В’ячеслав Хоменко, консул України в Анталії

1 липня Україна й Туреччина відновили авіасполучення. Щодня на курорти Туреччини прибуває близько тисячі українців, за весь час не було ще зареєстровано жодного випадку інфікування коронавірусом. Про те, як уберегтися від COVID-19 під час подорожей, яку страховку робити, яких вимог дотримуватися, Укрінформу розповів консул України в Анталії В’ячеслав Хоменко.

ЩОДНЯ – ТИСЯЧА ТУРИСТІВ З УКРАЇНИ

- Пане В’ячеславе, Україна відновила авіасполучення з Туреччиною, і наші туристи першими масово поїхали на відпочинок після тривалого карантину. Скільки людей вже прибуло і чи були виявлені серед українців випадки інфікування?

- Чартерне авіаційне сполучення з України в Туреччину відновлено з 1 липня. Загалом літаки прибувають з шести міст: Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Одеси й Запоріжжя. В Анталії щодня приземляються вісім літаків – і щодня по тисячі чоловік. Рейси здійснюють чотири авіакомпанії: WindRose, SkyUp, AzurAir, МАУ. Отже, станом на 21 липня, більше 20 тисяч українців прилетіли до Анталії на відпочинок. Частина з них уже повернулися додому. До консульства не надходило даних про жоден випадок інфікування коронавірусом серед туристів з України.

- Скільки готелів працює нині?

- За турецькими даними, в Анталії з 500 готелів відкрилося від 10 до 20%. Це з тих, що отримали сертифікати «Безпечного туризму» та мають право приймати гостей. Анатолійський регіон дуже зацікавлений у відновленні туризму, але в умовах коронавірусу, звісно, це великий ризик та велика відповідальність, що лягає найбільше на власників готелів. Вони повинні враховувати й те, що сезон буде неповний, і те, що потрібно дотримуватися великого переліку правил безпеки. Насправді, підготовка проведена ґрунтовна, вимоги до безпеки – високі. Але не варто перекладати питання власної безпеки та дотримання правил на готельєрів чи персонал. Маски, дезінфекція, соціальна дистанція – невід’ємні реалії цього туристичного сезону.

- Як зараз виявляють інфікованих коронавірусом?

- В аеропорту здійснюють сканування температури. Якщо виявлено температуру вище 37,8, людину відводять до окремої кімнати й роблять тест. Далі відправляють у медзаклад. Якщо тест, результати якого стають відомі через 3-4 години, показує позитивний результат, туриста ізолюють разом із членами сім’ї. Залежно від його загального стану – ізолюють та лікують у медзакладі або під наглядом лікарів у готелі.

- Потенційно будь-хто з сусідів у літаку несе небезпеку, адже соціальної дистанції в салоні дотримуватися неможливо. Один доступний захист – це маска.

- Якщо серед пасажирів на борту було виявлено один випадок інфікування COVID-19, турецькі органи встановлюють усіх контактних осіб, їх усіх перевіряють. У разі виявлення ознак інфікування контактних осіб, їх ізолюють, тестують, за потреби лікують. Якщо виявляють нові випадки інфікування, то пошук контактних осіб триває, і все повторюється знову.

У РАЗІ ПЕРЕБУВАННЯ В МЕДЗАКЛАДІ ВІДШКОДУВАННЯ ЗА ТУР НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

- Якщо туриста залишають у медзакладі й лікують за страховкою, його путівка «згоряє»?

- Відшкодування вартості, продовження туру чи надання можливості приїхати іншим разом залежить від домовленостей з туроператором. У будь-якому випадку, перед тим як їхати варто впевнитися у власному здоров’ї, наприклад, зробити тест.

- Які основні поради дасте нашим громадянам, якщо вони вирішують їхати до Туреччини на відпочинок?

- Першу і головну – це зробити страховку від COVID-19. Попри те, що вона не є обов’язковою, і незважаючи на наявність стандартного туристичного страхування, яке туроператори включають до пакета послуг. У разі виявлення ознак інфікування та відсутності страхування, майже гарантовано почнуться проблеми з медзакладами, оплатою тощо. Обслуговування без страхування в турецьких медзакладах дуже коштовне, тому раджу убезпечити себе від цього.

Придбати таке страхування можна як в Україні, так і безпосередньо в аеропорту, до проходження паспортного контролю. Також у аеропорту можна за бажанням зробити тест, але на платній основі.

Ще одне – варто впевнитися в тому, що ви здорові ще до початку подорожі. Аби мати спокій, раджу зробити тест перед вильотом.

І останнє – це дотримання загальних вимог: маскового режиму, дезінфекції та соціальної дистанції.

Слід навіть на відпочинку пам’ятали, що наша безпека – це передусім власна відповідальність. Туристи вирушають за кордон на власний ризик. Тому наполягаю на носінні масок та соціальному дистанціюванні навіть тоді, коли інші цього не дотримуються.

Ми як консульство підготувалися до ситуацій та дій у разі виявлення інфікованих громадян України, можливих питань щодо їхнього лікування, відправки додому. У таких випадках ми співпрацюємо з туроператорами та страховими компаніями.

