Девід Кемерон і пекло під назвою «Brexit»: Наслідки безвідповідальних рішень

Вибір у ваших руках? Пряме народовладдя? Вирішимо питання зовнішньої політики на референдумі?

Девід Кемерон, прем'єр-міністр Великої Британії (2010-2016), лідер Консервативної партії (2005-2016). 20 лютого 2016 року оголосив про проведення референдуму щодо членства Великої Британії в Європейському Союзі.

На Даунінґ-стріт він заявив:

"Минулого вечора у Брюсселі я виклав свій план нової угоди Великої Британії з Європейським Союзом. Сьогодні вранці я зустрічався з Кабінетом, та поінформував їх про спеціальний статус, який ми вибороли для нашої країни. Позиція уряду полягає у рекомендації Великій Британії залишитися у реформованому ЄС".

На Кемерона давно тиснула і громадська думка, і критики, і власні опоненти. Замість того, щоб ухвалювати важкі рішення і нести за них відповідальність, він вирішив віддати рішення щодо зовнішньополітичного курсу на "вибір народу".

"Три роки тому я пообіцяв британському народу, що я проведу перемовини щодо нашої позиції в ЄС і проведу референдум за вихід чи залишення у ньому. Нині я виконую цю обіцянку. Ви будете вирішувати. І яким би не було ваше рішення, я зроблю все, щоби виконати його. У понеділок я розпочну процес з запуску референдуму".

У цей час опитування показували, що громадська думка у Великій Британії щодо виходу чи залишення в складі ЄС була розділена приблизно навпіл.

"Тепер хочу беспосередньо звернутися до британського народу. Ми наближаємося до моменту найбільшого вибору нашого часу. Залишитися у реформованому ЄС чи вийти з нього... Вихід з Європи поставить під загрозу нашу економічну та національну безпеку".

Кемерон був переконаний, що призначивши референдум зніме з себе тиск опонентів та власної партії щодо співвідносин з ЄС, покладе край суперечкам, раз і назавжди "закриє питання", вигравши референдум про вихід з ЄС. Так, він був переконаний, що виграє його і заробить таким чином політичні бали. Наступні місяці він провів, інтенсивно агітуючи проти виходу з Євросоюзу.

"Вибір – у ваших руках. Але моя позиція чітка: я вірю, що Велика Британія буде більш безпечною, сильною та успішною у реформованому ЄС".

23 червня 2016 року стався землетрус. Попри очікування Кемерона та соціологічні опитування, внаслідок безспрецедентно популістичної кампанії окремих політиків за вихід з ЄС, масштабних маніпуляцій громадською думкою в соцмережах та за участі російських тролів, 52% британців вирішили вийти з ЄС.

Через майже три роки політичного пекла під назвою "Брекзит", Велика Британія досі не лише не вийшла з ЄС, але й тепер не може вийти зі спіралі глибокої політичної кризи. Обидві великі партії розколоті щодо нескінченних планів виходу з ЄС, жоден з яких неможливо реалізувати на практиці. Триває перманентна політична боротьба всіх зі всіма в аюсолютному глухому куті, з якого не видно жодного виходу.

Згодом видання Independent назве рішення Кемерона "Невимовно егоїстичною безросудністю".

За даними агентства Bloomberg, короткий перелік наслідків Брекзиту на початок 2019 року:

● стагнація рівня інвестицій, постійне повільне його падіння;

● до референдуму ВБ була лідером "Великої сімки" з економічного зростання, нині - в самому кінці списку;

● зростання інфляції;

● падіння національної валюти;

● минулого року економіка показала найгірше зростання з часів економічної кризи (0,2% у четвертому кварталі 2018);

● щомісяця одна за одною великі корпорації закривають свої британські офіси та переводять працівників в інші країни.

Георгій Тихий
Фото: Foreign Policy