Центральне представництво українців США: велика історія, нові виклики

Блоги

Чому 80 років тому був створений Український Конгресовий Комітет Америки?

24 травня 1940 року в столиці США Вашингтоні зібралися представники зорганізованої української американської спільноти для того, щоби домовитись координувати свої зусилля та з надією оформити крайову центральну репрезентацію українців США. Чому якраз припекло в цей час, після вже майже півстолітньої історії організованої спільноти українців у США? Бо до цього переважно організації діяли кожна по собі, а війна в Європі поставила перед громадою нові випробування, але також можливості, і тому конечність об'єднати сили для головно однієї цілі, а саме – здобути незалежну Українську державу. 

Історія першого півстоліття починалася від перших більших поселень емігрантів та влаштування інституцій, першою між якими була братська організація під назвою Український Народний Союз (УНС), який постав у 1896 році. Основним мисленням членів тої першої громади у копальнях вугілля штату Пенсильванія було забезпечити собі життя та подбати про смерть, тобто будувати церкви для того, щоби вінчатися, хрестити дітей та остаточно подбати про своє власне і родинне поховання. Для цього, крім церкви, потрібно було забезпечити кошти поховання, тому влаштовували братські організації, котрі надали забезпечення цих коштів. Таких у США братських організацій постали ще три: окрім УНС, Союз українців Католиків “Провидіння”, Український робітничий союз (Український братський союз) та Українська народна поміч. 

Меморіал Тарасові Шевченку у Вашингтоні.

З часом, зокрема у зв’язку з подіями Першої світової війни та визвольними змаганнями на рідних землях, хоча невдалими, громада почала українізуватися, політизуватися та брала участь у дискусіях про українську державу. Для комунікаційних цілей постала перша українська газета, орган УНС, Свобода, опісля Америка, Народна Воля, Народне Слово. 

Один із номерів Свободи

З приїздом другої – міжвоєнної – хвилі емігрантів громада почала діяти ще більш у політичній та інформаційні мережі. Оформилися на підставі прикладу або доручення з України такі організації, як Союз Українок Америки, Організація Державного Відродження України, Гетьманці, тощо. Почались намагання допомагати Україні освітньою працею та впливом на американські структури – про Голодомор та змагання українського народу до незалежності. При цій конечній і, здавалося, реальній потребі допомагати народові на Рідних Землях постав Український Конгресовий Комітет Америки (УККА). 

Почалась діяльність, пов’язана з намаганнями впливати на Білий Дім, Конгрес США та Держдепартамент. З прикрістю треба признати, що праця була дуже важкою через проросійську, а інколи й навіть просовєтську орієнтацію американців.

Перші президенти УККА

Також для допомоги політичним біженцям, тобто третьої хвилі, УККА влаштував Злучений український американський допомоговий комітет, який пізніше став окремою організацією.

Скаутська організація українців «Пласт»

Нові емігранти з допомогою українців – громадян США з попередніх хвиль – відкрили нові організації на зразок Організації Оборони Чотирьох Свобод України, молодечі виховні Пласт, Спілку Української Молоді, Організацію Демократичної Української Молоді, наукові установи – Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, Українську Вільну Академію Наук та Шкільну Раду при УККА. Окремо треба згадати роль українських кооператорів з Галичини, які добачали перенести цей досвід у США та таким способом забезпечити фінансовий ґрунт для громади.

Мітинг українців біля Білого дому

У характеризації 80 років діяльності УККА хіба треба поділити цей час на дві окремі частини: змагання за право 50-мільйонної нації на проголошення незалежності держави України і допомога цій державі як через США, так і напряму своїм досвідом на Рідних Землях.

Меморіал Тарасові Шевченку у Вашингтоні.

Перших 50 років найбільшою перепоною була справа української ідентичності та русофільство американського суспільства, а також просто брак надії на реальне втілення. Останніх тридцять років реалії скріпилися, і можна було скерувати зусилля конкретніше з більш сприйнятливими умовинами та публікою, а також, до речі, з допомогою нової хвилі емігрантів.

До найбільших досягнень треба включити: невпинне видання найстаршого наукового англомовного періодика “Українського Квартальника”, оформлення спільного фронту проти ворога через концепцію Конгресової резолюції “Тижня поневолених народів”, встановлення пам'ятника Тарасові Шевченкові у Вашингтоні, захист українських дисидентів та політичних в'язнів, влаштування представництва у Вашингтоні, Української Національної Інформаційної Служби, влаштування українського кокосу у Конгресі США, здобуття визнання незалежності України хоча з запізненням, що було ще одним доказом американської проросійської політики, допомога незалежній державі та новим українським громадам по поселеннях колишнього СРСР матеріально і духовно – книжками, фільмами, уроками про демократичні процеси, ринкову економію, визнання геноцидом Конгресом США та встановлення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. 

Українці США. Протестний марш проти агресії Росії.

Сьогодні, правда, інші війни, хоча й криваві, як у минулому, і тому УККА нині кує іншу зброю, користуючись новими технічними можливостями і матеріальною, стратегічною та військовою допомогою, так само як і новим персоналом, вихованим вже в США та земляками з Рідних Земель. Відмічаючи перших 80 років, ми вдячні нашим предкам, зокрема основоположникам та довголітнім трудівникам, схиляємо наші голови перед ними, але скеровуємо свою увагу на наступні виклики з признанням великого минулого та з побажанням і надією на майбутнє.

Аскольд Лозинський