У КОНСУЛЬСЬКОМУ ОКРУЗІ АНТАЛІЇ ПРОЖИВАЄ БЛИЗЬКО 12 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ

- Консульство України в Анталії діє майже два роки, і ви стали першим консулом…

- Консульський округ територіально простягається від Бодрума в провінції Мугла до Адани. Це фактично все узбережжя Середземного моря та південне – Егейського. Потреба відкриття консульської установи в цьому регіоні постала ще на початку 2000-х років, коли сюди почали переїжджати наші громадяни. Причини для міграції були різні – хтось приїхав на відпочинок і залишився, хтось для одруження. Станом на 2018 рік у провінції Анталія проживало понад 10 тисяч українців, у Муглі – 1,2 тисячі, в Адані, Мерсіні – ще 500. Усі ці громадяни вимушені були їздити в Анкару, за 600 км, аби оформити документи. Окрім того, щороку в Анталію прибувало дедалі більше туристів. При виникненні консульських випадків із ними було дуже важко оперативно реагувати на відстані.

Відкриття консульства було необхідним і логічним кроком, а особисто для мене це був значний виклик та новий досвід.

- Хіба то не мрія – працювати в такому регіоні? Які можуть бути виклики?

- О, це дуже стереотипне уявлення. (Усміхається). Лише консул знає, що поїздка в Анталію – це точно не на курорт. При майже 100-відсотковій вологості та більш як 40-градусній спеці потрібно надівати костюм та краватку, активно працювати, проводити консульський прийом, їздити на зустрічі тощо. Повірте, такі екстремальні погодні умови впливають і на розумову, й на фізичну діяльність. Добре, що це не весь рік так.

- Починати «з нуля» важко? Скільки часу це займає?

- Потрібно пройти певні дипломатичні процедури... Започаткували консульство в кінці жовтня 2018 року, усі дозволи отримали й почали надавати консульські послуги – на початку лютого 2019-го. Насправді процес непростий і має різні нюанси, але завдяки сприянню та підтримці нашого посольства й посла в Анкарі Андрія Сибіги – усе відбувалося дуже швидко й динамічно.

Торік консульство в Анталії виконало 3,6 тисячі консульських дій. Нині, очевидно, через пандемічну паузу, цей показник буде дещо нижчий. Але є і позитивні моменти – маємо тепер попередній запис, більш дисциплінований та організований прийом громадян. Інформуємо, надаємо переліки документів, аби мінімізувати час перебування в консульстві та вирішувати всі питання за одне відвідання. Зараз щодня приймаємо по 12-15 чоловік.

За час роботи тричі проводили вибори: два тури президентських та одні парламентські.

Консульство у 2018 році відкривав президент України, нещодавно Анталію відвідав з робочим візитом міністр закордонних справ.

- Скільки людей працює в консульстві?

- Починалося все з одного консула. Тепер два консули й один технічний працівник. Також маємо підтвердження, що приїде ще один дипломат, який займатиметься консульсько-адміністративними питаннями. З урахуванням зростання кількості громадян, які приїздять на постійне місце проживання, з розширенням зв’язків цього регіону з Україною у різних сферах – розширення штату лишається актуальним.

ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ

- Як склалися відносини з місцевим керівництвом Анталії?

- Для місцевої влади відкриття консульства – великий плюс, оскільки це дає додаткові можливості для співпраці з країною на регіональному рівні, посилення економічних, культурних зв’язків. Ми започаткували з місцевою владою проєкт міст-побратимів. Зараз обговорюється «побратимство» Анталії та Львова. З українського боку все зроблено, угоду передано, чекаємо на відповідь турків. У Львові працює багато турецьких бізнесменів, туди літають турецькі літаки, це популярний серед турків напрямок. Ми також брали участь у налагодженні «побратимства» Кемера та Трускавця в грудні минулого року.

- Торік Україна була почесним гостем на фестивалі старих міст. Це такий вияв прихильності до українців?

- Цей фестиваль започатковано давно в найстарішому районі Анталії –  Муратпаші. Його мер Уміт Уйсал, дуже шанована та поважна людина серед місцевих керівників, має оригінальний та креативний підхід у багатьох питаннях. Фестиваль старих міст – тому доказ. Він торік зібрав представників 40 міст з усього світу, у яких збереглися старі історичні райони. Цей фестиваль – не лише яскраве дійство, а й також обмін досвідом і практичними здобутками щодо утримання, розвитку давніх міст. Україну представляли делегації мерій Львова, Хмельницького, Дніпра, Болграда, Тернополя, Луцька, Миколаєва. На різних локаціях протягом кількох фестивальних днів виступали хор «Берегиня» та дитячий хореографічний ансамбль «Світанок». Окремим гучним дійством став концерт співачки Kazka. Це було яскраве представлення України, успішний результат роботи у сфері культурної дипломатії.

- Турецькі бізнесмени відомі своїми проєктами по всій Україні. Наскільки в цьому регіоні успішний український бізнес?

