Парламенти в умовах пандемії: дистанційні, напівдистанційні, в ізоляції та на карантині
Як законодавчі органи у різних країнах пристосовуються до роботи під час пандемії коронавірусу
Переносити сесії чи обмежувати кількість присутніх на засіданні, дотримуватись соціальної дистанції в кілька метрів чи повністю переходити на віддалену роботу? Про те, які варіанти обирають парламенти інших країн, Укрінформ пропонує ознайомитися в огляді власних кореспондентів агентства.
ЄВРОПАРЛАМЕНТ. Завтра – перше в історії ЄП дистанційне засідання
В Європарламенті запобіжні заходи розпочалися, як завжди буває в очевидній ситуації, зненацька. Вони боляче вдарили, хоч як дивно, по дипломатах Представництва України при ЄС, які доклали багато особистих часу та зусиль до організації «Українського тижня» в Європарламенті, який мав відбутися з 3 до 5 березня. Але буквально за день до початку заходу, 2 березня, грянуло оголошення, що у зв’язку із пандемією коронавірусу Європарламент офіційно забороняє всі відвідування і публічні заходи. Усього були скасовані 130 подій, в яких мали взяти участь до 7 тисяч людей.
У результаті знайомі українські дипломати дещо розгублено повідомили – «скасовано, проведемо за першої можливості». Добре, що художня експозиція, яку встигли оформити в одному з холів Європарламенту, продовжує й понині радувати депутатів, яких якимось вітром все ще заносить у ці стіни. Але таких людей небагато, адже Європарламент під тиском Covid-19 перейшов, переважно, на дистанційну роботу.
Розпочалося все з того, що президент Європарламенту Девід Сассолі після обговорення ситуації з лідерами політичних груп, 5 березня прийняв рішення про тимчасове перенесення, з міркувань безпеки, сесійного засідання із Страсбурга до Брюсселя. А потім скоротив саму сесію, яка мала відбутися з 9 по 12 березня, з чотирьох до двох днів. І знову «постраждала» Україна, адже з порядку денного «злетіло» українське питання, розгляд резолюції щодо ситуації на окупованих Росією територіях.
Сам президент Європарламенту 10 березня, не дочекавшись завершення сесійного засідання, пішов на дистанційну роботу та добровільну самоізоляцію на 14 карантинних діб за місцем проживання у Брюсселі, оскільки напередодні протягом вихідних відвідував рідну Італію, тяжко уражену коронавірусом.
Але саме президенту Сассолі належить «хрестоматійна» фраза: вірус не може зупинити демократію. Тож усі запобіжні заходи, які вживалися та продовжують вживатися в Європарламенті, спрямовані саме на те, щоб зберегти його працездатність та дати депутатам змогу виконувати невідкладні обов’язки, зокрема, у законодавчій діяльності довкола боротьби з коронавірусом та формування багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2021-2027 роки.
«Європейський парламент виконує та продовжуватиме виконувати свій обов’язок. Парламент має залишатися відкритим, оскільки демократія не може бути зупинена цим вірусом… З цієї причини я вирішив скликати надзвичайне пленарне засідання у четвер, 26 березня, з метою ухвалення надзвичайних заходів, що були представлені Європейською комісією. Це буде перше пленарне засідання, під час якого ми використовуватимемо дистанційну систему голосування. У зв’язку із цією надзвичайною ситуацією, ми маємо використати всі засоби, які є в нашому розпорядженні», – сказав Сассолі.
Тож вже завтра, 26 березня, відбудеться перше в історії дистанційне засідання Європарламенту. Надзвичайне й невідкладне засідання, оскільки перед парламентаріями постають дійсно грізні проблеми: коронавірус, нездатність лідерів ЄС погодити довгостроковий бюджет, підготовка нової угоди про взаємини з Великою Британією та інші.
Точної статистики – скільки депутатів Європарламенту уражені коронавірусом – наразі немає. Між тим, в європейській пресі з’явилося повідомлення, що 23 березня 40-річний працівник Європарламенту помер від коронавірусу та став першою жертвою хвороби серед персоналу всіх євроінституцій. Ця смерть була із жалобою підтверджена у самому Європарламенті.
До речі, головний переговірник ЄС із Великобританією Мішель Берньє сам публічно оголосив, що захворів на коронавірус, і що він, як і вся переговірна команда (близько 40 людей), вживає всіх заходів із лікування та дотримується пересторог проти розповсюдження інфекції. Але цей факт не зупинив переговори і не вплинув на відповідну роботу Європарламенту, який підтримав проєкт нової угоди про відносини між ЄС і Великою Британією після 31 грудня 2020 року, коли вичерпується дія перехідного періоду за умовами Угоди про Брекзіт. Голова комітету із закордонних справ ЄП Девід Макалістер заявив, що проєкт вчасно переданий британській стороні і передбачає безпрецедентний рівень партнерства, яке ЄС будь-коли мало з третьою країною. Очевидно, тому що Великобританія ніколи не перетвориться для ЄС у «звичайну» третю країну.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Парламент призупинив роботу на мсяць
Велика Британія займає останнє місце у світовому рейтингу топ-10 країн, де вирує пандемія коронавірусу за кількістю жертв та масштабами поширення захворювання. Тож увести надзвичайні заходи уряд країни наважився лише цього понеділка. Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон увечері 23 березня оголосив про введення жорсткого карантину на три тижні. Попри Брекзіт перелік обмежувальних епідеміологічних заходів у Британії збігається за змістом та масштабами із тим, що запроваджено у значній більшості країн ЄС. Сьогодні парламент Великої Британії призупинив роботу на місяць.
