Шпигунський експонат. Як сітроен російських ГРУ-шників потрапив у нідерландський музей

Виставка “Коли приходять росіяни” – про Холодну війну і не тільки

Рік тому четверо чоловіків прилетіли з Москви начебто на відпочинок в Амстердам. Насправді ж, четвірка росіян виявилися шпигунами. ГРУ-шники полювали на інформацію із серверів Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у Гаазі. Тоді там саме аналізували зразки хімічної речовини, що застосовувалася для отруєння Скрипалів у Великій Британії. Розвідники, які дуже швидко погоріли, пробули у Нідерландах лише три дні. Свою спецоперацію горе-шпигуни почали і закінчили 13 квітня 2018 року. Біля ОЗХЗ на “туристів” уже чекали спецслужби Нідерландів. Четвірку затримали в авто, яке вони орендували і перетворили на “шпигунську” станцію. У машині були встановлені потужні комп’ютери, антена, підсилювач сигналу та пристрій для поширення мережі WI-FI.

ПРОПОЗИЦІЯ МІНОБОРОНИ

За 30 кілометрів від нідерландського Утрехта Укрінформ знайшов той самий Citroen С3, на якому їздили російські шпигуни.

Величезна чорна скляна будівля посеред поля, довкола танки та літаки. Всередині – усюди військова техніка, над головою винищувачі. В очі одразу кидаються полиці з книгами з яскраво червоними обкладинками і чорним написом “Als de Russen komen”, що в перекладі з нідерландської означає “Коли приходять росіяни”. Саме так називається виставка у  національному військовому музеї Нідерландів. Тут зібрано тисячі експонатів, щоб показати події часів Холодної війни, змусити замислитися, які загрози існують зараз.

Той самий Citroen, на якому в квітні 2018 року чотири російські розвідники намагалися здійснити кібернапад у Гаазі, нині є чи не головним експонатом виставки “Als de Russen komen”. Про те, як авто ним стало, Укрінформу розповів куратор Національного військового музею Нідерландів Метью Віллемсен.

Він зустрічає мене біля полиць із книгами, міцно тисне руку, дарує книгу і веде на майданчик. Звідти видно винищувачі та військову техніку.

- А де Citroen? Як такий доказ потрапив до вас? – запитую я.

Метью Віллемсен посміхається і веде до машини.

Французька автівка Citroen С3 темно-сірого кольору стоїть біля входу до зали з експонатами, які розповідають – що буває, “коли приходять росіяни”.

“Ця машина – дуже особлива, бо в нас проходить виставка про Холодну війну, і це саме та машина, яку використовували російські розвідники, коли шпигували минулого року в Гаазі, де знаходиться штаб-квартира Організації із заборони хімічної зброї, на базу даних якої полювали офіцери ГРУ. Це гарний експонат для нашої виставки. І він наштовхує нас на роздуми – що ж відбувається зараз”, – каже Віллемсен.

Власне про Citroen і виставку я дізналася, продивляючись Twitter-сторінку міністра оборони Нідерландів Анк Бейлевельд.

“Коли ми створювали виставку про Холодну війну, міністерство оборони зв’язалося з нами і там сказали, що ми можемо взяти цю машину для нашої експозиції. Звичайно, ми були дуже вдячні за можливість публічно виставити цю машину, показати, що наразі відбувається в світі”, – наголошує куратор музею.

Зараз це звичайний Citroen, який просто був орендований росіянами. Жодного набору шпигунських штучок у ньому немає, я перевірила. 

“Це звичайна собі машина, але історія довкола неї дуже особлива, – каже Віллемсен. – Це дивовижно, що Citroen, який є доказом шпигунства, потрапив до нас і ми взагалі дізналися про факт шпигунства, бо ви рідко коли можете дізнатися про це”.

ВЗУТТЯ ДЛЯ БЕРЛІНСЬКОГО МУРУ І ЗАКОПАНА ЗБРОЯ

“Коли приходять росіяни” – це аудіовізуальна подорож у минуле. Передусім для тих, хто не знає, що таке Холодна війна.

Мені влаштували короткий огляд виставки. Метью Віллемсен показав частину Берлінського муру, який ділив Берлін на Схід і Захід. Він був одним із найвідоміших символів Холодної війни. Тут виставлено і спеціальне взуття, в якому люди видиралися нагору і намагалися подолати мур. Також є статуя Леніна, привезена з Польщі, яку скинули в кінці Холодної війни.

