«Російський» вересень у Радбезі ООН: не надто глибоке занепокоєння
Чи несе вересневе головування РФ у Раді Безпеки ООН ризики для України?
Наприкінці серпня у новинній стрічці замерехтів заголовок, який міг насторожити українського читача: у вересні головування у Раді Безпеки ООН переходить до Росії.
Наскільки виправдане занепокоєння? Які важелі дає президентство делегації РФ? Чого очікувати Україні? Які ініціативи планує просувати Росія?
У цій статті ми спробуємо дати вичерпні відповіді на ці та інші питання.
У РАДБЕЗІ ТЕЖ «ВСІ ПРЕЗИДЕНТИ». ЧАС ВІД ЧАСУ.
Ротація головування держав-членів на найвищому дипломатичному майданчику світу відбувається за суто технічним принципом.
До Ради Безпеки входять п`ятнадцять держав-членів. П`ять постійних – США, Франція, Велика Британія, Китай і Росія. Десять непостійних, які обираються на дворічний термін. Нині це Бельгія, Кот д‘Івуар, Домініканська Республіка, Екваторіальна Гвінея, Німеччина, Індонезія, Кувейт, Перу, Польща і Південна Африка.
Головування переходить від однієї держави до іншої за латинським алфавітним порядком. Якщо у серпні головувала Польща (англ. Poland), то у вересні, відповідно, Росія (англ. Russia). У жовтні президентство перейде до ПАР (англ. South African Republi), у листопаді – до Великої Британії (англ. United Kingdom), грудні – США (англ. United States). Кожна з них очолює Раду Безпеки протягом одного календарного місяця.
Що чільне місце за столом-підковою дає такій державі? Насамперед додаткові обов`язки. Скликати засідання та консультації Ради Безпеки, організовувати заходи, інформувати інші делегації та пресу, врешті-решт – безпосередньо вести засідання і модерувати дискусії.
Найсуттєвіший важіль впливу, який з'являється у делегації, що головує у Радбезі, це, звісно, скликання засідань. Крім планових обговорень, протягом місяця можуть ставатися події, які та чи інша держава хоче обговорити на найвищому рівні. Країни з-поза кола членів Ради Безпеки також можуть просити дружні делегації ініціювати певне засідання. Вирішальне слово – скликати обговорення чи ні – має країна, яка головує.
ГАРЯЧИЙ ООНІВСЬКИЙ ВЕРЕСЕНЬ
За збігом обставин, головування Росії випало на найбільш важливий, але й найбільш завантажений оонівський тиждень у році. 17 вересня розпочнеться 74-а сесія Генеральної асамблеї ООН. Традиційно у цей час до Нью-Йорка прибувають лідери держав, які, зокрема, звертаються до аудиторії 193 націй світу з промовами. Цьогоріч дебати почнуться 24 вересня, а вже вранці 25-го числа на них виступить і президент України Володимир Зеленський.
Таким чином, головування Росії у Раді Безпеки випадає, з одного боку, на час, коли в Нью-Йорку присутні високопоставлені гості, а з іншого – на період, коли делегації зайняті зустрічами, дебатами Генасамблеї, підготовкою виступів тощо. Відтак, зазвичай країни, які головують у цей час у РБ, не обтяжують порядок денний Радбезу надто великою кількістю заходів.
Так сталося і з «російським» вереснем. Програму Ради Безпеки на цей місяць презентував у вівторок, 3-го числа, постійний представник Росії при ООН Васілій Нєбєнзя. Як і передбачалося, у ній не було жодних «сюрпризів». 90 відсотків заходів – планові продовження резолюцій Радбезу щодо Афганістану, Лівії, планові обговорення ситуації у Гвінеї Бісау, на Близькому Сході та ін. Такі планові обговорення потрібні тому, що рішення Радбезу ухвалюються на певний термін, і коли він добігає кінця, їх треба продовжити або переглянути. Це стосується мандатів операцій із підтримання миру, санкцій тощо. Тому левова частка роботи РБ присвячена саме таким плановим «оновленням» попередніх рішень.
РОСІЯ – СИЛЬНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛІДЕР?
Кожна делегація під час свого головування у Радбезі прагне провести і певні «авторські» засідання. Так, Польща влаштовувала обговорення Ради Безпеки щодо долі дітей у збройних конфліктах та спеціальні дебати щодо міжнародного гуманітарного права у річницю ухвалення Женевських конвенцій.
Делегація РФ вирішила також провести два таких заходи – саме у дні виступів лідерів на Генеральній асамблеї.