- В Анталії працюють кілька великих українських компаній. Це фабрика з виробництва м’ясної продукції, логістична компанія та одночасно виробник плодово-овочевої продукції, яка експортує з Анталії в Україну. Також нещодавно з’явився представник відомого виробника алкогольної продукції.

Анталія – туристична і сільськогосподарська столиця Туреччини. 60-70% усього турпотоку припадає на цю провінцію, 30-40% усієї сільгосппродукції походить звідси. Бізнес і місцеве керівництво зацікавлені в розширенні експорту продукції в Україну.

Туреччина для України – це поки що невідома земля для бізнесу. Але тут є великі перспективи в різних сферах, важливо – правильно почати. Варто зважати і на серйозний потенціал місцевих українців як найманих працівників, їх тут значна кількість.

НА ПІВДНІ ТУРЕЧЧИНИ ДІЄ П’ЯТЬ УКРАЇНСЬКИХ СПІЛОК

- Розкажіть більш детально про громаду…

- Анталія приваблює українців з кінця 1990-х. Це той регіон Туреччини, у якому українська громада зростає і завдяки змішаним шлюбам, і завдяки інвестиціям наших громадян, зокрема в нерухомість. Анатолійське узбережжя, окрім двох літніх місяців – липня і серпня, досить сприятливе для проживання, для тих, хто має проблеми з легенями, – тут найкращий регіон.

Громада наша формувалася досить довго, і перша офіційно оформлена в Анталії громадська організація виникла у 2009 році. Тут також було засновано почесне консульство, з появою якого процеси єднання та активності громади посилилися. Тимчасова окупація Росією Криму та початок російсько-української війни у 2014 році  ще більше згуртували громаду. Допомагали сім’ям військовослужбовців ЗС України, займалися волонтерством, проводили заходи спільно з кримськотатарською громадою. Зокрема влаштовували акції протесту проти анексії на головному майдані в Анталії, виставку «Загублене дитинство» про дітей кримськотатарських бранців РФ, конференцію щодо ситуації в Криму. Ми організували показ фільму про Героя України Василя Сліпака, який тут представив його брат Орест Сліпак.

Найбільший розвиток громади припав на 2015-2019 роки. Державна підтримка мала дуже позитивний вплив.

- Скільки нині в консульському окрузі діє громадських організацій?

- Офіційно, із завершеною процедурою оформлення, п’ять: три в Анталії, по одній в Адані та Мармарисі. Чекаємо на завершення оформлення організації в Бодрумі. Також очікується створення організацій в Аланії та Кемері. Планується створення не лише громад, а й суботніх шкіл. Нині в Анталії є школи при двох громадах. Одна з них – при Середземноморському об’єднанні українців діє спільно з Міжнародною українською школою, діти навчаються за українською освітньою програмою. Друга суботня школа діє при ГО «Українська родина».

ОЗДОРОВЛЕННЯ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ НАШИХ ВОЇНІВ – ВАЖЛИВИЙ ПРОЄКТ

- Що найбільше надихає у роботі?

- Для мене найважливішим моментом, який надихає та мотивує до роботи, є безпосередня допомога людям, порятунок, вирішення скрутних ситуацій. Приділяємо увагу й окремим проєктам.

Наприклад, за проєктом «Крила янголів», заснованим головою Середземноморського об'єднання українців Наталією Караджою, 10 сімей наших воїнів, що загинули на сході, приїхали в Анталію на відпочинок та були розселені серед родин місцевої громади. Це справило великий вплив і на тих, хто приїхав, і на тих, хто приймав. Вони від очевидців дізналися про те, що відбувалося у 2014 році. Ми продовжуємо цей проєкт з Львівською міською радою. У ньому беруть участь 40 сімей.

Подібний проєкт, у більшому масштабі, в Анталії реалізує міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу. Завдяки його патронату, в Анталії щороку оздоровлювалося близько 300 членів сімей українських воїнів. Ми щиро вдячні за це.

Трохи більше року тому на мапі Анталії, завдяки ініціативі ГО «Українська родина» та її голові Віті Михайловій, з’явився парк української культури. Його було прикрашено барельєфом Великому Кобзарю, в урочистому відкритті якого на початку липня взяв участь міністр закордонних справ України.

Українська пісня, танок, культура стали частиною багатонаціональної Анталії. Завдяки хору «Берегиня» при Товаристві української культури та мистецтва, його очільниці Олесі Мерджан, зірочкам дитячого колективу «Світанок» Середземноморського об'єднання українців, про нас знають вже далеко за межами самої провінції Анталія. Ми вдячні громаді за активність у поширені українства, нашої культури та історії в регіоні.

- Ваша каденція в Анталії закінчується, незабаром повертаєтеся додому. Що везете із собою в Україну?

- Перше – безцінний досвід. Тепер не боюся жодної роботи в МЗС, куди повертаюся. Друге – це людські взаємини, відчуття колективу. Посольство України в Анкарі, Генконсульство в Стамбулі та Консульство в Анталії діють скоординовано й чітко, як один добре злагоджений механізм. Третє – вдячність усім, з ким працював усі ці роки в Анкарі та в Анталії.

Ольга Будник, Анталія–Анкара