Які мости налагоджував Курц із Путіним у Санкт-Петербурзі?

Вже четверта за рік зустріч із главою уряду країни ЄС – саме те, чого й потребує Кремль. Принаймні, для телевізійної картинки

Напередодні візиту федерального канцлера Австрії Себастіана Курца російські ЗМІ навперебій розповідали, що зустріч 3 жовтня у Санкт-Петербурзі стане вже четвертою протягом року між главою уряду цієї країни ЄС та російським президентом. Якщо, правда, рахувати вимушену коротку зустріч Курца з Путіним "на полях" весілля глави МЗС Карін Кнайссль. І зустріч у червні у Відні, куди Путін прибув під приводом 50-річчя газової співпраці з Австрією (між іншим, то був перший візит "новообраного" глави країни-агресора за межі держави).

Власне, саме під час того червневого візиту в австрійську столицю й було відкрито виставку живопису з колекцій російського Ермітажу і Віденського Музею історії мистецтв. Чотири місяці потому виставка "Імперські столиці: Відень-Санкт-Петербург" перебазувалася на російську територію. Її відкриття у Санкт-Петербурзі й стало офіційним приводом для візиту Себастіана Курца. До останнього моменту залишалося не зрозумілим, що лежить в основі візиту – культура, економіка чи геополітика. Прояснилося все вже на підсумковій прес-конференції, точніше – перед її початком.

АВСТРІЙСЬКИЙ НАЇВ?

Фотографуючись на тлі імператриць – російської Катерини ІІ та австрійської Марії Терезії – Путін розповідав Курцу про тісний зв'язок не лише між країнами, а й між двома колишніми імперськими столицями. За його словами, виставка "послужить зміцненню дружби і взаєморозуміння між двома народами".

Будівельнику нової російської імперії Путіну вторував канцлер Австрії – держави, яка в результаті світових змагань втратила свою імперську міць, однак ностальгія за якою залишилась у багатьох австрійців.

Курц говорив про "мистецтво як спільну мову двох народів" та апелював до чесного діалогу в політиці. Чесність дозволяє перебувати в діалозі – говорив наївний та молодий австрійський канцлер людині, яка брехала і бреше у двосторонніх та міжнародних форматах всім і по-всьому – від "іхтамнєт" в Криму й на Донбасі до "просто цивільних" любителів "Солсберецького шпилю".

САНКЦІЇ ТОВАРООБІГУ НЕ ПЕРЕШКОДА

Незважаючи на санкції ЄС проти Росії та самовбивчі антиєвропейські санкції Кремля, торговельно-інвестиційні зв’язки між РФ та Австрією демонструють зростання. Торік товарообіг зріс на 40% (склавши понад 4 млрд дол.), а протягом січня-липня 2018 року виріс "майже вдвічі" (як похвалився Путін). Австрія посіла перше місце за обсягами російського експорту в країни Євросоюзу. Росія займає друге місце серед країн-інвесторів у Австрію: загальний обсяг вкладень російських олігархів в економіку альпійської країни перевищує 31 млрд дол., австрійські ж інвестиції в економіку РФ складають близько 6 млрд дол.

За даними російської сторони, в рамках прийнятої в 2011 році Декларації про партнерство для модернізації втілюється 28 спільних "інноваційних проектів" на суму 2,8 млрд євро.

Але найбільша співпраця з росіянами, що очікувано, відбувається в їхній улюбленій газовій сфері. Яка, вочевидь, і забезпечила таке стрімке зростання обсягів товарообігу.

У 2017 році "Газпром" встановив історичний рекорд за обсягом експорту в Австрію – 9,1 млрд кубометрів. Це було на 50% більше, ніж експорт "Газпрому" в цю країну роком раніше (6,1 млрд куб.). До цього попередній рекорд в 6,8 млрд кубометрів російського газу для Австрії був у далекому 2005 році.

Яка ціна на "блакитне паливо" для австрійського партнера "Газпрому" компанії OMV – лишається лише здогадуватися. Але з огляду на таке стрімке зростання співпраці не лише у купівлі, транспортуванні та постачанні газу, а й у спільному видобутку, можна припустити, що та співпраця є "привабливою".

Зі свого боку, австрійський нафтогазовий концерн намагається демонструвати підтримку Росії та її газовому монополісту. OMV є одним із партнерів "Газпрому" у реалізації сумнівного газогону в обхід України "Північний потік-2" (інвестував у проект уже близько 500 млн євро).

Особливо активно ж виступає за підтримку співпраці з Росією в нафтогазовій галузі та різко критикує антиросійські санкції Заходу керівник OMV Райнер Зеле. Останній очолив австрійську компанію (майже третина акцій належить державі) у 2015 році, полишивши посаду голови правління німецького компанії Wintershall (ще одного партнера "Газпрому" по "Північному потоку-2"). "За заслуги в зміцненні дружби і співробітництва між народами" на початку вересня Зеле навіть був нагороджений Путіним орденом Дружби.