ІТАЛІЯ. Скорочене представництво, карантин для депутатів від північних регіонів та старших за 65 років
В Італії, яка впевнено утримує лідерство в Європі за кількістю захворювань та летальних випадків і є другою в світі за цим показником, без паніки й обдумано ставляться до законотворчої роботи. Італійські парламентарії, чітко усвідомлюючи власну відповідальність перед виборцями та необхідність якнайшвидшого ухвалення критичних для життя законодавчих ініціатив, залишаються на першій лінії боротьби з коронавірусом.
Палата представників і Сенат зустрічаються раз на тиждень, але будь-яке засідання може бути скасованим за кілька годин до початку. Така ситуація зберігатиметься до квітня. Крім того, парламентарії під час роботи у приміщеннях зобов'язані дотримуватися відстані в 1 метр і дослухатися до приписів органів охорони здоров'я щодо локалізації інфекції, забезпечуючи пропорційність між групами.
Усіх депутатів, обраних від північних регіонів, відправлено на карантин, представництво скоротили з 945 до 350 депутатів – по представнику від кожної групи. Крім того, на карантині всі депутати, старші за 65 років. Робота комісій практично завмерла, парламентські групи працюють в онлайн-режимі.
Незабаром парламентарії розглядатимуть процедуру голосування в Інтернеті й продовжують працювати. Про це, зокрема, журналістам заявив спікер нижньої палати парламенту Роберто Фіко. За його словами, тема (віддаленого голосування – ред.) є складною, і тому запропонував можливість створити спеціальний комітет для обговорення чинного законодавства до остаточного голосування в Палаті.
Роберто Фіко також виявився палким прихильником законодавчої роботи в стінах парламенту. «У ці важкі для країни дні парламент не може зачинитися, він повинен бути на передовій – він не може відступити, оскільки лікарі чи інші категорії людей, які працюють в умовах надзвичайної ситуації з коронавірусом не залишають свої робочі місця», – сказав 17 березня спікер.
Доступ журналістів до італійського парламенту обмежено, скасовано всі заплановані раніше пресконференції та інші публічні заходи.
ІСПАНІЯ. Парламентарії в ізоляції, дистанційне голосування та відеодебати
Інша ситуація склалася в Іспанії, яка четверта у світовому списку уражених коронавірусом країн, але є лідером в Європі за кількістю інфікованих серед політиків. Досвід цієї країни наочно доводить: вірус SARS-CoV-2 не обирає ідеологію чи рівень авторитету. Захворювання однаково впливає на сантехніка та президента, будь вони комуністами або ж ультранаціоналістами. Сьогодні всі політичні партії країни заявили про наявність заражених на коронавірус у своїх лавах. Насправді, політична еліта Іспанії сильно постраждала від вірусу. Крім представників виконавчої та муніципальної влади й їхніх родичів, «корону» підхопили лідер третьої за величиною партії в Конгресі, кілька депутатів і сенаторів. Деякі з них потрапили до лікарень, інші одужали, тоді як більшість вирішили завзято і відповідально працювати. В самоізоляції…
Першим серед іспанських парламентаріїв про захворювання заявив 10 березня генеральний секретар ультрарадикальної партії Vox Хав'єр Ортега Сміт. З того часу в Іспанії у геометричній прогресії спостерігається постійне зростання захворювань серед законодавців. За два дні до того, як оголосити про позитивний результат аналізу на коронавірус, Ортега Сміт узяв участь у публічному заході Vox у Мадриді, де були присутні близько 9 тисяч однодумців. Там він вітався, тиснув руку та обіймав багатьох гостей. Згодом ще один лідер партії Сантьяго Абаскаль та депутатка Макарена Олона також заразилися вірусом. Усі троє – депутати нижньої палати парламенту Іспанії – Конгресу депутатів. Згодом, депутатка від Народної партії Ана Пастор та речник Галісійської регіональної партії En Marea Антон Гомес Рейно також заявили про позитивний результат. А далі у парламенті пішла ланцюгова реакція.
Відтоді Конгрес депутатів Іспанії одноголосно ухвалив рішення припинити роботу в парламенті на тиждень, а згодом термін карантину продовжив. До депутатів приєдналися сенатори і тепер усі іспанські парламентарії перебувають в ізоляції. Усі вони працюють вдома, використовуючи формат відеоконференції для дебатів із найважливіших питань. Зокрема, нещодавно під час позачергової сесії парламентарії могли голосувати дистанційно по законопроєктах, пов'язаних з уведенням екстрених заходів реагування на пандемію і економічний спад. Варто зауважити, що раніше право голосувати дистанційно мали тільки ті депутати, хто попередньо отримав на це дозвіл. Причому надавався він у виняткових випадках: як-то у разі вагітності або ж важкого захворювання, яке виключало особисту присутність у сесійній залі.