25 вересня вранці заплановані дебати Ради Безпеки «Співпраця ООН із регіональними та субрегіональними організаціями задля підтримання міжнародних миру та безпеки: роль Шанхайської організації співробітництва, країн СНД та ОДКБ у боротьбі з тероризмом».
Варто нагадати, що наприкінці липня Генеральна асамблея вже планово «оновлювала» технічним голосуванням резолюцію ГА ООН про співпрацю ООН та ОДКБ. Документ закликає «продовжувати працювати» і т.ін. Оскільки подібні документи оновлюються технічним голосуванням, Україна тоді спеціально висловила свою незгоду з резолюцією (про які міжнародні мир та безпеку від ОДКБ йдеться, якщо її члени навіть не спромоглися засудити агресію Росії проти сусідніх держав регіону?) і офіційно відкликала голос із консенсусного голосування.
Наступного дня, 26-го вересня, Росія скликає засідання Радбезу на тему: «Мир та безпека в Африці: партнерство заради збереження регіонального миру та безпеки». Очікується, що у ньому візьме участь ряд африканських лідерів.
Обидва обговорення відносяться до типу таких, за наслідками яких ухвалення рішень не очікується. Радше обидва спрямовані на те, щоби підкреслити регіональну роль Росії. У першому випадку – у «безпекових» форматах, у другому – відзначити вплив Росії, що зростає, в Африці.
Як тут не згадати слова колишнього президента США Барака Обами одразу після анексії Криму в березні 2014 року? Тоді американський лідер, прагнучи засудити дії Росії, але й підкреслити її важливу роль, назвав її «сильним регіональним лідером, який діє виходячи з власної слабкості». Ряд оглядачів досі переконані, що гіршої образи президенту РФ, який претендує на суперництво зі США, не завдавав ніхто і ніколи. Реакція Росії тоді була вкрай роздратована. «Як це регіональний? Як він посмів?»
Схоже, п'ять років потому, заходи у РБ, організовані Росією, саме й підкреслюють сильну регіональну роль і вплив Кремля.
ЧИ ДОСЯГНЕ РФ ЯКИХОСЬ РЕЗУЛЬТАТІВ?
Українські дипломати, з якими поспілкувався кореспондент Укрінформу, переконані, що обидві російські події не матимуть особливого впливу. З одного боку, присутність у Нью-Йорку лідерів держав дозволить дещо підвищити рівень представництва на російських засіданнях. Так, участь у них можуть узяти лідери країн СНД та Африки. Васілій Нєбєнзя також анонсував прибуття до Нью-Йорка глави російської дипломатії Сергєя Лаврова. Зазвичай країни запрошують до виступів глав МЗС та їхніх заступників тоді, коли хочуть підкреслити важливість події.
Водночас, обидва заходи не мають глобального характеру, і навряд чи зацікавлять широкий оонівський загал. До порівняння, організований Польщею минулого місяця Радбез щодо насильства проти дітей у збройних конфліктах та засідання щодо проблем виконання міжнародного гуманітарного права мали справді глобальний масштаб та відповідну вагу і – зацікавленість інших держав-членів. Із російськими вересневими засіданнями картина дещо інша – впливові світові сили чітко усвідомлюють, що мета цих заходів – лише у тому, аби Росія підкреслила свій вплив у регіонах СНД, Середньої Азії та Африки.
Українські медіа теж навряд чи приділять цим засіданням багато уваги. Річ у тім, що перше з них збігається у часі з виступом на дебатах Генасамблеї президента України. Заплановано, що Володимир Зеленський розпочне свій виступ о 9 ранку 25 вересня, а російське засідання почнеться о 10 ранку того ж дня. Майже паралельно, а отже – у тіні уваги.
Відтак головування Росії у Раді Безпеки ООН протягом вересня не викликає надто глибокого занепокоєння. Дипломатичні джерела Укрінформу підтверджують лише одну суттєву перевагу, яку Росія матиме у цей період: останнє слово при призначенні позачергових засідань Радбезу. Грубо кажучи, якщо станеться щось екстраординарне, делегація РФ гіпотетично може використати свої повноваження президентства у РБ, аби відмовити у скликанні обговорення, наприклад, щодо України. Водночас, навіть за такого сценарію, тиск інших членів Радбезу, вірогідно, не дасть Росії просто так ігнорувати потребу в призначенні засідання.
Простіше кажучи, не такі страшні заголовки про головування Росії у Радбезі ООН, як їх малюють.
Георгій Тихий, Нью-Йорк