Світлана Криса, керівник консульського відділу посольства України в Польщі

Значне збільшення за останні кілька років кількості українських мігрантів у Польщі суттєво вплинуло й на роботу українських консульств на території країни.

З якими новими викликами зіткнулися українські консульські установи в РП, через що виникає незадоволеність громадян України, про алгоритми дій у різних ситуаціях та нестандартні рішення – в інтерв’ю Укрінформу розповіла керівник консульського відділу посольства України в Польщі Світлана Криса.

УКРАЇНЦІ У ПОЛЬЩІ: ЧОЛОВІКІВ БІЛЬШЕ ЗА ЖІНОК

- Пані консул, у Польщі за останні 4-5 років різко зросла кількість українців. Чи ви володієте приблизними даними, скільки громадян України може перебувати на сьогодні в РП?

- Дійсно, з початку 2014 року спостерігається різке збільшення кількості громадян України, які перебувають у Польщі. Якщо до 2014 року їхня кількість оцінювалася приблизно в 320 тисяч, то зараз, за неофіційними даними, це півтора мільйона осіб. Якщо говорити про офіційну статистику, то, за інформацією Управління з питань іноземців Польщі, на сьогодні громадянам України видано 196 тис. дозволів на проживання. Це досить багато. Варто також звернути увагу, що 90% усіх офіційних дозволів на проживання польські органи видали саме українцям.

- Яким є соціальний портрет українського мігранта в Польщі?

- Це – громадяни України, які виконують просту фізичну роботу, а саме: працюють на будівництві та ремонтних роботах, у транспортній сфері, сільському господарстві,  сфері обслуговування, на виробництві заводів і фабрик. Взагалі зараз, напевно, немає такої галузі в Польщі, де б не працювали українці. Є також невеликий відсоток громадян України, які працюють у сфері IT-технологій, у вищих навчальних закладах, у сфері медобслуговування.

- Соціологічні дослідження свідчать, що чоловіків серед українських трудових мігрантів у Польщі нині трохи більше, аніж жінок, – приблизно 60% на 40%. Про що це свідчить?

- Дійсно, зараз у Польщі перебуває більше чоловіків, аніж жінок. До 2014 року до Польщі приїжджали, в основному, жінки, які працювали у сфері опіки над старшими особами та малолітніми дітьми. Натомість зараз більше роботи є для чоловіків. Це робота водіїв, будівельників, майстрів, адже це більшою мірою чоловічі професії.

- Громадян України в Польщі за останні кілька років стало приблизно уп’ятеро більше. Відтак, напевно, побільшало й викликів?

- Так. Значно зросла кількість консульських дій у консульських установах України в Польщі. Якщо брати консульський відділ посольства України у Варшаві 2014 року, тоді було здійснено майже 3,5 тисячі консульських дій, а у 2018 році – ця кількість різко зросла майже до 18 тисяч, тобто в п’ять разів. Збільшення кількості дій також спостерігається і в інших українських консульських установах – у Кракові, Гданську та Любліні. За нинішні півроку у Варшаві здійснено вже 8,5 тис. консульських дій, що на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

- А які консульські дії на сьогодні є найбільш популярними в Польщі?

- Консульський облік. Це пов’язано із запровадженням у листопаді 2018 року змін до Митного кодексу України щодо порядку ввезення транспортних засобів на іноземній реєстрації на територію України. Зараз процедура транзиту відмінена, залишилася лише процедура ввезення транспортних засобів на іноземній реєстрації в режимі тимчасового ввезення. Право ввезення транспортного засобу на 60 днів упродовж року в Україну мають лише ті громадяни, які є власниками легкового автомобіля та перебувають на консульському обліку. Через це основною консульською дією в Польщі став консульський облік.

- Якою є його частка?

- 60% від загальної кількості усіх консульських дій.

АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА: НЕСТАЧА КОНСУЛІВ І КОНСУЛЬСТВ

- Власне, після внесення цих змін до Митного кодексу України різко зросли черги під українськими консульствами у Польщі осіб, які хотіли б у терміновому режимі стати на консульський облік. Як вам вдалося із цим впоратися?

- Дійсно, перед новорічними святами у нас різко зросли черги через зміни у Митному кодексі. Черги сягали до 400 осіб на день, записи здійснювалися впродовж усієї доби, складалися списки, люди чергували. Так далі не могло продовжуватися, оскільки є й інші види консульських дій, які неможливо було виконувати, оскільки 98-99% дій становив консульський облік.

