Якщо росіяни не хочуть їсти свій газ, вони мусять домовлятися – Карл Більдт
Якщо країни ЄС виявлятимуть політичну волю, Росія не зможе ігнорувати європейське енергетичне законодавство, у тому числі й те, яке адаптувала Україна для власного газового ринку.
Таке переконання висловив відомий європейський політик, колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт під час конференції щодо майбутнього української газотранспортної системи у Брюсселі, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про те, чи не опиниться Європа, яка розглядає сценарій «no deal» (без угоди) лише в контексті Brexit, перед фактом важкої газової кризи вже з 1 січня 2020 року та реальних наслідків «no deal», якщо Росія відмовиться укладати угоду про транзит газу через Україну за європейськими правилами.
«У Росії багато газу. Але, насправді, вони не можуть його їсти, вони мають продати його. І ми, європейці, є для них ринком номер один. І якщо ви є ринком, у вас є ринкова сила. Якщо ви спільно використовуєте таку ринкову силу, ви є дуже потужними. Якщо вони хочуть з’їсти газ – це їхня справа. Але якщо вони хочуть його продати – у цьому сенсі споживач має багато впливу… Але, безумовно, для цього ми маємо продемонструвати політичну волю», - наголосив Більдт.
Він зауважив, що Європейська комісія вже продемонструвала таку консолідовану позицію торік під час розгляду справи проти Газпрому за його зловживання монопольним становищем на ринку та порушення правил конкуренції.
«Ми маємо важелі впливу. Колись ми вели інтенсивний діалог з міністром закордонних справ країни не зі складу ЄС, і це був Лавров. Що дратувало їх найбільше – це положення Третього енергетичного пакету ЄС, і справа щодо порушення правил конкуренції, яку Єврокомісія порушила проти Газпрому. І вони лише повторювали: "Ми ніколи, ніколи-ніколи-ніколи, не будемо вести будь-які подібні переговори". Але зрештою вони змушені були це зробити. І було знайдено певне рішення наприкінці травня минулого року», - зауважив європейський політик.
Він висловив переконання, що наразі варто утримуватися від розгляду геть песимістичних сценаріїв, які передбачають відсутність угоди між газовими операторами Росії й України щодо транзиту російського газу європейським споживачам вже за новим контрактом, який має бути укладений до кінця поточного року. Але, зрозуміло, запобіжні заходи мають розроблятися. Цей процес, на переконання Більдта, буде ускладнений за рахунок електорального циклу як у ЄС, так і в Україні, з відповідними змінами у виконавчих структурах.
«Розробка плану на випадок непідписання (угоди щодо транзиту російського газу) – займе певний час. Можна припускати, що будуть певні проблеми, поки новий склад Єврокомісії стане до виконання обов’язків. Навіть більше проблем може виникнути в самій Україні. Дуже ймовірно, що Раду буде ще більш фрагментовано, як і Європейський парламент, до речі. І така більша фрагментація Ради може ускладнити формування нового уряду, яке може забрати багато часу. І саме в такому контексті ми підходимо до другого європейського сценарію «no deal» (без угоди)», - зауважив шведський політичний діяч.
Як відомо, чинний контракт між українським Нафтогазом та російським Газпромом щодо транзиту газу діє до кінця 2019 року.