Партія Курца переконливо перемагає на виборах в Австрії
Згідно з екзит-полом та попереднім прогнозом, правоцентристська "Австрійська народна партія" (ÖVP) на чолі з Себастіаном Курцем з великим відривом перемагає на дострокових виборах до Національної ради (нижня палата парламенту) Австрії.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.
Відповідно до результатів екзит-полу, партія набирає 39% голосів - на 5% більше, ніж передбачали останні соцопитування. Лідер партії Себастіан Курц, якому буде доручено президентом формувати коаліцію, вочевидь, знову повертається в крісло канцлера.
На другому місці знаходиться лівоцентристська "Соціал-демократична партія Австрії" (SPÖ) з 23% голосів. Цей результат є найгіршим в історії партії (на попередніх виборах у 2017 р. SPÖ набрала 26,9% ).
На третьому місці опинилася правопопулістська та проросійська "Австрійська партія свободи" (FPÖ) з 17%. Цей результат менший, ніж прогнозувалося (20%), і набагато менший, ніж у 2017 р. (26%.)
Також проходить в нижню палату парламенту ліберальна партія "Нова Австрія" (NEOS), яка набирає 8% (на виборах 2017 р. було 5,3%).
Невелика опозиційна партія "Список Пільца" (JETZT), яка була у парламенті попереднього скликання, не повторює результат попередніх виборів 2017 року, набираючи 2%.
Натомість в парламент повертається партія "Зелені", яка на минулих виборах не подолала 4% прохідний бар’єр, набравши 3,8%. На цьогорічних дострокових виборах "Зелені" отримують 12%.
Останні 1600 з понад 10 тис. виборчих дільниць в Австрії були закриті о 17.00 за місцевим часом. Багато дільниць закрилися годиною раніше, а частини - взагалі близько обіду. Це пов’язано з тим, що час їх роботи відрізняється в кожній окремій федеральній землі). Найдовше, з 7.00 по 17.00, дільниці працювали в найбільшому місті (федеральній землі) країни – Відні.
Відразу після екзит-полу, із закриттям останніх виборчих дільниць відбулося і оголошення австрійським суспільним телерадіомовником ORF перших результатів так званої "екстраполяції" (Hochrechnung) – приблизного прогнозу загального результату волевиявлення на основі існуючих часткових підрахунків та з врахуванням минулих тенденцій.
Результати цієї екстраполяції наступні: "Австрійська народна партія" – 37,2% , "Соціал-демократична партія Австрії" – 22%, "Австрійська партія свободи" – 16% , "Зелені" – 14,3%, NEOS – 7,4%. Інші партії не долають 4% бар’єр.
Попередні результати виборів оголосить в неділю близько 20.00-21.00 (за Віднем) міністр внутрішніх справ Австрії Вольфганг Пешорн як голова федеральної виборчої комісії.
Між тим, в недільних результатах не буде враховано майже п’яту частину голосів виборців. Це пов’язано з голосування за допомогою так званих "виборчих посвідчень" (Wahlkarte) - спеціальних відкріпних талонів, які дозволяють голосувати на "чужих" дільницях, вдома через стан здоров’я або ж поштою (у т.ч. із-за кордону). На нинішніх виборах вперше для такого "дистанційного" голосування зареєструвалися понад 1 млн осіб. Результат підрахунку цих голосів стане відомий лише на наступному тижні: у понеділок буде підраховано результати "класичного" голосування поштою (Briefwahl), що й становить найбільшу частину "дистанційного" волевиявлення, а в четвер, 3 жовтня, підрахують і ті бюлетені, які шляхом відкріпних талонів були вкинуті на "чужих" дільницях.
Загаломо у дострокових виборах до Національної ради Австрії 29 вересня брали участь 13 партій та політичних груп, вісім з яких представлені на федеральному рівні. Серед них три найбільших політсил країни: правоцентристська "Австрійська народна партія" (ÖVP), лівоцентристська "Соціал-демократична партія Австрії" (SPÖ) та правопопулістська "Австрійська партія свободи" (FPÖ). Крім того, по території всієї федеративної республіки обиралися кандидати від невеликих парламентських партій – ліберальної "Нова Австрія" (NEOS) та лівопопулістської "Список Пільца" (JETZT), а також наразі не представлені у парламенті політсили: "Зелені", KPÖ та Wandel.
Ще п’ять політичних сил обираються лише в окремих землях, серед них "Пивна партія Австрії"(BIER), "Християнська партія Австрії" (CPÖ), "Альянс патріотів" (BZÖ), "Соціалістична ліва партія" (SLP), "Кожен голос дійсний" (GILT).
У списках виборців було понад 6,4 млн осіб віком від 16 років. Всього обираються 183 депутати Національної ради терміном на 5 років.
Вибори проходили за пропорційною системою з відкритими партійними списками шляхом прямого таємного голосування.
Федеральна територія Республіки Австрія була поділена на 9 земельних виборчих округів (по кількості федеральних земель), які, в свою чергу поділені на 39 регіональних виборчих округів.
Система розподілу депутатських мандатів за результатами виборів передбачає підрахунок голосів на трьох рівнях – на федеральному, земельному та регіональному.
Після виборів президент Австрії Александер Ван дер Беллен наділить лідера партії-переможця повноваженнями щодо формування уряду, після чого мають розпочатися офіційні коаліційні переговори.
Дострокові вибори до Національної ради Австрії були призначені після того, як в країні виникла гостра політична криза, спричинена так званим скандалом "Ібіцагейт" за участі віцеканцлера, керівника правопопулістської Партії свободи Гайнца-Крістіана Штрахе та його соратника Йоганна Гуденуса. На таємно відзнятому відео на Ібіці перед виборами у 2017 році австрійські політики від правопопулістської партії, зокрема, обговорювали з "багатою росіянкою" фінансування партії в обмін на різні преференції після приходу до влади.
У результаті політичної кризи в країні розпалася коаліція, федеральний уряд на чолі з Себастіаном Курцем був відправлений у відставку, а на зміну йому - до проведення нових виборів - прийшов перехідний "уряд технократів" на чолі з першою жінкою-канцлером Конституційного суду Брігіттою Бірляйн, яка до цього очолювала Конституційний суд".
Згідно із законодавством, після проведення виборів 29 вересня канцлерка повинна подати президенту Австрії прохання про відставку очолюваного нею урядом. Водночас глава держава має доручити Б.Бірляйн та її міністрам продовжувати виконувати обов’язки до формування нового уряду.