У зв’язку з цим було прийнято рішення запровадити електронну чергу за попередньою електронною реєстрацією. Далеко не всі цим задоволені зараз, оскільки 1,5 мільйона українців у РП обслуговує всього лише 15 консулів у чотирьох консульствах на всю територію Польщі. У робочий день по електронній черзі у Варшаві приймається 110 осіб, з них 60% – це консульський облік. Ми також запровадили дуже зручну процедуру – можливість надсилання документів для постановки на консульський облік поштою або кур’єром. Таким чином, громадянин економить час і кошти, які потрібно витратити на приїзд до консульської установи, подекуди це становить до тисячі кілометрів у обидва боки.

У Варшаві консульський відділ має невелике приміщення і малий штат працівників. Задоволеними наші громадяни будуть лише тоді, коли буде збільшено кількість консульських працівників та консульств України в Польщі, які б могли приймати щодня більше українських громадян.

- Наскільки довгими є ці електронні черги і чи хтось має пільги на позачергове обслуговування?

- Упродовж місяця за електронною реєстрацією ми приймаємо 3 тис. осіб. Поза чергою ми приймаємо документи від осіб, які оформляють свідоцтва на повернення в Україну в зв’язку із втратою чи крадіжкою документів, а також на реєстрацію дітей, які народилися в Польщі й батьки яких планують повернутися в Україну з новонародженою дитиною, а також вагітних жінок та інвалідів (за наявності документального підтвердження).

Черги є на різні види дій. Для здійснення найбільш затребуваних із них, наприклад для постановки на консульський облік, оформлення паспортних документів, вчинення нотаріальних дій, треба чекати до 2,5-3 місяців.

- Як вирішується питання зі збільшенням кількості консульств України в Польщі?

- Упродовж останніх двох років запропоновано МЗС України збільшити кількість посадових осіб, зокрема у консульському відділі у Варшаві, відкриття нового генконсульства у Вроцлаві й зміну статусу консульства у Гданську на Генеральне консульство. Завдяки цьому якоюсь мірою вдалося б краще задовольняти потреби українців у Польщі, змінити межі обслуговування консульських округів. Однак це залежить не лише від МЗС, а й від ОПУ, Кабінету Міністрів і Верховної Ради, які мають прийняти рішення про відкриття цих установ, виділити на це кошти, збільшити штатну чисельність працівників. Між кількістю мігрантів і кількістю консулів у країні має зберігатися паритетність, адже важко 15-ти українським консулам у Польщі обслуговувати 1,5 млн громадян України. Найближчим часом планується перевести консульський відділ посольства України у Варшаві в нове, більше приміщення, в якому завдяки збільшенню кількості вікон на прийом документів з двох до трьох вдасться приймати щодня на 50 осіб більше.

- Люди нарікають, що часто – аби вирішити якусь справу – потрібно проїхати навіть кількасот кілометрів до найближчого консульства. Як вирішується ця проблема?

- З лютого 2016 року на базі почесних консульств України ми запровадили виїзне консульське обслуговування громадян у найбільш віддалених містах. У Польщі, крім чотирьох консульських установ, працює ще 12 почесних консульств. Звичайно, вони мають зовсім інші функції, оскільки не є фаховими дипломатичними консульськими установами. Однак, вони мають право надавати консультації – й це вже добре. Наприклад, у Познані, Зеленій Гурі консульство здійснює прийом 2-3 дні на тиждень, і громадяни України можуть там отримати інформацію про порядок постановки на облік чи оформлення паспорта, реєстрацію дитини громадянином України, вчинення нотаріальних дій.

Виїзні консульські обслуговування консули з Варшави здійснюють у Познані та Зеленій Гурі на щомісячній основі. Щоразу ми приймаємо там більш як 100 осіб за день консульського обслуговування. Для людей це досить зручно.

У Вроцлаві виїзне консульське обслуговування здійснює Генконсульство України у Кракові навіть двічі на місяць.

- Як функціонують почесні консульства України в Польщі, яку практичну допомогу вони надають українцям?

- У межах консульського округу посольства України в Польщі функціонує три почесних консульства – у Лодзі, Познані та Зеленій Гурі. Всі вони працюють на високому рівні, але особливо хочу відзначити роботу почесного консула України в Познані (Вітольд Горовський – ред.), який дуже якісно надає допомогу як консультативного, так і юридичного характеру. У промисловому Великопольському воєводстві (центр у Познані) спостерігається значне збільшення кількості громадян України, відтак там трапляються травми на виробництві. Почесним консулом неодноразово надавалася допомога українцям, які потрапили в біду. Наприклад, відомим є випадок із громадянкою України, якій працедавець не надав допомоги, відмовився відвезти до медзакладу й залишив на зупинці громадського транспорту. Це також і випадок із громадянкою України, яка працювала у пральному комбінаті та травмувала руку на виробництві. Чи зовсім нещодавній випадок, коли працедавець не надав допомоги, а відвіз українця в лісосмугу, де залишив його – і громадянин помер. В усіх цих випадках почесний консул долучався до допомоги, організовував збір коштів на лікування громадян України і контролював ситуацію щодо розслідування кримінальних справ.

