Німці оголосили війну ненависті в інтернеті

Бундестаг ухвалив закон, який передбачає посилення відповідальності за образливі висловлювання в мережі

«Вербальний радикалізм» – погрози, цькування, публічна образа тощо – вважатиметься кримінальним злочином, за який можна потрапити до в’язниці.

«Потоки нелюдської ворожнечі й загроз у інтернеті піднімають планку дозволеного. Ми боротимемося з цим за допомогою нового закону… Він послужить для захисту всіх людей, яким погрожують і яких ображають расисти та праві екстремісти. Ми посилаємо зрозумілий сигнал про те, що не будемо миритися з такими витівками і рішуче протидіятимемо їм», – пообіцяла з трибуни Бундестагу міністр юстиції ФРН Крістіне Ламбрехт.

Насправді новий закон є, так би мовити, посиленою версією закону з контролю поширення ненависті в Інтернеті – NetzDG (абревіатура від слова, у яке німці за традицією примудрилися втиснути все відразу – Netzwerkdurchsetzungsgesetzes), схвалений Бундестагом у липні 2017 року. Він набув чинності 1 жовтня того ж року. Ось тоді це викликало справжнє цунамі емоцій і реакцій. Одні назвали законодавство нечуваним наступом на демократію, свободу слова, висловлення думок і загалом запровадженням цензури, інші – передовим щодо контролю над інтернетом.

Суть його полягала в тому, що соцмережі зобов’язали протягом 24 годин видаляти або блокувати пости, які містять відверто «ненависницький контент», зокрема ксенофобського, расистського характеру, погрози. Якщо радикалізм посту викликає певні сумніви – протягом тижня. Штраф за невиконання вимоги – до 50 млн євро. Пости відтоді видаляли сотнями тисяч. Очевидно, мають також видалятися й фейкові новини.

До речі, той закон – витвір тодішнього міністра юстиції, а нині – закордонних справ Гайко Мааса.

СОЦМЕРЕЖІ НА СЛУЖБІ В ПОЛІЦІЇ 

Новий закон пішов далі. Операторів соцмереж, а йдеться про таких гігантів як Фейсбук, Ютуб, Інстаграм та ін., зобов’яжуть інформувати Федеральне відомство в кримінальних справах (BKA) про шкідливі та підозрілі пости. Передбачається, що повідомлення з небезпечним вмістом передаватимуть слідчим органам, які оцінюватимуть їх та вживатимуть відповідних заходів. У випадках серйозних злочинів, зокрема, якщо йдеться про тероризм чи вбивства, BKA має бути дозволено в рамках своїх повноважень вимагати логінів IP-адрес авторів злочинного інтернет-контенту від постачальників інтернет-послуг. Власне пост, як і раніше, має бути видалений або заблокований. 

«Зобов’язавши операторів соцмереж повідомляти BKA про випадки розпалювання національної ненависті, погрози щодо вбивства або зґвалтування, ми подбали про те, щоб створити умови для якнайшвидшого початку розслідувань. На тих, хто розпалює ненависть або погрожує, чекають звинувачення й вироки», – заявила Ламбрехт.

За цькування та погрози фізичної розправи, сексуального насильства, а також пости, котрі містять праворадикальну та неонацистську пропаганду, заборонену символіку, антисемітські висловлювання, дитячу порнографію, інформацію про підготовку терактів тощо, можна «загриміти» за ґрати строком до двох років. За погрозу вбивства або зґвалтування – до трьох.

Досі тюремний вирок, 1 рік, був можливий лише в разі загрози смерті, опублікованій в інтернеті.

За новим законом, розширюються рамки покарання в тому, що стосується «схвалення злочинів». Отже, підставою для початку розслідування з можливими правовими наслідками може бути те, що користувач просто «лайкнув» пост екстремістського характеру, якщо ця інформація отримає масштабне поширення серед інших користувачів мережі.

Чи радіють провайдери інтернет-послуг із таких нових обов’язків? Звісно, ні. Багато хто ще три роки тому заявляв, що Берлін робить інтернет-компанії «шерифом у допомозі правовому ладу в Німеччині» й називав німецькі ініціативи «цілеспрямованим наступом Берліна на компанії американської Кремнієвої долини», насамперед на Фейсбук, відносини з яким у німецької влади складаються непросто.

ЗАХИСТИТИ ПУБЛІЧНИХ ОСІБ

Найчастіше ненависницькі пости в мережах містять заклики до насильства проти євреїв, мусульман, біженців. Але не тільки. Дедалі частіше об’єктами нападів – від наклепів, дифамації до відкритих погроз або закликів до розправи – стають особи публічні, які займають активну громадянську позицію. Часто неадекватна реакція слідує за якимись заявами політиків.

Однією з основних цілей нового законодавства є захист таких людей. Причому якщо раніше держава стояла переважно на захисті керівників федерального та земельного рівня, то новий закон стосується політиків меншого калібру. Себто захист політиків від зловмисних наклепів та оббріхування, передбачений пунктом 188 Кримінального кодексу ФРН, буде поширено на муніципальний та комунальний рівні.