Загалом в Іспанії спостерігається особливо велика кількість постраждалих політиків. «Я не знаю, чому в Іспанії найбільше (серед європейців) постраждало політиків. Можливо, це через фізичний контакт. Кожен день ти цілуєш і обіймаєш людей», – зауважив речник парламенту представник правоцентристів Ciudadanos Едмундо Бал, який також заразився коронавірусом.
Ще одна гіпотеза щодо кількості виявлених випадків серед парламентаріїв, на думку місцевих ЗМІ, полягає в тому, що іспанським політикам вдалося протестувати коронавірус простіше, ніж решті населення. Хоча насправді тести пропонували лише членам уряду. За словами спікера Конгресу Мерітксель Бате, інші законодавці не отримували жодного пільгового режиму. За її словами, депутати, які мали би пройти тестування, або звернулися до приватних клінік, зокрема, як депутати з Vox та Ана Пастор, або відмовилися від аналізів. Наприклад, Едмундо Баль відчув усі симптоми коронавірусу, але не зміг пройти тестування. «Я не наполягав на цьому, оскільки ресурсів мало, і я абсолютно відмовляюся давати гроші приватній системі охорони здоров'я за тестування», – заявив парламентарій, додавши, що «бути політиком – це не мати права на будь-який привілей».
ФРАНЦІЯ. Надзвичайний стан та канікули
У Франції роботу законодавчого органу обмежено. Це пов'язано із жорстким режимом карантину, введеного у державі 17 березня.
Головним стало ухвалення минулого тижня обома палатами французького парламенту рішення про запровадження у країні надзвичайного стану в галузі охорони здоров'я.
Після цього парламентарії розпустилися на канікули.
Надзвичайний стан у сфері охорони здоров'я передбачає надання уряду додаткових повноважень на два місяці, включаючи обмеження прав людей на пересування.
Закон також зобов'язує уряд підтримувати французькі компанії, які постраждали від епідемії.
Окрім цього, французькі парламентарії, у відповідності до рішення, зобов'язані працювати в обмеженому форматі та дотримуватися медичних рекомендацій.
НІМЕЧЧИНА. Обмеження кількості депутатів за збереження пропорції
У той час, як по всій Німеччині вжито жорстких заходів з обмеження соціальних контактів, німецькі парламентарії цього тижня працюють не покладаючи рук і карток для голосування (так-так, голосують у Бундестазі не за допомогою електронної системи, а банальним вкиданням карток до урни з подальшим ручним підрахунком).
Щоправда, участь у засіданнях беруть не всі 709 депутатів (найбільший склад вищого законодавчого органу ФРН за час його існування), а лише третина.
Кому приходити, кому ні – вирішують фракції. Головне в такому підході – збереження пропорції депутатів за партійним принципом. Щоб не було можливості протягнути закони за рахунок однієї-двох політичних сил (із шести, представлених у Бундестазі).
До 30 вересня Бундестаг має кворум з чвертю своїх членів, тобто 178 голосів парламентаріїв при тому, що зазвичай потрібна половина (355). Така зміна була внесена в процедурний порядок з метою забезпечити, щоб Бундестаг міг змогу приймати закони, навіть якщо багато депутатів опиняться на карантині та не зможуть брати участь у засіданнях.
Само собою зрозуміло, що депутати повинні тримати відстань 2 метри.
Дома можуть залишатися депутати більш солідного віку (двоє найстаріших депутатів цього скликання народилися в 1940 році, а президент Бундестагу Вольфганг Шойбле відсвяткує в цьому році своє 78-річчя, але він, якраз, відповідально проводить засідання).
Звільнені, звичайно ж, ті, в кого підтверджено інфікування, а таких у німецькому Бундестазі зараз не менше шести осіб.
За будь яких умов, німецькі депутати не на канікулах (а великодні канікули все одно будуть протягом наступних трьох тижнів, до 19 квітня), працювати вони можуть також дистанційно.
Пленарні засідання відбуваються не щодня, а ті, які проходять, присвячені виключно ухваленню законів, необхідних для підтримки економіки, системи охорони здоров’я або вирішення інших невідкладних питань, серед яких і зовнішньополітичні.
Пресу на засідання пускають. І навіть глядачів, але групами не більше 6 осіб. Лишається закритим для туристів купол історичної будівлі, який щороку відвідує понад 2 мільйони людей.
АВСТРІЯ. Соціальна дистанція: когось із депутатів пересадили у президенську ложу, когось – у галерею для відвідувачів
Заборона зібрань людей більше 5 осіб в Австрії не стосується засідань федерального та земельних законодавчих органів. Обидві палати парламенту Австрії – Національна рада та Федеральна рада, як і усі ландтаги федеральних земель продовжують працювати.
За словами президента Національної ради Фольфганга Соботки, призупинення через коронавірус діяльності нижньої палати парламенту, відповідальної за прийняття законів, не розглядається. Навпаки, в умовах кризи дуже важливим є забезпечення безперервного та ефективного функціонування державних інституцій.
