Засідання РБ ООН: План Кремля пограти в "жертву" провалився

Позиція Росії у Раді Безпеки втратила майже всю основу під собою попри статус постійного члена

Позачергова зустріч Ради Безпеки ООН по останньому розвитку подій у Керченській протоці стала не просто "висловленнями занепокоєння" щодо нової агресії Росії, як могло би здатися на перший погляд.

На засіданні не приймалося жодних рішень, але воно супроводжувалося рядом знакових епізодів, які засвідчили: Росію в ООН не сприймають як впливову державу. А пропаганда Кремля почала обертатися проти самої російської дипломатії, і жоден аргумент Москви тепер не сприймається за чисту монету. Крім того, в Росії в черговий раз відчули, що Україна не залишилась сам-на-сам із агресором.

ПРОЦЕДУРНІ МАНІПУЛЯЦІЇ РФ

Озвучені в Раді Безпеки позиції не стали сюрпризом для України, адже всі країни-партнери лише підтвердили свою підтримку на тлі нової агресії РФ. Не стало новим і ставлення до Росії з боку західних держав.

Однак цього разу, що було помітно, в Москві відчули гострий дефіцит на аргументи, які могли бодай би як виправдати її поведінку – в буквальному розумінні, "міжнародного гопника". Росіянам не допомогли й маніпуляції в процедурних питаннях, які прогнозовано не були підтримані більшістю членів Радбезу.

За інсайдерською інформацією, після того як Україна в неділю направила офіційного листа голові Радбезу ООН (роль якого зараз виконує Китай) щодо скликання термінового засідання, буквально за годину-півтори паралельну пропозицію внесла РФ. Задум полягав у тому, щоб провести засідання за порядком денним, сформульованим росіянами, а не українською делегацією. Так би мовити, змінити акценти й кути зору.

"Хід конем" Москви був простим: скликати Радбез під формулюванням "порушення державного кордону Російської Федерації". Не відомо, чим керувалися в Кремлі, але спроба була недолугою. Такого пункту не існує в офіційному порядку денному РБ ООН, тому ця пропозиція зустріла опір з боку інших членів Радбезу й мала пройти процедуру голосування для затвердження.

Варто зауважити, що в цій ситуації китайське головування підіграло росіянам, поставивши їх пропозицію першим пунктом засідання, аби він все ж був озвучений. Порядок денний, сформульований Україною, йшов другим у черзі.

Зрештою, Росія програла голосування, оскільки її підтримали лише три країни, ще сім виступили проти. Такий розклад голосів був зрозумілим із самого початку, враховуючи давно озвучені позиції членів РБ ООН щодо агресії РФ. Тому виникає резонне запитання – навіщо Москві був зайвий дипломатичний програш? Тим більше, що в залі Радбезу не було вільних місць, бо обговорення викликало інтерес у більшості національних делегацій, представлених в ООН, які побачили черговий дипломатичний розгром росіян.

ЧОГО НАСПРАВДІ ДОМАГАЛАСЯ МОСКВА?

Логічну відповідь на це запитання сформулював під час виступу заступник постпреда Великої Британії при ООН Джонатан Аллен. "Росія усвідомлює, що по суті її позиція є дуже слабкою, тому вона намагається зіграти на процесі, а потім зображати жертву – не вийде!" – заявив британський дипломат.

Слабка позиція – це було очевидним, навіть для самих росіян. У виступі першого заступника глави Місії РФ Дмитра Полянського пролунав старий (вже банальний) набір пропагандистських штампів про "навмисну організацію провокацій" проти Росії, "підступний київський режим" та "жахливі страждання українців". Новим було хіба що звинувачення української влади у спробі скасувати вибори президента шляхом введення воєнного стану. До того ж, росіяни назвали анексію Криму фактом, який уже звершився (попри міжнародне невизнання), і який "не змінять жодні санкції".

По суті, Полянський озвучив далеко не новий підхід нахабних претензій. Як сказав британський представник у своєму виступі: "Ми вже бачили цю гру раніше".

