Євросоюз створить місію для контролю за ембарго на постачання зброї до Лівії

Міністри закордонних справ ЄС одноголосно ухвалили політичне рішення щодо започаткування нової операції в Середземномор’ї, головною метою якої буде дотримання ембарго на постачання зброї у Лівію.

Про це 17 лютого під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС із закордонних справ повідомив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми маємо намір започаткувати нову операцію в Середземномор’ї, і ми погодилися, що ця операція матиме на меті імплементацію ембарго на постачання зброї за рішенням Ради Безпеки ООН. Операція включатиме повітряний, супутниковий та військово-морський компоненти… Повітряні операції будуть здійснюватися в рамках погодженого мандату. Це не буде той самий простір, який був під час операції Софія, що передбачала контроль за всією береговою лінією Лівії. Для того, щоб дотримати збройове ембарго, ми маємо концентрувати наші зусилля на східній частині, звідки надходять озброєння, та на стратегічній ситуації навколо шляхів суден, які доставляють зброю до Лівії. Військовий персонал визначить сферу відповідальності за власним мандатом», - сказав Боррель.

Він зауважив, що зараз ембарго на постачання зброї у Лівію регулярно і системно порушується, що дозволяє сторонам конфлікту отримувати величезну кількість зброї. Ця обставина значно ускладнює зусилля з припинення вогню та ослаблює домовленості щодо перемир’я.

Він також повідомив, що операція «Софія», яка була призначена для контролю за міграційними потоками у Середземному морі, завершується 20 березня. Водночас, нова операція, окрім дотримання ембарго на постачання зброї, включатиме вторинні цілі, зокрема, боротьбу з організованою злочинністю навколо міграції.

Читайте також: Єврокомісія рік працюватиме над "стратегічним задумом" в обороні — Боррель

Боррель зауважив, що відсьогодні і до наступної Ради ЄС із закордонних справ Політичний комітет та Комітет постійних представників ЄС будуть розвивати деталі операції для виконання прийнятого політичного рішення. Деякі держави-члени, наприклад, Швеція і Німеччина, мають пройти через парламентські процедури з ухвалення такого рішення, і для цього є необхідний час