У НАТО назвали режим Путіна більш авторитарним, ніж сталінський
Росія має понести відповідальність за порушення прав людини не тільки на сході України, але й в Абхазії та Південній Осетії.
Про це йшлося під час доповіді «Просування демократії та прав людини у чорноморському регіоні» на весняній сесії ПА НАТО в Варшаві, пише голова постійної делегації України в ПА НАТО Ірина Фріз у Facebook.
"У доповіді, що була представлена головним доповідачем Уллою Шмідт, зазначаються масові порушення прав людини на окупованих територіях України. Доповідачі підтримали тези щодо відповідальності Росії за порушення прав людини не тільки на сході України, але й в Абхазії та Південній Осетії", - написала Фріз.
За словами Шмідт, швидке рішення конфлікту на Донбасі - нереалістично. Представники ПА НАТО визнають, що керівництво України прагне говорити з людьми, а не вирішувати конфлікт військовими методами. Ключове завдання сьогодні - припинення вогню, але жодного прогресу з боку самопроголошених республік не спостерігається.
В той же час доповідач чітко розподіляє ситуацію на Донбасі та в Криму. У доповіді міститься висновок про те, що країни мають посилювати тиск на РФ.
Шмідт зазначила у виступі, що Путін продовжив «незламний курс на авторитаризм, використовуючи механізми утисків та призначень в ручному режимі більше ніж Сталін свого часу. Він зацікавлений у збереженні вичерпно своєї влади».
Під час виступу української делегації вона акцентувала увагу на продовженні порушень міжнародного права Росією, зокрема в акваторії Азовського й Чорного моря.
"Росія є державою, яка створює прямі загрози євроатлантичному регіону. Підкреслила, що Україна не порушила жодного свого міжнародного зобов’язання законом про освіту, що підтверджено висновком Венеційської комісії, від 08.12.2017. Саме тому, блокування Угорщиною відносин та співробітництва НАТО з Україною є хибним прецедентом, який послаблює інституцію. Адже, якщо провести паралель, то Росія також зухвало використовує право вето в Радбезі ООН по резолюціях щодо реагування на ІГІЛ, події в Сирії тощо", - зазначила Фріз.
На її думку, питання двосторонніх відносин, які використовуються для блокування співробітництва Альянсу з іншими держави, є хибним прецедентом, з якого потрібно спільно шукати вихід.
"Тому аргумент на кшталт, що не державна мова є зараз для України головним аспектом, який варто відстоювати, тим паче, якщо це створює перешкоди для міжнародного співробітництва, особисто я не сприймаю. Державна мова - це фактор нашої самоідентичності. Різні етнічні групи мешкають в Україні, але всі ми є громадянами нашої держави, що визначає наш обов’язок знати українську", - додала Фріз.