ЄС сподівається поновити конструктивні стосунки з Туреччиною, але санкції готує
Європейський Союз хотів би поновити конструктивні стосунки з Туреччиною, але готовий застосувати проти неї санкції за буріння та геологічну розвідку у виключній економічній зоні Греції й Кіпру.
Про це під час пресконференції в ніч на 2 жовтня за підсумками першого дня роботи європейського саміту в Брюсселі заявила Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми очікуємо, що Туреччина віднині буде утримуватися від одноосібних дій. У випадку, якщо такі дії будуть поновлені, ЄС використає всі інструменти та можливості, що має у своєму розпорядженні. Ми маємо такий набір інструментів, які можемо застосувати негайно. Але це не те, чого ми прагнемо. Ми хочемо і надаємо перевагу роботі над формуванням нових довгострокових стосунків між ЄС і Туреччиною. Позитивний порядок денний може включати модернізацію нашого митного союзу, що збільшить торгівлю та зміцнить співпрацю у питаннях міграції, на основі Заяви ЄС-Туреччина від 2016 року", - наголосила Президент Єврокомісії.
При цьому вона підкреслила, що країни ЄС зберігають потужну солідарність з Грецією і Кіпром, та засуджують діяльність Туреччини з буріння у Східному Середземномор’ї.
«Добре, що зараз розпочався конструктивний діалог між Туреччиною і Грецією. Ми висловили жаль, що Туреччина не зробила таких же конструктивних рухів стосовно Кіпру. Ми переконані, що відмінності мають бути розв’язані шляхом мирного діалогу та відповідно до міжнародного законодавства. Ми прагнемо конструктивних та позитивних стосунків з Туреччиною, що також відповідає інтересам Анкари. Але це спрацює лише тоді, коли провокації та тиск з боку Туреччини припиняться», - сказала Урсула фон дер Ляєн.
Вона висловила впевненість, що в контексті руйнівних наслідків коронавірусу Євросоюз і Туреччина зможуть спільно прийти до висновку необхідності будувати такі конструктивні та потужні відносини.
Своєю чергою Президент Європейської Ради Шарль Мішель зауважив, що Євросоюз буде уважно відстежувати розвиток ситуації в Середземному морі, від чого будуть залежати подальші відносини між ЄС і Туреччиною. За його словами, висновок щодо можливості відновлення конструктивних стосунків з Туреччиною або щодо застосування проти неї обмежувальних заходів лідери країн ЄС прийматимуть під час планового саміту у грудні поточного року.
Як вже повідомляв Укрінформ, Туреччина і Греція мають розбіжності в питанні видобутку нафти і газу на морському шельфі неподалік від Кіпру. Греція і ЄС неодноразово заявляли, що Туреччина незаконно здійснює буріння в цій зоні. Туреччина наполягає, що ці води знаходяться в межах її виключної економічної зони.
10 серпня Анкара відновила роботи в Східному Середземномор'ї. Рішення Туреччини надіслати наукове судно геологічної розвідки в супроводі військово-морських кораблів в цей регіон спонукало Грецію до відряджання в цей же район військових кораблів для спостереження, що призвело до ескалації військової напруги.
Для деескалації військового протистояння від 1-го жовтня у брюссельській штаб-квартирі НАТО розпочав роботу так званий механізм військової деескалації для Греції й Туреччини, який надає додаткову платформу для переговорів, а також «гарячі лінії» військового зв’язку для уникнення інцидентів або нещасних випадків під час контактів між військовими двох країн у повітрі та на морі.