Федеральний уряд країни у своїй першій реакції на пандемію Covid-19 реагував, базуючись на законі про епідемію. Однак стрімке поширення коронавірусу вимагало прийняття більш жорстких заходів щодо обмеження свободи пересування та зібрань, економічних рішень тощо, а вищезгаданий закон не надавав виконавчій гілці влади повноважень для цього. Саме тому 14 та 15 березня відбулося проведення позачергових термінових засідань обох палат парламенту, у ході яких було створено правове підґрунтя для подальших жорстких дій уряду у боротьбі з Covid-19. При цьому, вперше в історії Другої республіки, коли Національна рада та Федеральна рада збиралися в один і той же день на вихідні.
Прийняття законів у режимі відеоконференції не передбачено Федеральним конституційним законом Австрії. Згідно з ним, для прийняття рішень у Національній раді вимагається фізична присутність щонайменше третини депутатів (для схвалення простих законів), а в окремих випадках – і половини народних обранців.
Водночас, з метою належного підтримання пленарної роботи Національної ради та забезпечення максимально можливого захисту всіх її членів були вжиті необхідні організаційні та безпекові заходи. Зокрема, для зменшення ризику зараження коронавірусом та дотримання дистанції не всі депутати тепер займають свої місця за "парламентською партою" у залі – частина з них перемістилася у галерею для відвідувачів та у президентське ложе.
У будівлі Нацради проводиться регулярна дезінфекція входів та "критичних точок". Також прийнято ряд рішень заради оптимізації та скорочення тривалості засідань, як, наприклад, відмова від "актуальної години" (дискусія на початку засідання на якусь актуальну тему) та "години запитань", коли у парламент запрошувало когось із членів уряду та спілкувалися з ним на визначену тему. Також на пізніший час перенесено розгляд ряду питань, зокрема, засідання бюджетного комітету розпочнуться вже після Великодня.
Доступ співробітників ЗМІ до засідань Національної ради можливий при дотриманні рекомендованої мінімальної відстані та належних гігієнічних заходів. При цьому, суспільний телерадіомовник ORF продовжує вести трансляцію сесій у прямому ефірі.
Водночас, участь журналістів в інших парламентських заходах та зустрічах обмежена та відбувається у співпраці з "Австрійською телерадіокомпанією" (найбільша у країні) та провідним інформагентством республіки "Austria Presse Agentur": ORF надає бажаючим ЗМІ безкоштовно аудіовізуальний контент, а APA збирає запитання від інших редакцій, які потім будуть задані представником інформагентства.
При цьому, коронавірусна інфекція Covid-19 не оминула й австрійських народних обранців: 19 березня стало відомо, що позитивний результат тесту на коронавірус виявлено у депутата від правлячої "Австрійської народної партії" (ÖVP) Йоганна Зінгера. Проведені тестування у колег та співробітників парламенту, з яким він контактував, виявилися негативними. Наразі Зінгер, у якого спостерігається легкий перебіг захворювання, перебуває під домашнім карантином.
ПОЛЬЩА. Напівдистанційна робота як соломонове рішення
Польська політична еліта в останні дні активно обговорювала питання: яким чином мають відбуватися засідання Сейму (460 депутатів) та Сенату (100 сенаторів) в умовах поширення коронавірусу і введення у країні стану епідемії. А засідання обох палат польського парламенту, за наполяганням президента й уряду Польщі, потрібно провести якомога швидше. На ньому потрібно прийняти важливий для країни і боротьби з пандемією COVID-19 план економічної підтримки для багатьох секторів економіки і системи охорони здоров’я Польщі на суму 212 млрд злотих (понад 45 млрд євро). Проєкт цього плану, який в Польщі назвали “Антикризовий щит” кілька днів тому прийняв уряд країни.
У публічному просторі Польщі останнім часом обговорювалися кілька варіантів проведення засідання Сейму в умовах, коли масові зібрання у країні було обмежено до 50-ти осіб, а в сесійній залі парламенту мали зустрітися майже півтисячі народних обранців. Ситуація особливо загострилася, коли серед польських законодавців з’явилися перші заражені коронавірусом. Зокрема, в понеділок, 23 березня, про зараження COVID-19 поінформував депутат Сейму від правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) Едвард Сярка. До цього, в минулу п’ятницю, 20 березня, про своє зараження поінформував також польський євродепутат, заступник голови Польської селянської партії (PSL) Адам Ярубас. Не виключено, що він також міг контактувати із однопартійцями, які мають у Сеймі свою парламентську фракцію.
У цій ситуації зрозуміло було одне: засідання Сейму має відбутися не пізніше 27 березня, про що на рівні керівництва парламентських фракцій було домовлено заздалегідь. А до того часу слід ухвалити рішення: як логістично провести це засідання нижньої палати парламенту в умовах пандемії коронавірусу. Розглядалися щонайменше три варіанти: зібратися всім у Сеймі, але в різних залах, і вести засідання шляхом відеоконференції; вести засідання у дистанційному режимі й голосувати з дому; зустрітися на Національному стадіоні у Варшаві з розсадженням депутатів на безпечній відстані одне від одного.
