Всі російські стратегії однакові – вони не передбачають нашого існування

Наше основне завдання – стати суб'єктом, а не об'єктом стратегії

Росія має щодо України одну стратегічну мету і багато варіантів стратегій.
Стратегічна мета – це щоб України не було. 

Влаштовують різні варіанти досягнення цієї мети:

1. Україна як частина Росії (за винятком якихось бандерштатів, що не перетравлюються).

2. Україна як повністю контрольована країна (варіанти залежності різноманітні: колонія, васалітет, протекторат).

3. Україна як провалена держава – неспроможна і слабка.

4. Україна, що розпалася на кілька частин.

5. Будь-яка комбінація вказаних варіантів.

Відповідно, Росія має у своєму розпорядженні низку стратегій:

1. Загострення конфлікту на суші та/або на морі, економічна блокада.

2. Повернення Донбасу на російських умовах задля внутрішньої дестабілізації ("отруєна таблетка").

3. Внутрішня дестабілізація політичними та медійними засобами (не виключені й масові теракти).

4. Втягування в російську орбіту економічними методами, у першу чергу через зміну уряду на проросійський.

Це лише найочевидніші серед тих стратегій, що сьогодні на столі у Путіна. Напевно, є й інші варіанти. Безумовно, у кожного варіанта є свої прихильники в оточенні Путіна – ті люди та клани, які в цьому варіанті виграють більше (грошей, влади, впливу тощо). Так само у кожного варіанта є противники – ті люди та клани, яким у цьому варіанті нічого не світить. Між цими людьми та кланами йде боротьба, яку висвітлюють російські медіа.

Коли ми читаємо такі новини, то мусимо пам'ятати, що для нас всі російські клани та всі російські стратегії однакові – вони не передбачають нашого існування. Людині, яка стояла на краю розстрільної траншеї Другої світової, було все одно, хто в неї стріляє – гестапо чи СС, солдат вермахту чи мобілізований у зондеркоманду поліцейський. Всі кулі однакові.

Наше основне завдання – стати суб'єктом, а не об'єктом стратегії. А для цього політичне керівництво країни повинно припинити вірити у можливість домовитися з Путіним.

Завершу словами Ґолди Меїр: "Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не дуже багато простору для компромісу."

Путін не хоче бачити українців мертвими (ну, окрім пари мільйонів незламних). Він хоче бачити українців рабами. Зрозуміло, що це багатьох влаштовує -- адже й біблійні євреї прагнули повернутися в єгипетське рабство, попри бачені ними дива. Влаштовує багатьох, але не всіх. Рішення за нами.

Валерій Пекар
FB