ГАЗОВЕ МИСТЕЦТВО

Зазвичай, люди мистецтва йдуть до бізнесу й просять допомоги. Але у випадку з "Імперськими столицями", як зазначив директор Ермітажу, все вийшло навпаки – ідея організувати виставку визріла якраз у "Газпрому" та австрійської OMV.

Саме тому керівники "Газпрому" й OMV Олексій Міллер та Райнер Зеле були не випадковими гостями на цьому закритому заході в Ермітажі, а, як стало зрозумілим згодом, перед початком прес-конференції Путіна та Курца, – й фактично головними "винуватцями торжества": у присутності лідерів країн компанії урочисто підписали основоположну угоду про купівлю компанією OMV активів "Газпрому" у Західному Сибіру.

Документ передбачає купівлю австрійською компанією 24,98% у проекті з розробки ділянок 4А і 5А ачимовських відкладень Уренгойського родовища. Фінальну домовленість по угоді сторони планують підписати на початку 2019 року, а експлуатація ділянок 4А і 5А передбачається до 2069 року.

Підписана угода замінила попередню угоду між "Газпромом" та OMV від 14 грудня 2016 року, в якій йшлося про обмін активами: входження OMV в проект з розробки ділянок 4А і 5А ачимовських відкладень Уренгойського родовища в обмін на акції в норвезькій "дочці" OMV – OMV (Norge) AS. Із входженням до норвезької компанії "Газпром", зокрема, очікував отримати доступ до технологічних ноу-хау в Норвегії, однак в Осло висловили невдоволення запланованим обміном активами компаній, після чого OMV прийшлося задуматися над купівлею активів, а не обміном. "Газпром" поки ж залишається без активів у норвезькій компанії, але й отримує реальні гроші – за даними ЗМІ, мова може йти про мільярдний контракт з OMV по Уренгойському родовищу.

Австрійські ЗМІ також повідомляють, що зі вступом у відносно рентабельний "ачимовський проект" OMV отримає близько 560 млн барелів нафтового еквівалента, а родовище має потенціал до значного збільшення щоденного видобутку.

При цьому, у минулому році OMV завершила придбання 24,99% акцій Південно-російського газового родовища. Угода вартістю в 1,719 млрд євро також збільшила запаси компанії на 580 млн барелів нафтового еквіваленту.

Ці "російські" та інші нещодавні придбання дали змогу OMV вже зараз перевиконати свою ціль на 2020 рік з видобутку 500 тис. барелів/добу.

САНКТ-ПЕТЕРБУРГ МАЙЖЕ БЕЗ УКРАЇНИ

Перед візитом Курца до Санкт-Петербурга як австрійська, так і російська сторони анонсували, що врегулювання конфліктів в Україні та Сирії стануть однією з головних тем переговорів.

Не відомо, наскільки головною темою був Донбас під час безпосередньо переговорів у Ермітажі, однак на самій прес-конференції українській темі уваги було приділено мало. Як Курцом та Путіним, так і журналістами: з двох заданих питань одне стосувалося Сирії, а інше "Північного потоку-2".

Перед самим від’їздом до Росії на прес-конференції у Відні бундесканцлер, у своє виправдання частоти контактів із Путіним, заявив про потребу в "знятті напруження між Європою та Росією", для чого потрібно "шукати діалог та контакти, оскільки у довгостроковій перспективі мир на нашому континенті може бути лише з Росією, а не проти Росії". При цьому, він чітко говорив про "збройний конфлікт на Сході України, який підтримується Росією", "анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву", підтримку Австрією санкцій ЄС проти Росії за агресію проти України.

На прес-конференції поруч із Путіним Себастіан Курц був значно м’якшим, уникаючи слів про агресію, необхідність продовження санкцій та говорячи загальні слова про важливість дотримання Мінських домовленостей. При цьому він назвав Росію "супердержавою", яка "має велику відповідальність знайти політичне врегулювання, як в Україні, так і в Сирії".

Путін же війну на Донбасі взагалі практично оминув. За його словами, австрійських колег було поінформовано "про наші підходи у врегулюванні внутрішньоукраїнської кризи". Невдало додавши – "ось саме зараз обмінювалися міркуваннями з цього приводу", Путін важко зітхнув та почав говорити про Сирію, якій було присвячено третину прес-конференції.

КАРТИНКА ДЛЯ ПУТІНА

Вже четверта за рік зустріч з главою уряду країни ЄС, яка, до того ж, головує в Раді Євросоюзу, відкриття виставок і підписання економічних контрактів, схвальні відгуки двосторонньої співпраці – вочевидь, саме те, чого й потребує Кремль. Принаймні, для телевізійної картинки: мовляв, про яку міжнародну ізоляцію може йти мова? Більше того, "позитивний досвід" співпраці з Австрією та надання їй економічних переваг має бути прикладом і для інших країн – приходьте, у нас є і для вас.

Щодо Австрії, то там не можуть не розуміти суті сучасної путінської Росії та її намірів і дій. Але з "супердержавою" треба говорити, яка каже Курц. І Австрія продовжує заявляти про свою роль як "будівельника мостів".

Василь Короткий. Відень