Смертність від коронавірусу: чому в різних країнах її рахують по-різному

В Росії дані можуть приховувати, посилаючись на інші хвороби інфікованих. А от в Італії це не має жодного значення. А що в Україні?

Згідно з останніми даними Центру громадського здоров’я, в Україні 12 697 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 316 летальні. Відштовхуючись від офіційних даних, наразі смертність складає 2,48%. Це значно менше ніж в США та країнах Європи, приміром, в Італії за офіційною статистикою від коронавірусу померло 13,7% інфікованих. Натомість в Росії рівень смертності від коронавірусу іще нижчий, ніж в Україні: за офіційними даними, лише 0,93%. Чим таке пояснити? Може, й насправді річ у різних методиках підрахунку летальності від коронавірусу? Вони в різних країнах різні – відтак відрізняються й цифри, які зазвичай найбільше лякають.

В Росії можуть приховувати реальні дані

Про те, що в Росії можуть занижувати дані про смертність від коронавірусу днями написав Лев Шлосберг, голова Псковського регіонального відділення партії «Яблуко». За його словами, “правильна” статистика стала головним завданням псковської медицини. “Губернатор Михайло Ведерніков оприлюднив новий підхід: якщо людина померла, маючи підтверджений коронавірус, але при інших обтяжливих хворобах, які могли привести до смерті, то причиною смерті офіційно стане це супутнє захворювання, а не коронавірусна інфекція. Взагалі сам факт того, що чиновник дає вказівки фахівцям, а не навпаки, це свого роду «синдром Лукашенка»: “Ніхто від коронавірусу в нашій країні не помре. Крапка”, – пише Шлосберг.

Він додає, що губернатор Псковської області віддав розпорядження (усне, судячи з усього), і обласна медична статистика напевно підкориться. “Це, очевидно, за задумом авторів ідеї, допоможе Псковської області зійти з першого місця в Росії за рівнем смертності від коронавірусу (у відсотках від числа діагностованих, на 25 квітня регіон лідирував по країні з 7,41%). Тим часом в Псковську міську лікарню, що стала регіональним COVID-центром, щодня приймають понад 20 осіб з діагнозом пневмонія з усієї області, повідомив в. о. головного лікаря губернатору на нараді 30 квітня. І це ніби як не про коронавірус, але на нараді з коронавірусу. І всі все розуміють. Але битва за статистику супроводжує боротьбу з коронавірусом. Бог дасть, всі виживуть. А якщо не дай Бог, трапиться страшне, то коронавірусу тут немає, і від нього люди не вмирають”, – підсумовує Лев Шлосберг.

Про недовіру оприлюдненим даним щодо смертності говорили в Росії й раніше. “Чи можна повірити, що в 14-мільйонній Москві від коронавірусу за весь час померло 50 осіб, тоді як у Нью-Йорку, Мадриді – тисячі? Навряд чи. На приховуванні реальних даних виникає повна недовіра до влади, і коли їй доведеться закликати народ до розумних дій, їй ніхто не повірить, і ніхто не сприйматиме серйозно”, – писав ще 10 квітня російський історик і політолог Андрій Зубов.

Але слушно зазначити один нюанс: Росія на другому місці після США за кількістю проведених тестів на коронавірус серед населення. В країні, за даними Worldometer, станом на 5 травня провели майже 4,5 мільйона тестів. Для порівняння: в Італії – 2,2 млн, в Україні – 140 тисяч. Можливо, якби в Україні тестування було проведено більш широко, ми б говорили про інший відсоток летальності – менший, ніж зараз.

Як визначається смертність від коронавірусу в Україні?

В Україні теж не всі померлі, у яких була зафіксована коронавірусна інфекція, можуть бути внесені у статистику смертності від нього. Чому так? Про це в коментарі Укрінформу розповів очільник Мукачівської центральної районної лікарні і за сумісництвом керівник штабу з ліквідації наслідків НС у місті Євген Мешко.

“Можливі два варіанти. Перший – коли людина, що має супутню патологію, помирає власне від COVID-19. Наприклад, людина може мати серцево-судинні захворювання чи захворювання дихальної системи, але померти внаслідок пневмонії, викликаної COVID-19. І якщо патологоанатом визначає причину смерті легенева недостатність, пневмонія, то цей випадок фіксуватиметься як летальний саме внаслідок COVID-19. Другий – якщо людина мала серйозну супутню патологію, наприклад, серцево-судинні захворювання, в неї паралельно зафіксували COVID-19, але смерть була спричинена інфарктом. У такому випадку COVID-19 буде супутнім захворюванням, але причиною смерті – саме та проблема, від якої померла людина”, – пояснює Євген Мешко.

Він додає, що не став би аналізувати інформацію про смертність від коронавірусу не маючи інформації про смертність від пневмонії. “Варто зібрати інформацію по Україні про смертність від пневмоній і подивитися – збільшилася вона чи ні. Теоретично ми припускаємо, що збільшилася. Але важливо розуміти наскільки? Якщо значно зросла смертність на фоні інших пневмоній, то значить ми щось не «додіагностовуємо» по коронавірусу”, – зазначає головний лікар.

