Болградський скандал: Аналітики із Софії заговорили про кремлівський слід

На їхню думку, непродумані кроки болгарських парламентарів завдають шкоди відносинам з Україною

Укрінформ уже публікував матеріал про незрозуміле рішення парламенту Болгарії, який виступив проти створення окремих територіальних громад в Болградському районі України, мотивуючи це тим, що це начебто несе загрози болгарській ідентичності.

Нагадаємо: наші співрозмовники із числа місцевих аналітиків та бізнесменів були переконані, що заява законодавчого органу Болгарії (який зацікавився деталями адміністративно-територіальної реформи лише на п’ятий рік її проведення, на етапі фактичного завершення першого її рівня) пояснюється лише тим, щоб болгар дезінформували. Заяву пролобіювали політики України, які не хотіли змінювати нові межі громад, аби зберегти свою “виборчу територію”, а відтак вплив та можливості.

Здавалося, що інцидент вичерпано. Але якщо подивитися прайми проросійських каналів (саме на них я почула прізвище зацікавленої особи, начебто ініціатора скандалу – нардепа Антона Кіссе), які активно продовжують обговорювати тему, то виникає запитання – чи дійсно це були труднощі перекладу (у нашому випадку, нерозуміння болгарськими парламентарями особливостей адмінреформи та й того, наскільки відстав Болград у її реалізації, порівняно з іншими регіонами), чи спланована провокація, чи ситуація, яку для розхитування намагається використати Кремль?

Ми пропонуємо вам огляд болгарських медіа та їхній погляд на проблему. Ми не хотіли б погіршення українсько-болгарських відносин через цю ситуацію і вважаємо, що думка аналітиків саме з Софії допоможе пом’якшити ставлення українського суспільства до цієї проблеми.

ЕКСПЕРТИ СОФІЇ: ДЛЯ НАС НЕ ВПЕРШЕ ВПІЙМАТИСЬ НА ЖИВЦЯ КРЕМЛЯ ТА ГРУ

Ось як оцінюють ситуацію експерти Атлантичної ради Болгарії Дімітрін Вічев та капітан I рангу о.р. Васил Данов у статті “Чому парламент повірив одному депутату, одеському болгарину”:

«20 травня 2020 р. (середа) Болгарську державу через парламент – Народні збори – було використано одночасно для особистих та чужих, іноземних інтересів. Народні збори поспішно ухвалили декларацію, яка стосується болгарсько-українських відносин. З одного боку, це особисті цілі та амбіції українського депутата болгарського походження Антона Кіссе, який намагається зберегти свій політичний вплив у Болградській області (мається на увазі район - авт.) України, а з іншого – це довготермінові політичні інтереси Кремля щодо руйнування єдності й територіальної цілісності України».

Якщо простежити історію теми адміністративно-територіальної реформи в Україні та її ставлення до прав етнічних болгар на веб-сайтах болгарських неурядових організацій в Україні та на веб-сайті депутата Верховної Ради Антона Кіссе, стає зрозуміло, що протягом останніх 6 місяців (після 13 грудня 2019 р.) жодна проблема не згадувалася на цих сторінках, жодних тривожних тенденцій, сигналів, очікувань чи запитів щодо порушених прав етнічних болгар в Україні не було.

Але в публікаціях Антона Кіссе від 2 та 13 грудня 2019 року чітко видно ставлення депутата до адміністративної реформи. Незважаючи на рішення українського уряду про добровільне об’єднання населених пунктів у муніципалітети (громади), Кіссе наполягає на тому, щоб було зроблено виняток для "своєї" Болградської області й щоб вона залишалася, як і раніше, одним районом. Вся Україна з населенням в 40 мільйонів здійснює реорганізацію на менші громади для досягнення бажаної та рекомендованої Європейським Союзом децентралізації, але для Антона Кіссе європейські стандарти недійсні.

Болгарські аналітики відкривають і деталі боротьби Антона Кіссе проти створення нових громад. Зокрема, вони пишуть, що «у грудні 2019 року народний депутат викликав болгарських дипломатичних представників із посольства в Києві на розмову до Одеської обласної адміністрації. 13 грудня весь український народ та болгарська меншина дізнаються про те, що "його високоповажність" Антон Кіссе приїжджає до Болгарії та проводить зустрічі з Комісією з питань політики щодо болгар за кордоном... Але хіба хтось готується бомбардувати села чи знищувати їх бульдозерами, або проганяти вогнем та мечем болгар, які живуть на українській землі понад 200 років?! Чи наближається новий Голодомор, який у 1932-1933 роках забрав життя понад 100 тисяч болгар в Українській РСР? Хто ці лиходії?».

Автори статті переконані, що Кремль був би задоволеним подібним розвитком відносин між Україною та Болгарією.