Найбільш захопливо, як справжній чоловік, куратор музею розповідає про техніку. Він показав танк, який завдяки своєму особливому забарвленню, а саме спеціальним квадратам, міг легко маскуватися в Берліні. А ще Віллемсен відкриває таємницю про зброю, закопану свого часу по всій Європі. “В усіх європейських країнах була закопана зброя, і у разі окупації, ми могли б використовувати цю заховану зброю, щоб протистояти росіянам”.

Окрім Нідерландів, таку саму зброю знайшли в Італії, Бельгії, Франції.

“По всій Європі ви можете знайти цю зброю, яка була схована під землею і ніхто не знав про неї. Вважається, що знайшли всю зброю, але не виключено, що в якихось країнах під землею й досі щось зберігається”, – додає куратор музею.

Потім він показує мапу з Польщі, яка належала старому генералу. “Вона показує план, як саме збиралися атакувати у 1970 році Нідерланди, і як планували скидати атомні бомби на Нідерланди. І також у цьому плані вказано, що цей музей, в якому ми зараз, також мали атакувати, бо в часи Холодної війни на цьому місці базувалися повітряні сили США”, – наголошує Віллемсен.

У залі є ще один “шпигунський” куточок. Тут показується, як Нідерланди шпигували за Росією. “Ця субмарина шпигувала за росіянами. Вони могли ідентифікувати місце знаходження інших субмарин. Це реальний розмір тієї самої моделі. Ви також можете бачити приховану камеру. Ось фото, які були зроблені цією камерою. Вони допомогли виявити, яка саме зброя була на кораблі й підготуватися до можливої атаки”, – розповідає Метью Віллемсен.

У другій залі він звертає увагу на мапу на стіні. На ній викладена історія НАТО – як на початку Холодної війни було домовлено про захист один одного в разі нападу на будь-яку з 12-ти країни. Загрозою був Радянський Союз. Зараз у Північноатлантичному альянсі – 29 країн. Мапа показує, як з роками змінювався світ. Розповідає про російську збройну агресію проти Грузії та України. А ще – про кібершпіонаж росіян.

КІБЕРВІЙНА НА ЗМІНУ ХОЛОДНОЇ?

Минулого року, після “приходу” чотирьох росіян, в одному зі своїх інтерв’ю міністр оборони Нідерландів Анк Бейлевельд зазначила, що між Нідерландами та Росією – кібервійна. Тоді також повідомили, що нідерландське оборонне відомство збільшило витрати на кібербезпеку.

Тож я поцікавилася в міністерстві – яка ситуація зараз. Чи кібервійна з Москвою – реальність? 

“Конфлікти в даний час усе частіше мають місце в цифровому секторі. Тож не завжди зрозуміло, коли ми стаємо частиною конфлікту чи війни, у традиційному сенсі цього слова. Попри це, в даний момент, звичайно, немає підстав говорити про війну з Росією, в її традиційному розумінні. Однак, важливо підвищити обізнаність про зміну характеру конфлікту та зростаючу роль цифрового сектору”, – зауважили в інформаційному відділі Міноборони Нідерландів.

Куратор музею Метью Віллемсен не береться стверджувати, що в світі знов має місце Холодна війна, але вважає, що Росія не готова грати за правилами, натомість – воліє грати у шпигунські ігри.

“Я не думаю, що ми можемо називати те, що відбувається зараз, Холодною війною, але кожна країна намагається отримати якомога більше інформації про інші країни. І звичайно, Росія намагається отримати якомога більше інформації, і цей Citroen – це приклад того, як вона це робить”, – каже куратор музею.

Головний меседж виставки – в тому, що Холодна війна була важливою частиною історії, й ця виставка закликає людей усвідомити та проаналізувати, що було тоді й що відбувається зі світом тепер. Ризик міжнародних конфліктів сьогодні – вищий, ніж будь-коли з часів Холодної війни.

Кібербезпека – одна з основних проблем, що викликає занепокоєння. І чим швидше людство розвиває інформаційні технології, тим більше ризиків. Жертвами хакерів можуть стати не лише звичайні люди, користувачі смартфонів, а й цілі держави.

Наостанок, вже в іншому залі, бачу ще один Citroen. ”Це просто стара машина, без історії”, – сміється мій гід. Хоча згодом додає: “Але хто знає, ти ніколи не знаєш”.

Ірина Драбок, Гаага

Фото та відео автора