Соломонове рішення було прийняте у вівторок, 24 березня, під час зустрічі президії Сейму за участі лідерів усіх парламентських фракцій. Більшість присутніх на цій зустрічі, крім “Громадянської платформи”, яка утрималася, проголосували за змішаний варіант засідання парламенту: у сесійній залі перебуватимуть лише лідери фракцій і по кілька депутатів від кожної з них. Натомість, решта депутатів братимуть у ньому участь і голосуватимуть дистанційно.
Як повідомила маршалок Сейму Елжбєта Вітек, ті депутати, які братимуть участь в засіданні дистанційно, матимуть такі ж права, як і ті, хто перебуватиме в той час у сесійній залі. За її словами, у Сеймі підготували базу під дистанційне голосування: кожний депутат отримає логін і пароль до свого робочого кабінету із смс-верифікацією, аби ніхто інший не зміг отримати несанкціонований доступ до засідання. Після реєстрації в електронній системі кожний депутат зможе взяти активну участь в обговоренні шляхом висвітлення обличчя депутата на двох відеомоніторах, які буде встановлено в сесійній залі, ставити питання і голосувати. Кожний депутат перед участю в цьому засіданні отримає детальну відеоінструкцію про те, яким чином дистанційно брати участь у цьому засіданні. Маршалок Сенату Вітек не виключила, що таким чином може бути проведено кілька засідань парламенту, оскільки невідомо, як довго триватиме епідемія коронавірусу.
Ще у вівторок здавалося, що лідери фракцій домовилися про голосування першим пунктом у п’ятницю за зміни до регламенту Сейму країни. Утім, в середу опозиція все ж наполягла, що зміни потрібно вносити під час фізичного перебування у Сеймі всього складу парламенту. Відтак, у четвер на позачергове засідання збирається Сейм країни всім складом. Депутатів розсадять по різних залах парламенту, де вони голосуватимуть за єдиний пункт порядку денного: про можливість подальшої роботи у напівдистанційному режимі.
Поки що невідомо, який чином далі голосуватиме Сенат Польщі. Технічно у верхньої палати парламенту країни завдання є простішим: в одній залі можна розмістити 100 депутатів, аби вони були на значній відстані одне від одного. Утім, у світлі заборони у країні на проведення масових заходів, не виключено, що слідами Сейму піде і Сенат країни.
ЧЕХІЯ. Збір за потребою
11 березня президент Палати депутатів, нижньої палати чеського парламенту, Радек Вондрачек достроково закрив засідання та розпустив народних обранців до 14 квітня. Але із зауваженням: якщо треба буде затвердити невідкладні закони, парламентарії зберуться.
Потреба виникла 24 березня. Працювали швидше, ніж зазвичай, фактично в турборежимі. Заслухали прем’єра (який закликав партії не заробляти голоси на епідемії та згуртуватися), голів парламентських фракцій і прийняли «у скороченому режимі» ряд законодавчих актів, пов’язаних переважно з коронавірусною ситуацією. А також затвердили поправки до бюджету, з урахуванням, знову ж таки, поточної сумної для бюджету ситуації.
Звісно, всі були в масках. Без них у Чехії взагалі не можна з’являтися ані в публічних місцях, ані на порожній вулиці, інакше – штраф 10 тисяч крон. До того ж, політики повинні бути прикладом.
Надзвичайний стан було оголошеного урядом ЧР 12 березня строком на 30 днів, але факти свідчать, що він може бути й подовжений. Якщо протягом цього часу Палаті депутатів та Сенату треба буде затвердити інші законопроєкти, які згодом будуть подані на підпис президенту Мілошу Земану, депутати готові будуть зібратися знову.
При цьому доступ до приміщень Палати депутатів дозволяється лише власне депутатам, членам уряду та працівникам апарату парламенту.
Галерея для відвідувачів та преси, як і пресцентр, закриті. Немає доступу до інших структур, у тому числі до інформаційного центру та відділу зв’язків із громадськістю. Скасовані також екскурсії будинком парламенту.
КРАЇНИ БАЛТІЇ. Латвійська Саейма на карантині, тому працює електронно
Найбільше випадків захворювань серед країн Балтії зареєстровано в Естонії. Але найжорсткіші заходи безпеки – в латвійському парламенті, Саеймі. Так сталося через те, що наприкінці минулого тижня з’ясувалося: один із депутатів, Артус Кайміньш, захворів на коронавірус. А це досить помітна постать – колишній комічний актор, телеведучий, він був одним із засновників популістської партії KPV LV («Кому належить держава»), яка успішно пройшла вибори. Кайміньш – популярна й контактна персона, будучи хворим, він встиг поспілкуватися з багатьма. Через те на двотижневий карантин самоізолювалися не тільки члени парламенту, а й уряд (це не стосується лише 4 міністрів – оборони, закордонних справ, сполучень, охорони здоров'я).