Отже, Росія вирішила знову приміряти на себе роль жертви від "провокації" України, але складалося таке враження, що навіть сам Полянський не до кінця вірив своїм заявам. Можливо, далася в знаки відсутність штатного російського постпреда Василя Небензі, відомого своїми "театральними" вставками і паузами під час виступів. До слова, зараз майже всі постійні представники країн-членів РБ ООН (крім США) перебувають у Китаї з робочою поїздкою, тому засідання проходило на рівні заступників чи виконуючих обов'язки глав Місій.

Тим не менше, ніхто з членів Ради навіть не вступав у полеміку з представником Росії, вважаючи, очевидно, це марною тратою часу. Констатувалися лише прямі формулювання про те, що роль РФ у новому інциденті зводиться до неприхованої агресії.

ЩО СКАЗАЛИ США

Багато хто в залі чекав офіційної позиції Сполучених Штатів. Адже до цього моменту, коли Європа, НАТО та інші структури висловились негативно про поведінку Росії в Керченській протоці, офіційний Вашингтон не промовився жодним словом. Щоправда, американські експерти дуже влучно звернули увагу на "стратегію малих кроків", яку запроваджує Кремль, аби поступовими й некритичними змінами досягти більших стратегічних зрушень.

Очікувалося, що Штати офіційно підтвердять підтримку України, але питання полягало в тому, наскільки жорсткою буде позиція, і чи "проковтне" Вашингтон чергові "некритичні зміни" Кремля.

Посол Ніккі Гейлі озвучила достатньо однозначні формулювання. "Це абсолютно нецивілізований спосіб ведення справ... Це є злісними діями, які міжнародне співтовариство має засудити й жодним чином не повинно підтримувати", – заявила американський представник. Вона нагадала також позицію США, яка засуджує дії РФ щодо ускладнення міжнародного судноплавства в Азовському морі.

"Сполучені Штати й надалі продовжать підтримувати народ України на тлі російської агресії. Ми очікуємо, що й наші європейські партнери керуватимуть цими зусиллями в Нормандському форматі, який ми підтримуємо", – наголосила Гейлі.

Постпред США при ООН також натякнула на санкції, які Вашингтон став запроваджувати з регулярною періодичністю. Вона зазначила, що Штати "зберігатимуть чинними санкції проти Росії, пов'язані з Кримом", а подальша подібна ескалація лише погіршить відносини РФ зі США та іншими державами.

До слова, про санкції проти Росії йшлося також у виступах європейських представників, які пообіцяли щонайменше зберігати їх кожного разу під час процедурного перегляду.

ЩО ЦЕ ДАЛО УКРАЇНІ

Для України нинішнє засідання Радбезу стало ковтком свіжого повітря, обнадійливим відчуттям підтримки партнерів та зміцненням власних позиції в ООН. Українська делегація озвучила реальну версію подій у Керченській протоці, підкріплену документальними записами, очищену від версій кремлівської пропаганди. Крім того, важливо було підтвердити, що західні партнери не змінили свого ставлення до гібридних провокацій Кремля.

Не менш визначним є те, що ці обговорення зміцнили позицію України в контексті нового проекту резолюції щодо мілітаризації Криму, Чорного та Азовського морів. Розгляд цього документа відбудеться наступного місяця, і він обіцяє стати реальним результатом на виході, який висловлюватиме волю країн ООН щодо примушення Росії змінити поведінку. Отже, коли постане питання про голосування цього проекту резолюції, у делегацій, які були присутні в переповненій залі Радбезу в понеділок, не виникне вагань щодо того, чи варто насправді підтримувати положення документа.

План Кремля в ООН рухнув, хоча це було передбачуваним. Розіграти роль "жертви" росіянам не вдалося, власний рахунок поразок Росії поповнився ще одним провальним голосуванням в Раді Безпеки. До того ж, виправдовувати позицію "міжнародного гопника", як це було раніше, вже немає чим. Росію недвозначно називають агресором і обіцяють продовження режиму санкцій.

Схоже, російська дипломатія починає відчутно пробуксовувати, а міжнародна ізоляція РФ вже не здається такою малозначущою. Москва методично втрачає позиції, що є закономірним у світі цивілізованих країн – зовсім не в тому світі, який намагається змалювати хвора кремлівська пропаганда.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Перше фото: Xinhua