Україна–Польща: «Спільні дії» vs «взаємні образи» – що переважує нині?

Польська допомога Україні в Раді Безпеки ООН

Як відомо, Польща набула статусу непостійного  члена Ради Безпеки ООН на найближчі роки, а зараз є головуючою на засіданнях Ради. Під час дебатів останнього тижня Президент Республіки Польща А.Дуда висловив позицію держави щодо України.

У своєму розлогому виступі він, як головуючий, аргументовано переконував, що «міжнародне право є найліпшим інструментом цивілізованих народів для забезпечення тривалого миру». Водночас, він підтримав ідею направлення миротворчих сил під егідою ООН в Україну:

«Така місія не повинна бути обмежена лише охороною працівників ОБСЄ, але мусить зайняти цілий терен конфлікту, включно з українсько-російським кордоном».

Навіть розуміючи, що на будь-які рішення Ради Безпеки Росія, якщо їй це не до вподоби, може накласти вето, чітка позиція сусідньої держави є показовою та корисною для нас. Можна навести й інші приклади, що вказують на потенціювання української позиції: настирлива протидія Польщі будівництву «Північного потоку-2», мовчазна згода на створення єдиної Помісноі Церкви в Україні, активізований опір Росії в інформаційних битвах тощо.

Показовими є справедливі реакції польських ЗМІ на кожен випадок брутальності чи злочинів проти украінських заробітчан. Усе це є обнадійливими сигналами на відновлення довірливих двосторонніх стосунків як урядовців, так і громадян та їх органів місцевого самоврядування.

Проте є один прикрий факт – «розлите молоко» політичними малюками, які, перебуваючи при владі, граються шовіністичними настроями у Польщі. Проявом цього, звичайно, є горезвісний  Закон про інститут національної пам'яті. Він уже нашкодив не стільки Україні, як самій Речі Посполитій.

Свідченням цього може бути хоча б теперішнє перебування А.Дуди в США. Як пише "Газета виборча" від 17.05.2018: «Трамп після ентузіазного прийняття у Варшаві у липні минулого року повинен був у відповідь запросити польського Президента на т.зв. State dinner. Саме так він вгонорував недавно Президента Франції Е.Макрона. Але запрошення для А.Дуди не було. Це вказує на місце, в якому опинилася Польща...»

Під час виборчої кампанії у 2015 році А.Дуда декларував, що Польща постане з колін, вирветься з обмежень поляків у європейській політиці й відновить міжнародну позицію. Тоді ж виникла ідея 3-х морів (Trojmorza), блоку держав Центральної Європи, який – звісно ж під польським началом – мав би відігравати глобальну роль.

2 місяці тому "Газета виборча", як і портал Onet, переконували, що А.Дуда не буде запрошений до Білого Дому, доки не змінить новели Закону про ІНП (відомий в Україні як антибандерівський) через спротив Ізраїлю та США. Канцелярія Президента Польщі заперечувала. І результат –  Д.Трамп зустрічався і з Президентом Румунії минулого року, з Президентами трьох прибалтійських країн минулого місяця, а усі ж вони мали б увійти у віртуальну структуру Міжмор'я. Навіть керівники країн, не запрошених до "спілки 3-х морів", як Україна та навіть Узбекистан, – і ті мали честь гостювати у Білому Домі.

"Newsweek" наводить слова колишнього Посла РП у Канаді M.Basacki про те, що А.Дуда є рекордсменом – ще жоден польський Президент не очікував так довго на візит до Капітолію. Запрошення на розмови з ним прийняли лише мери міст Джерсі Сіті й Чикаго та губернатор штату Іллінойс. І знову дипломат стверджує, що якщо правляча партія PiS не змінить приписи Закону про ІНП, польські політики найвищого рангу не мають шансів на зустрічі зі своїми відповідними американськими  колегами. 

Не краще і на європейському фронті. Керівник Унійної дипломатії Ф.Могеріні запропонувала ротацію 43-х дипломатів ЄС, із 139-и розсіяних по усьому світі та міжнародних організаціях. Однак, серед новопризначених тепер не буде жодного поляка.

Як пише A.Mazurczyk в тижневику "Polityka", «це – поразка і ознака браку довіри». Не випадково група польських дипломатів ініціює скликання Конференції Послів РП, яка б аналізувала закордонну політику нинішнього Уряду і передбачала загрози.

А з чого усе почалося? З лозунгу про "безгрішність Польщі" та антибандерівського законодавства. Можливо варто витерти "розлите молоко" і не маратись об нього?

Спільні наші дії, а не історичні взаємні образи, принесуть значно кращі здобутки.

Сергій Шевчук