- Під час нещодавніх президентських виборів громадяни України часто нарікали, що черги на виборчій дільниці у Варшаві, та й у деяких інших містах – дуже довгі. З’явилася навіть пропозиція електронного голосування за кордоном, аби всі могли проголосувати. Чи ця проблема якось вирішуватиметься?

- Дійсно, два тури президентських виборів показали високу явку. У Варшаві спостерігалася найвища за 28 років існування консульської установи України виборча активність українців. У першому та другому турі проголосувало на дільниці понад чотири тисячі українців. Ми звернулися із пропозицією до ЦВК – і запропонували введення електронної реєстрації й можливість голосування для громадян України, які проживають за кордоном, за допомогою Інтернету. З таким проханням до ЦВК також зверталися народні депутати, громадські організації. Тому, з часом маємо надію – це буде зроблено.

У ПОЛЬЩІ ПОБІЛЬШАЛО ТРАГІЧНИХ ВИПАДКІВ ЗА УЧАСТЮ УКРАЇНЦІВ

- Травмування на виробництві, смерть, різного роду надзвичайні ситуації, які трапляються з нашим громадянами за кордоном, викликають значний резонанс, інформація про це миттєво розповсюджується у соцмережах та у ЗМІ. Якою є статистика нещасних випадків і смертей українців у Польщі впродовж останнього часу?

- У 2018 році на території консульського округу посольства України в Польщі (Мазовецьке, Лодзьке, Великопольське та Любуське воєводства – ред.) зареєстровано 221 смерть громадян України. За перше півріччя 2019 року в консульському окрузі Посольства зафіксовано 125 випадків смертей. Торік за аналогічний період таких випадків було лише 78.

По всій території РП у першому півріччі 2019 року померло 255 громадян України, у 2018 році – 539 громадян. З чим пов’язані ці випадки? По-перше, це стан здоров’я – серцеві та онкозахворювання, а також трагічні випадки, зокрема ДТП, випадки на виробництві. Наприклад, зовсім недавно в Любуському воєводстві внаслідок ДТП загинули четверо українців, які жили в одному селі по сусідству.

- Яким є алгоритм дій у ситуації, коли отримуєте інформацію про смерть українця в Польщі, наприклад у ДТП?

- Так, у нас є такий алгоритм дій. Консул, отримавши офіційну інформацію про смерть українця від поліції, прокуратури чи медзакладу, – інформує рідних через Управління нацполіції області, з якої є померла особа. Ми також інформуємо у копії Департамент консульської служби МЗС України про нещасний випадок. На жаль, не завжди громадяни України усвідомлюють, що консул не може займатися безпосередньо транспортуванням тіла в Україну. Із цим часто виникають непорозуміння. Консул зобов’язаний надати перелік похоронних фірм, які займаються вивезенням тіл померлих та мають на це відповідні дозволи. Ці фірми мають бути офіційно зареєстрованими і займатися міжнародним перевезенням тіл померлих. На сьогодні в Польщі існує більше десятка таких фірм, з яких родина померлого обирає одну, що займатиметься перевезенням. Якщо людина була офіційно застрахована у польській страховій компанії (ZUS), то після вивезення тіла рідні можуть повернути 4 тис. злотих (28 тис. грн), які видаються в Польщі у зв’язку із смертю особи. Значна більшість осіб, які померли чи загинули, були застраховані у ZUS. Однак, є категорія людей, які працювали нелегально і не мали страхових полісів. У такому випадку сім’я стикається із фінансовими проблемами. В основному, транспортування тіла з Польщі в Україну, в залежності від місця доставки тіла померлого, становить від 1,3 тис. до 2 тис. євро.

- Трапляються кричущі випадки, наприклад побиття. Це може мати як побутове, так і національне підґрунтя. Як ви на це реагуєте?

- Передусім, аби консульство знало про цей випадок і могло діяти, потрібно, щоб громадянин, проти якого вчинені протиправні дії, поінформував про це консульську установу. В усіх випадках, які мали місце щодо побиття громадян України, як вони стверджували – на національному ґрунті, жодного разу особи самі до консульської установи не зверталися.