«Для нас, болгар, це не вперше – впійматись на живця Кремля та ГРУ, – пишуть експерти. – Пригадайте, як у 2014-2015 роках політики, ЗМІ та "неурядові" русофільські організації підскочили наче вкушені від новини про те, що "Україна бореться проти Росії болгарською кров'ю", "мобілізуючи болгар із Бессарабії та відправляючи їх воювати на Донбас". Тоді міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який був у Болгарії з офіційним візитом, пояснив, що з 220 тисяч болгар в Україні загалом було мобілізовано лише 27 осіб, і більшість з них пішли на війну добровольцями».

Болгарські експерти дослідили десятки публікацій та сотні коментарів етнічних болгар цього регіону у Фейсбуці, й їхні висновки цілком спираються на реальний стан справ.

Тож резюме авторів таке: «Неприпустимо, щоб вищий законодавчий орган Республіки Болгарія проголосував і взяв на себе зобов'язання щодо документа міжнародного значення без чіткої позиції Міністерства закордонних справ країни та навіть не зробивши глибокого аналізу мотивів того, хто подав декларацію на розгляд та її можливих наслідків для двосторонніх відносин між Болгарією й Україною. Викликає подив, що не були враховані ризики, які потенційно могли б виникнути для етнічних болгар, які проживають в Україні, а також створення можливої напруги між різними етнічними групами українських громадян у разі виникнення небезпечного прецеденту внаслідок втручання у внутрішні справи суверенної держави. Це питання є важливим не лише для друзів України в Болгарії, а й для усіх болгар, які люблять свою батьківщину. Місце й роль України як асоційованого члена ЄС і НАТО є унікальними. Незалежна Україна є останньою перешкодою для Кремля в її намірах повернути Східну Європу до кошари нової кремлівської напівімперії».

ІНШІ ЕКСПЕРТИ ВИМАГАЮТЬ З’ЯСУВАТИ, ЯК ЗВЕРНЕННЯ ЗАХИСТИЛО НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС БОЛГАРІЇ

Згадана вище стаття не єдина. 23 травня незалежний болгарський аналітичний центр «Alternatives & Analysis» опублікував аналіз зовнішньої політики Болгарії стосовно України в контексті нещодавньої Декларації народних Зборів РБ щодо адміністративної реформи. Якщо коротко, вона містить такі рекомендації:

- зовнішня політика Болгарії не повинна бути непрофесійною і формуватися під тиском елементарних патріотичних емоцій;

- необхідно з’ясувати, хто вніс проєкт Декларації без врахування думки значної кількості представників місцевого самоврядування Болградського району, які підтримують адміністративну реформу в Україні, імовірні «джерела інформації», відомі своїми проросійськими настроями, які офіційний Київ вважає провідниками російських впливів і нелояльними до української держави (у контексті подій в Одесі й їхньої позиції щодо анексії Криму);

- були проігноровані запевнення української сторони, що адміністративні зміни відповідають інтересам болгар, але уряд і парламент не вжили належних заходів для з’ясування реальної ситуації;

- неадекватні кроки викликали негативну реакцію Києва і кризу в двосторонніх відносинах, і лакмусом є «погано прихована радість» у висвітленні цієї ситуації у російських ЗМІ;

- Болгарія має припинити розглядати відносини з Україною як вторинні й похідні від відносин з Росією. Україну необхідно розглядати самостійно і незалежно, включно з економічними інтересами. Болгарія допомагає Росії обійти Україну через «Турецький потік», тобто Болгарія зраджує Україну;

- кількість українських туристів у Болгарії є більшою, аніж туристів з РФ, українські громадяни працюють в сфері обслуговування на болгарських курортах, Болгарія має реальну користь, а поводиться так, ніби найціннішим для болгарської економіки і туризму є Росія;

- постійні випади болгарських націоналістів завдають непоправної шкоди відносинам з Україною і Македонією. Правляча ГЕРБ ніби й «атлантисти і європейці», але є співучасниками і підтримують такі процеси, усвідомлюючи, що таким чином дестабілізують НАТО і ЄС. Аналітичний центр вимагає від парламенту і уряду пояснень, яким чином ухвалена Декларація 20 травня щодо адміністративної реформи в Україні захистила національний інтерес Болгарії.

* * *

Нам хотілося б вірити, що прикрий інцидент добігає кінця, і Болгарія, яка обрала євроатлантичний вектор, не торпедуватиме таку важливу українську реформу, як децентралізація. Адже ми дуже довго до неї йшли. І десятки українських публікацій з цього регіону свідчать, що болгарська громада цілком її підтримує. Втім для всіх стривожених політиків Болгарії є вихід. Приїхати та у всьому переконатися на власні очі. Адже більшість підписантів навряд чи провідували цей регіон особисто, правда?

Лана Самохвалова. За матеріалами болгарських ЗМІ