23 березня відбулася спеціальна нарада з участю вищого керівництва Латвії та фахівців із конституційного права. На ній розглядалося питання – як тепер, в умовах карантину, працюватиме Саейма. В статтях 15 і 21 конституції Латвії, Сатверсме, вказано, що парламент «внаслідок надзвичайних обставин може зібратися в іншому місці». Дане положення інтерпретували таким чином, що Саейма може проводити свої засідання «в електронному середовищі», тобто віддалено. Президент країни Егілс Левітс підтримав таке рішення.
Тиждень тому литовський Сейм також розглядав питання, чи не піти йому на карантин. Але вирішили, що це не на часі – доки умови дозволяють, треба працювати в стінах парламенту (за дещо скоригованим графіком, з меншою кількістю засідань) та ухвалювати оперативні рішення, в тому числі пов'язані з коронавірусом. Але зазначалося, що питання про відхід на карантин буде повернуте до порядку денного, якщо захворіє хтось із членів Сейму.
До речі, на пленарному засіданні 24 березня було прийнято рішення про позачергове засідання 31 березня, щоб обговорити й ухвалити оновлення в законодавство, необхідне для боротьби з пандемією.
І от вже в середу стало відомо, що один співробітник Канцелярії Сейму Литви хворий на коронавірус. У зв'язку з цим приймаються додаткові запобіжні заходи. Відтепер засідання комітетів, комісій, робота парламентської Канцелярії проходитимуть дистанційно.
На запланованому засіданні 31 березня депутати прийдуть до зали тільки для голосування. Вся інша робота буде проходити дистанційно, кожен знаходитиметься у своєму кабінеті.
Естонський парламент, Рійгікогу, до 1 травня займатиметься розглядом лише термінових питань. Робочий графік парламенту скорочений – засідання лише по понеділках. У середу – інфогодина. Закордонні відрядження парламентаріїв і співробітників Канцелярії Рійгікогу скасовані. Винятки можуть бути лише в разі крайньої необхідності та за рішенням правління парламенту.
Комісії Рійгікогу проводять засідання також по понеділках, але особливо зазначено: «Якщо того потребуватиме ситуація – частіше». За потребою на засідання комісії можуть запрошуватися гості. Переважно – «за допомогою телемосту». За необхідності комісії можуть працювати й віддалено. Журналістів взагалі просять брати інтерв’ю лише телефоном.
У замку Тоомпеа (Вишгород Таллінна), де розташований парламент Естонії, розміщені засоби для поточної дезінфекції рук. Прибиральники кілька разів на день дезінфікують дверні ручки, вимикачі та інші поверхні. Парламентський магазин закритий, поки що – до 31 березня.
США. Карантин – не для законотворців
За останні кілька днів у Конгресі США відбулися зміни за чисельністю "активних" законодавців. Так, у неділю сенатор-республіканець Ренд Пол оголосив, що отримав позитивний тест на коронавірус. Ще двоє сенаторів-республіканців, Мітт Ромні та Майк Лі, пішли на самокарантин через спілкування з Полом. У понеділок сенаторка від Демократичної партії Емі Клобучар заявила, що її чоловік інфікований хворобою. Крім того, COVID-19 виявили у двох членів Палати представників – конгресменів Маріо Діаза-Баларта та Бена МакАдамса, які представляють обидві партії.
Тим не менше, обидві палати Конгресу продовжують працювати в умовах пандемії та карантинних обмежень, які посилюються поступово в американській столиці. Законодавці якраз працюють над проєктом трильйонної підтримки економіки США, яка потенційно зазнає втрат через поширення вірусу. Відбуваються активні виступи, проводяться пресконференції. Й при цьому, законодавці здебільшого не носять масок або гумових рукавичок – хіба що дотримуються правил "соціального дистанціювання", особистої гігієни та обмеження присутності в приміщеннях.
Нинішня кількість інфікованих законотворців у Конгресі США поки не впливає суттєво на результати голосування. Однак уже зараз у Вашингтоні думають, що буде, коли недієздатною стане критична частина, і Конгрес втратить кворум. В умовах нинішньої пандемії цей сценарій не є вже й таким фантастичним.
Після терактів 11 вересня 2001 року в США була створена експертна комісія з питань безперервності функціонування влади. Вона запропонувала, що в разі теракту, стихійного лиха, або пандемії, сенаторів можуть замінити тимчасові призначенці, яких висувають губернатори штатів відповідно до 17-ї поправки Конституції. З конгресменами в Палаті представників ситуація дещо складніша – основний закон передбачає можливість лише проведення спеціальних виборів на місцях.
Тим не менше, у Вашингтоні не очікують надто складних часів для функціонування Конгресу й адміністрації США. Зокрема, президент Трамп – якого підтримує значна більшість у Республіканській партії – заявив, що очікує завершення карантину до Великодня, який святкуватиметься 12 квітня у США.
КАНАДА. Законодавці на п’ятитижневому карантині
Обидві палати канадського парламенту одностайно ухвалили рішення піти на п’ятитижневий карантин ще 13 березня. Хоча на той момент кількість підтверджених випадків зараження на новий коронавірус у Канаді щойно перевищила 130, для експертів вже тоді стало очевидно, що уберегтися від COVID-19 Північній Америці не вдасться, а отже збирати в одному невеликому приміщення чотири сотні людей – небезпечно.