Георгій Аксютін, заступник директора з медичних питань Київської міської клінічної лікарні № 4 розповідає, що в закладі COVID-19 визначають як причину смерті в будь-якому випадку. “Людина, яка має важкі захворювання, могла б з ними ще жити. У нас помер молодий чоловік, який хворів на лімфому. Він проходив хіміотерапію, але захворів на COVID-19 і помер. Тому поставлено два діагнози: перший — COVID-19 як основний, другий — лімфома як супутній. COVID-19 буває безсимптомний — без респіраторних симптомів і температури, але у нас просто не траплялося таких випадків. У лікарні померло 6 пацієнтів — переважно люди літнього віку. Усі вони були переобтяжені хворобами: гіпертонією, цукровим діабетом, ожирінням, хронічною легеневою недостатністю. Але до смерті в усіх випадках призвів COVID-19. Це були двобічні пневмонії, ми фіксували їх як ускладнення COVID-19, але першопричиною був COVID-19”, - говорить Георгій Аксютін. Він додає, що оскільки в Києві завчасно ввели жорсткий карантин, то це попередило багато смертей.

Про навмисне приховування реальних даних про смертність в Україні, як це може бути в Росії та і власне в Білорусі, все ж не йдеться. Тим паче, що в останніх даних Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) щодо статистики смертності від COVID-19 чітко вказується, що більшість летальних випадків спричинені COVID-19, супроводжувалися іншими захворюваннями.

“70,5% померлих від ускладнень COVID-19 мали серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, новоутворення, захворювання нирок, печінки, легень, неврологічні хвороби та ожиріння. У 34% померлих із супутньою патологією було декілька захворювань: серцево-судинні та цукровий діабет, імунодефіцит та ожиріння, тощо. 90% померлих – це люди старші 50 років із супутніми захворюваннями”, – повідомили на фейсбук-сторінці ЦГЗ.

В Європі не зважають, яка хронічна хвороба була в померлого від коронавірусу

Про те, як визначається летальність від коронавірусу в Італії, Укрінформ запитав у Гліба Бітюкова, медбрата Київської міської клінічної лікарні №17, який був у складі української медичної бригади в Італії. Він говорить, що насправді від коронавірусної інфекції як такої мало хто помирає. “Більшість людей помирають не від COVID-19, а від того, що у них виникають певні ускладнення і в сукупності з COVID-19 наступає летальний випадок. Тож в Італії, відповідно до європейської практики, прийнято так: якщо людина захворіла на COVID-19 і померла, то її внесуть у статистику смертності від COVID-19 незалежно від супутнього захворювання – діабету, астми чи інших. Для цих захворювань коронавірусна інфекція стає тригером (спусковим гачком) для розвитку ускладнень. Тому будь-яка людина, яка захворіла на коронавірус, а також мала ці чи інші захворювання й померла, потрапляє у статистику померлих від коронавірусної інфекції. От жила людина з астмою чи діабетом, і якби не сталося коронавірусної інфекції, вона б і далі продовжувала жити”, – пояснює Гліб Бітюков.

Він додає, що у Європі найбільша смертність теж спостерігається у людей віком понад 60 років. “В італійській лікарні, де я був, середній вік пацієнтів складав близько 80 років. До лікарні потрапляли люди віком 79, 90, 100 років... У нас в Україні мало таких довгожителів, порівняно з європейськими країнами, і, можливо, тому ми не маємо такого значного рівня смертності. Люди хворіють, як звичайним грипом, одужують і повертаються до роботи. Адже коронавірусна інфекція не надто відрізняється від грипу. У великій статистиці захворюваності немає нічого страшного. Куди важливіше – скільки людей потрапляють в інтенсивну терапію, реанімацію. Лікарні у нас нині заповнені на 12%, що означає, що важких хворих у нас мало”, – резюмує Гліб Бітюков.

Що ж, підхід до визначення смертності від коронавірусної інфекції в Італії видається цілком логічним. В Україні, як слідує зі слів практикуючих медиків, методика підрахунку кількості летальних випадків від COVID-19 схожа, хоча з поправкою на складні випадки, де причина смерті може бути не така однозначна. Утім, хотілося би почути про це офіційний коментар МОЗу: яка методика діє в Україні і чи розсилалися у медичні заклади якісь інструкції з цього приводу.

А загалом, який з цих підходів більш коректний – стане відомо тільки з часом, після закінчення пандемії, як це і траплялося раніше. Приміром, після пандемії свинячого грипу ВООЗ навела статистику смертності: станом на 2010 рік від нього загинуло 18 тисяч людей. Але йшлося лише про підтверджені лабораторно випадки. Згодом експерти, включно з ВООЗ, погодилися з тим, що тоді від цієї хвороби померло в 30 разів більше – 284 500 людей.

Тож бережіться і будьте здорові!

Юлія Горбань, Київ