На початку року був випадок побиття нашого таксиста у Варшаві. Тільки після нашого запрошення він прийшов до консульства з групою осіб, які також мали раніше схожі випадки, але не зверталися нікуди, щоб про це сказати. Як виявилося, вони не знали, що треба про це інформувати, і як діяти. У таких випадках особа, по-перше, повинна звернутися до поліції, яка займатиметься порушенням кримінальної справи та її розслідуванням. По-друге, потрібно поінформувати консульську установу України в межах округу якої стався такий випадок. Оскільки тут перебуває 1,5 млн українців, консул без звернення громадянина України дізнається про цю інформацію лише з офіційних джерел. Справа порушується на підставі звернення самого громадянина. Не завжди наші громадяни звертаються до правоохоронних органів, а просто йдуть до польських неурядових організацій, які, у свою чергу, звертаються у ЗМІ. Тому, ми закликаємо громадян України: якщо такі випадки мають місце, то слід прийти в консульство особисто і написати звернення, або ж поінформувати листом. Ми ці звернення скеровуємо до поліції та до Бюро Уповноваженого РП із прав людини, до МЗС РП – і просимо про неупереджене та справедливе розслідування цих справ.

- Подекуди також трапляються випадки з невиплатою українським трудовим мігрантам зарплат, порушення їхніх прав тощо. Як ви реагуєте на такі випадки?

- Питання врегулювання трудових відносин між працівником і працедавцем належить до компетенції інспекцій праці, а також перебуває у судовій площині. З початку цього року Головна інспекція праці Польщі створила “гарячу лінію”, яка надає консультації громадянам України українською мовою. Контроль за недобросовісними працедавцями, з якими працюють наші громадяни, здійснює польський орган – головна чи районна інспекція праці. Консультації надаються громадянам із понеділка до середи з 16-ї до 20-ї години. Громадяни отримують компетентну відповідь – як діяти у тій чи іншій ситуації.  Якщо українці звертаються до інспекції праці, то її працівники допомагають їм заповнити заяву українською мовою. Також наші громадяни, які стали жертвами торгівлі людьми чи невиплати зарплатні, крім інспекції праці можуть звернутися до поліції, прикордонної служби, організації La Strada і польських судів.

- Враховуючи, що українців у Польщі – 1,5 млн., у вашій роботі з’являються якісь нетипові, нестандартні ситуації, на які треба реагувати? Наведіть кілька прикладів.

- Дійсно, бувають випадки, коли консул має реагувати на нетипові ситуації та діяти у відповідності до норм, які до кінця не врегульовано. Саме такий випадок був із дочкою українського журналіста, який на початку року загинув із мамою на місці ДТП. Дружина без свідомості потрапила до лікарні, а однорічна дитина опинилася сама в іншій країні без допомоги найближчих осіб. Стан здоров’я мами дитини на той момент був не відомий, а тому доводилося приймати миттєве рішення. Оформлення бабусею опікунства над дитиною, яка приїхала до Польщі, було б тривалою процедурою, відтак дитина була б розміщена в сім’ю опікунів, яку призначив би польський суд, або до будинку дитини. Тоді було прийняте рішення діяти відповідно до норм Консульського статуту – і взяти малолітню дитину під консульську опіку. Після цього дитину було перевезено в Україну та передано бабусі, яка в Україні оформила опіку. Це був перший такий випадок взагалі за історію консульської служби в Польщі.

- Нещодавно вам вдалося запобігти передачі Польщею Росії громадянина України, який воював у зоні АТО. Розкажіть детальніше про цю історію?

- У листопаді 2017 року на українсько-польському кордоні, згідно з ордером на арешт на запит РФ, був затриманий громадянин України. Він звинувачувався у ненавмисному вбивстві, яке було вчинено на території Росії у 2005 році. Тобто пройшло більше ніж 12 років, а російська сторона зацікавилася цим українцем лише багато років по тому. Як вдалося нам згодом з’ясувати, цей громадянин був учасником АТО, мав посвідчення учасника бойових дій. Півтора року нам довелося боротися за нашого громадянина, щоб його не передавали до РФ. Ми мали усвідомлення того, що з ним могло б бути, якби він потрапив на територію Росії. Це був би перший такий випадок, коли учасника АТО з території європейської країни могли передати Росії. Відтак, ми активно включилися у його захист. Завдяки старанням Посла та консульства України у Польщі було проведено зустрічі з першим заступником міністра юстиції Польщі, омбудсменом Польщі. У результаті цих перемовин нам вдалося переконати польську сторону подати касаційну скаргу до Верховного суду Польщі на рішення судів перших двох інстанцій про передачу українця Росії – рішення було скасовано і направлено для нового розгляду до судів першої та другої інстанцій. РФ протягом 6 місяців так і не змогла надати доказів у кримінальній справі й аргументів – чому Польща мала б передати цю особу Росії. У травні, за рішенням польського суду, українця було звільнено з-під варти, він перебував у пенітенціарному закладі 1,5 року. Громадянин України повернувся до України і зараз працює та живе разом із родиною в Україні. Це дуже приємно, що у такій дуже складній справі нам вдалося відстояти права нашого громадянина.

Юрій Банахевич, Варшава