Якщо хтось із них страждає від погроз, образливих дій і висловлювань, то може вимагати блокування в реєстраційних реєстрах особистої інформації, зокрема домашньої адреси (зараз таку інформацію про будь-кого може отримати кожен охочий). При цьому чиновники відповідних органів повинні з’ясувати, чи належить постраждала особа до групи, «яка внаслідок професійної чи добровільної праці є більш вразливою для ворожнечі чи нападів». До речі, до категорії таких «особливо вразливих» відносять і журналістів.

«Образи, оббріхування і наклеп на місцевих політиків у майбутньому будуть каратися суворіше. Своєю працею вони є опорою суспільства та заслуговують особливого захисту», – переконувала міністр Ламбрехт. Вона й депутати думали при цьому насамперед про справи глави адміністративного округу Кассель Вальтера Любке, вбитого минулого року, як вважається, за його прихильне ставлення до біженців (суд над вбивцею, правим екстремістом Штефаном Е. якраз розпочався днями). Цей злочин, а також минулорічний антисемітський теракт в Галле (убивця намагався влаштувати криваву бійню в синагозі, але не зміг туди потрапити) і вбивства на расистському ґрунті в Ганау прискорили ухвалення закону.

ЗАГРОЗА СВОБОДІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ?

Документ ухвалено голосами депутатів від правлячої коаліції – консерваторів і соціал-демократів. Представники правопопулістської «Альтернативи для Німеччини» й лівих голосували проти, а вільні демократи й «зелені» – утрималися.

Опозиція з лав останніх чотирьох партій мотивувала відмову голосувати за закон занепокоєнням щодо захисту персональних даних. Їх турбує те, що передачу даних ВКА не повинен схвалювати суд, а самі ці дані зберігатимуться в кримінальній поліції. Між тим, пароль у Фейсбуці розкриває не лише особу користувача, а й його приватну пошту в підключеній службі обміну повідомленнями. Це порушує принцип конфіденційності.

Праві популісти наполягають, що новий закон обмежує свободу висловлювань. В «Альтернативі для Німеччини» навіть порівняли закон з цензурою часів НДР, коли в Східній Німеччині масово обмежували свободу слова, а думки придушували.

Автори закону й міністр юстиції категорично не згодні з таким формулюванням. Завдяки принизливому змістові повідомлень у соцмережах «знижується поріг гальмування для подальших подібних тверджень», що є нападом не лише на постраждалих від таких постів, а й «ставить під сумнів політичний дискурс у демократичному та плюралістичному суспільному порядку», – переконана Крістіне Ламбрехт. І пояснює, що в цьому жорстокому середовищі доходить до того, що політики просто не висловлюють певні думки публічно через побоювання оскаженілих реакцій. Така ситуація може призвести до того, що люди повністю вийдуть з публічного дискурсу, а це якраз і ставить під загрозу вільний обмін думками в інтернеті та свободу висловлення поглядів.

Цікаво, що NetzDG, ухвалений 2017 року в одній з найдемократичніших країн, Німеччині, буквально надихнув та підштовхнув до «копіювання» закону такі, м’яко кажучи, не зовсім демократичні країни як Росія, Гондурас, Венесуела, В’єтнам, Білорусь, Кенія, Індія, Малайзія, Філіппіни та Сінгапур. Там такі методи використовують для того, щоб змусити замовкнути голоси політичних опонентів.

Те, що не все в законі досконало, розуміють не лише його критики. Експерти вказують на цілу низку вад.

Зокрема, під обов’язок «звітувати» про шкідливий контент потрапляють далеко не всі інтернет-портали, а лише ті, які мають не менш як 2 млн користувачів у ФРН. Отже, ідеться про справді найвідоміші та найбільші, такі як Фейсбук, Ютуб, ТікТок, Інстаграм та Твіттер. Телеграм, який зараз використовується як соціальна мережа з можливістю коментарів і лайків, а не просто як програма приватного чату, залишається непідзвітним, хоча під час коронакризи саме через нього поширювалися численні фейкові повідомлення й так звані теорії змови. А канал Discord облюбували прихильники антисемітського руху QAnon. Є й інші платформи і форуми, які відіграють важливу роль у радикалізації й які зовсім не зобов’язані співпрацювати з кримінальною поліцією, адже не є для цього достатньо великими. Поза зоною дії закону – LinkedIn, Вотсап, Вайбер, Ібей, Амазон…

Що стосується самих інтернет-гігантів, то їхні модератори отримують велику владу в ухваленні рішень, адже саме вони мають вирішувати, який контент справді загрожує серйозними наслідками, а який є просто жартом.

Серйозною проблемою буде й те, що в судових і прокурорських органів значно побільшає роботи. Управляючий директор Німецької асоціації суддів Свен Ребен прогнозує в інтерв’ю Редакційній мережі Німеччини, що прокуратура щороку отримуватиме близько 150 тис. нових справ для розгляду.

Федеральний уряд розраховує, що компанії-провайдери інформуватимуть BKA орієнтовно про 250 тис. проблемних повідомлень на рік.

У самому BKA для розслідування таких справ буде створено нове управління.

За попередніми оцінками уряду, щорічні додаткові витрати на роботу прокурорів та суддів з появою нового закону становитимуть 24 млн євро.

Чи спрацює новий закон? Чи стихне мова ненависті в мережі? Його передвісник, NetzDG – закон, який фактично регулює висловлювання в інтернеті, схоже, не зміг зробити віртуальне спілкування більш привітним, дружнім і цивілізованим.

Ольга Танасійчук, Берлін