Утім, перед тим, як піти на карантин, законодавці всього за півгодини спішно ухвалили ряд законів, якими дозволили уряду вільніше розпоряджатися коштами на період перерви у роботі парламенту. У тому числі було підтримано два законопроєкти, в тексті яких вказувалася лише їх назва: у порушення усталеної практики парламент проголосував за документи, які ще не були внесені до сесійної зали. Це викликало протест у кількох народних обранців та нерозуміння правників, однак все ж пройшло сесійну залу, враховуючи блискавичність та непередбачуваність COVID-19.
Депутати також погодилися зібратися на позачергові засідання, якщо у них виникне потреба. При цьому, аби уберегти себе від нового коронавірусу, вони домовилися проводити ці засідання не повним складом, а на рівні пропорційного представництва від кожної партії. Саме тому, 24 березня, коли позачергове засідання було нарешті скликано, до Оттави приїхало трохи більше 30 законодавців – більшість із навколишніх округів, із яких до столиці можна дістатися автомобілем. У канадському парламенті відсутня система електронного голосування, тож уникнути фізичної присутності за потреби ухвалення рішень неможливо. Телеконференції та інші форми віддаленої роботи використовуються тут хіба в комітетах при заслуховуванні іноземних гостей.
Якщо потреби у додаткових позачергових засіданнях більше не виникне (що малоймовірно, ураховуючи швидкість розвитку викликаних COVID-19 подій), то канадські депутати наступного разу зберуться у Оттаві вже аж 20 квітня й у повному складі. До того часу – триває робота на округах при дотриманні соціального дистанціонування.
ТУРЕЧЧИНА. Президент працює віддалено, парламент – у гнучкому режимі
Президент Туреччини сидить у своєму кабінеті за столом перед вмонтованим в нього монітором і спілкується з посадовцями. Мова йде про різні, актуальні для карантинного періоду, питання. Таке відео вчора транслювали всі основні телеканали. Несло воно в собі два основні сигнали: попри карантин керівництво країни працює та координує свої зусилля в протидії коронавірусу, другий – слід залишатися вдома, незалежно від рівня посади, карантин – для всіх. Меседжі від посадовців різного рівня, найбільш актуальні останніми днями, відповідні: «Залишайтеся вдома, дотримуйтеся карантину» і «Вірус не сильніший за ті заходи, які ми вживаємо».
Про перший випадок захворювання на коронавірус у Туреччині було повідомлено в ніч з 10 на 11 березня, про перший смертельний випадок – 17 березня. Ще 13 березня було видано президентський указ про заборону виїжджати за межі держави з метою мінімізації можливості потрапляння вірусу до країни. Президент останні офіційні візити здійснював до Москви 5 березня та 9 березня до Брюсселя, ведучи перемовини про припинення ескалації в Сирії та вирішення міграційного питання. У Брюсселі президент не відповів рукостисканням на привітання генсека НАТО, а приклав руку до грудей, продемонструвавши таким чином дотримання ним заходів протидії поширенню коронавірусу. Генсек цей жест радо підтримав. У Туреччині, де звикли обійматися та цілуватися при зустрічі, тепер всі вітаються саме так.
Турецький парламент засідав востаннє 18 березня, 23 березня голова меджлісу видав розпорядження про те, що депутати можуть продовжувати роботу у гнучкому форматі – віддалено чи у режимі чергувань, загальні засідання не відміняються. Одне із них заплановане на сьогодні. Для безпеки майже шести сотень парламентаріїв на вході до основних будівель запровадили процедуру вимірювання температури безконтактними термометрами, а також розмістили апарати для дезінфекції рук. У залі засідань проводять заходи дезінфекції.
Кілька важливих зустрічей політичного істеблішменту Туреччини, яка за формою правління – президентська республіка, відбувалися поза стінами парламенту. Наприклад, ключову промову про заходи, які країна вживатиме для протидії вірусу та підтримки населення, економіки, бізнесу, було виголошено президентом в урядовому комплексі.
«Антивірусним» нововведенням стало дотримання дистанції. У залах встановили порядок розсадки через крісло. На кріслах, які мали залишатися пустими було написано: «Будь ласка, не займайте це місце в інтересах безпеки власного здоров’я». На закритих засіданнях та нарадах з меншою кількістю учасників, столи розставляли таким чином, аби зберігалася безпечна дистанція.
Наразі немає інформації про те, що хтось із теперішніх високопосадовців, міністрів чи депутатів, інфікований коронавірусом. Пару відомих імен вже є. Минулого тижня в результаті зараження коронавірусом у Туреччині помер колишній командувач сухопутних військ (2002-2004) – 79-річний Айтач Йалман. Серед інфікованих – головний тренер футбольної команди «Галатасарай» Фатіх Терім. Він вчора запевнив вболівальників, що почувається добре й перебуває в надійних руках турецьких лікарів.
