Глава РПЦ розриває спільність, щоб задовольнити свої примхи - митрополит Таллінський
Глава РПЦ Кирил має звичку з надзвичайною легкістю розривати спільність, щоб чинити тиск з метою задоволення своїх примх.
Про це заявив єпископ Константинопольського патріархату, митрополит Таллінський і всієї Естонії Стефан у своїй статті "Думки про Україну", оприлюдненій на сайті "Orthodoxia.info".
"З поваги до його особи і посту, я не хочу вступати в полеміку з Патріархом Кирилом, але не можу промовчати про цю доведену до краю звичку, що стала традиційною в керованій ним Церкви, – з надзвичайною легкістю розривати спільність, щоб чинити тиск з метою задоволення своїх примх", - йдеться в повідомленні.
За словами митрополита Талліннського, за два роки Патріарх Кирил здійснив дві великі помилки: "Перша полягає в його відсутності на Святому і Великому всеправославному соборі на Криті в 2016 році, друга – в розриві церковної спільності – після естонського інциденту – з Патріархом Варфоломієм".
Єпископ Константинопольського патріархату ставить питання, чи розуміє Кирил, що "не можна вести переговори про Безцінне, а саме про євхаристійне спілкування, не ризикуючи розділити на частини християнську Церкву, а також, що кожна Церква, і всі вони разом утворюють єдину Церкву?". "Розірвати спільність зі Вселенським Патріархом (авторитет якого ґрунтується і підтверджений канонами Вселенських Соборів: 3-м каноном другого Вселенського Собору, 28-м каноном четвертого Вселенського Собору, 36-м каноном Собору в Трулло) означає розірвати єдність помісних Церков в тілі єдиної православної Церкви", - наголошується в повідомленні.
Митрополит Таллінський і всієї Естонії висловив переконання, що невизнання Патріарха Варфоломія в якості "Protos/Першого", відмова в останній момент брати участь у Критському Соборі, нинішній розрив спільності з ним "ставить Патріарха Кирила в становище розколу".
У статті також нагадується, що, де-юре, після хрещення київського князя Володимира в 988 році Київська Русь опинилася під церковною юрисдикцією Вселенського Патріархату Константинополя. Крім того, Константинополь ніколи не визнавала анексію Київської митрополії у 1686 році Синодом руської Церкви після вторгнення Російської імперії на землі лівобережжя Дніпра. Єдина поступка, зроблена Вселенським Патріархом Діонісієм IV, полягала у дозвіл митрополиту Московському висвятити митрополита Київського при дотриманні наступного неодмінної умови: поминання під час кожного літургійного богослужіння тільки Вселенського Патріарха.
"Документ, що засвідчує цю домовленість, існує і був нещодавно знайдений в оригінальній версії грецькою мовою в Парижі ("Lettre du Patriarche Denis IV à l adresse des Tsars de Russie Jean Pierre et et de Sophie Alexievitch/ у Листі Патріарха Діонісія IV російським царям Івану і Петру, а також Софії Олексіївні" – Москва, 1826), слово в слово підтверджує, що дана антиканонічна акція з боку російської Церкви ніколи не отримувала схвалення Вселенського Патріархату", - зазначив митрополит Таллінський.
Він додав, що очевидно, що "православна Україна стане автокефальною", а "пророче діяння Варфоломія принесе свої плоди в довгостроковій перспективі".