Росія використовує дезінформацію для розколу та маніпуляції
Дезінформація стала важливою стратегією, насамперед Росії, за допомогою якої вона намагається маніпулювати суспільною думкою.
Про це говорили учасники конференції "Дезінформаційні війни в Центральній і Східній Європі", яка проходить у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Дезінформація стала зброєю, інструментом розпалення ворожнечі та поляризації, сіяння невпевненості, недовіри до демократичних інститутів", - констатував президент Федерального агентства політичної освіти Томас Крюгер.
Він зазначив, що хоча дезінформація і пропаганда не є чимось новим, такі голоси лунали завжди, зараз вони стали більш гучними, а діджиталізація не тільки покращила наше життя, а й відчинила двері для дезінформації, пропаганди та фейкових новин. Ці інструменти використовують деякі уряди.
"Правда – ворог. Чому Росія така інша". Саме так називається нова книга (2019 р.) Голіне Атай, кореспондентки телеканалу ARD, яка працювала в Москві у 2013-2018 роках і висвітлювала трагічні події 2014 року. Журналістка вирішила написати книгу, "щоби не втратилося те, що передувало анексії Криму" та що було потім, на тому зламі часів. Вона розповіла про перешкоди і переслідування, з якими стикалися іноземні журналісти, які писали про анексію та Донбас, як з боку влади, так і з боку російських ЗМІ.
Але здивування в журналістки викликала реакція на її репортажі власного роботодавця – громадсько-правового телеканалу ARD, редакція якого дуже критично сприймала повідомлення про події, вперто не бажаючи вживати слово "війна". Більш критичні щодо ролі Росії щодо України репортажі почали з’являтися лише в 2016 році, та й то їх було небагато. "Є дуже велике незнання України. На неї дивляться очима Росії, через "великі окуляри", - вважає Атай.
Політолог Сюзанне Шпан представила свій аналіз "Інформація як зброя", в якому досліджується діяльність державних російських ЗМІ в Німеччині - "Супутник" і RT Deutschland. Активна їх робота, спроби маніпуляцій думкою ЗМІ в ФРН почалися з осені 2014 року. Ці ЗМІ позиціонують себе як джерело "альтернативних новин" і не відразу дають зрозуміти свій зв’язок з російською державою. Вплив таких ЗМІ не можна недооцінювати, переконана Шпан.
Головний редактор журналу "Східна Європа" Манфред Запперт також звернув увагу на те, що в Німеччині питання дезінформації стало дійсно відчутним лише "з Майданом, з російською інтервенцією, з маніпулюванням суспільною думкою, відкритою брехнею". Брехня спрямована на руйнування суспільства, в такому суспільстві люди вже не мають можливості користуватися своїми власними правами та політичними свободами, додав він.
Історик із Парижа Галя Акерман говорила про те, що з приходом Путіна до влади в РФ виникла "нова ідеологія", яку на Заході не дуже дослідили та яку не дуже розуміють багато хто навіть у самій Росії. "Російський націоналізм і імперіалізм не вмер, він живий", - зазначила Акерман.
Небезпечним є й те, що для реабілітації "славного радянського минулого" переписується історія, а певні історичні схеми штучно накладаються на сьогоднішню ситуацію.