ІРАН. Усім, хто не піде на вибори до парламенту, обіцяли дорогу в пекло… «Пекло» прийшло саме
Про перші випадки зараження на коронавірусну інфекцію МОЗ Ірану оголосило 19 лютого, на 21-е в країні були призначені парламентські вибори. Про їх відміну чи перенесення мови навіть не йшло. Верховний керівник ісламської республіки аятола Алі Хаменеї навпаки звертався до народу, аби іранці йшли на вибори, виявили свій патріотизм та виконали «релігійний обов’язок». Саме так іранці мали продемонструвати свою силу та єдність у протистоянні… ні, не вірусу, – США, яких у країні проголосили страшнішим за вірус злом. Представник консервативних кіл, які в результаті здобули перемогу на виборах, соратник Хаменеї, аятола Ахмад Аламольхода обрав більш жорсткі заклики до виборців, оголосивши, що всі, хто не підуть на вибори, потраплять по пекла.
За підсумком на виборчі дільниці з’явилося рекордно низьке число громадян – 42% – це приблизно 24 з 58 млн громадян, які мають право голосу. Хаменеї звинуватив у низькій явці на виборах ворогів Ірану, які нібито робили все, аби перебільшити небезпеку коронавірусу та не дати людям скористатися правом волевиявлення. Але багато іранців не мали наміру йти на дільниці навіть не через коронавірус, а на знак протесту через те, що Рада вартових конституції відхилила кандидатури 75% поміркованих претендентів на мандати, які підтримують президента Роухані. Як показали майбутні події, ті, хто лишилися вдома, вчинили обачно.
Одними із перших посадовців про зараження коронавірусом яких повідомили: заступник міністра охорони здоров'я, віцепрезидентка з питань жінок та сім'ї, голова парламентського комітету з нацбезпеки й міжнародних відносин, депутат парламенту, далі більше – міністри туризму, торгівлі, більш як 20 депутатів парламенту, один із командирів Іранського Корпусу вартових ісламської революції, високопосадовець-аятола, член ради, що визначає верховного лідера Ірану та інші.
Здебільшого, про захворювання посадовці повідомляли на своїх сторінках у соцмережах. Про моральний стан не лише населення, а й керівництва та ситуацію в державі можна судити по тому, що дехто з політиків говорив у відеозверненнях не про перспективи одужання та надії, а навпаки про відсутність шансів вижити у боротьбі з недугою.
Депутатам та іншим посадовцям масово зробили тести на коронавірус і після того, як близько 8% парламентарів отримали позитивний результат, засідання парламенту відклали. На невизначений термін, не встигнувши навіть розглянути питання держбюджету. Але на швидкість поширення вірусу ні в країні загалом, ні серед посадовців зокрема це вже не мало значного впливу.
За доступною у відкритих джерелах інформацією, щонайменше 12 іранських високопосадовців та політиків померли в результаті інфікування коронавірусом, близько двох десятків заразилися й проходять лікування. Серед померлих є і новообрані депутати від консервативної партії, і ті, хто підтримував політиків та стверджував про роздування проблеми й навіть бажання заразитися, аби довести брехливість небезпеки. Наприклад, журналіст Хамед Джалалі Кашані.
Наразі офіційно оголошено про 24811 інфікованих та 1934 померлих, з них 122 лише за 24 березня. Країна перетворилася на пекельне місце боротьби з коронавірусом, не залежно від того, хто за кого голосував і чи голосував узагалі.
КИТАЙ. Єдину щорічну сесію Всекитайських зборів народних представників перенесли на невизначений час
А що ж у країні, в якій і почався спалах коронавірусу?
24 березня Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників (постійно діючий орган вищого законодавчого органу КНР, який збирається раз на 2 місяці) затвердив нелегке рішення – про перенесення термінів проведення щорічної сесії ВЗНП.
На коли? Наразі невідомо.
Слід зауважити, що сесії ВЗНП є саме щорічними. Себто, на відміну від інших країн парламент збирається у Пекіні повним складом (а це у 13-му скликанні аж 2980 народних обранців) лише раз на рік на10 днів, починаючи з 5 березня. Дійство хоча й яскраве (справжнє дефіле костюмів народностей КНР), але, як правило, формальне, адже голосують здебільшого не за конкретні закони (які ухвалює все той же Постійний комітет), а лише схвалюють план соціально-економічного розвитку країни, проєкт бюджету, військовий бюджет, а також розглядають окремі законодавчі акти. Голосують, щоправда, дедалі більш не одностайно.
Перенесення сесії – явище надзвичайне саме по собі. Але «критичний етап роботи з епідемічного контролю все ще вимагає максимальних зусиль». Багато депутатів ВЗНП (за деякими даними, дві третини) «ведуть бій на передній лінії противірусного фронту».
До речі, на тому ж засіданні, на якому було прийняте рішення перенести сесію, китайські законодавці взялися розглядати проєкт рішення щодо заборони нелегальної торгівлі дикими тваринами, викорінення шкідливої звички вживання в їжу м'яса диких тварин і належний захист життя, здоров'я і безпеки народних мас... Саме час.
Дмитро Шкурко, Роман Сущенко, Андрій Лавренюк, Ольга Танасійчук, Василь Короткий, Юрій Банахевич Олег Кудрін, Ярослав Довгопол, Максим Наливайко, Ольга Будник