Проросійські праві на виборах у Відні зазнали провалу
Виборці пам’ятають «Ібіца-гейт» і мало переймаються проблемою санкцій проти Росії
За два тижні до місцевих виборів в Україні нове керівництво громади обирали й жителі Відня. Волевиявлення в цьому політико-економічному центрі Австрії, де проживає майже чверть населення республіки, є особливо важливим і показовим. Передусім з точки зору катастрофічного програшу правих популістів з Австрійської партії свободи (FPÖ), відомої своєю проросійською позицією.
Вибори 11 жовтня проходили до муніципальної ради, або ради комуни (Gemeinderat), яка обирається на п’ять років. Крім того, паралельно жителі столиці обирали свої «районні парламенти» – окремі представництва (Bezirksvertretung) кожного з 23 районів міста, які займаються локальними проблемами, зокрема утриманням доріг та шкіл. Найважливішою ланкою в управлінні Віднем є «гемайндерат» (рада комуни/громади): саме вона визначатиме керівний склад виконавчої гілки влади – бургомістра (мера) Відня та міський сенат (Stadtsenat).
ПЕРЕМОГЛИ УСІ, КРІМ ПРАВИХ ПОПУЛІСТІВ
Найбільше голосів на виборах до муніципальної ради Відня набрала лівоцентристська Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ), список якої очолював нинішній бургомістр Відня Міхаель Людвіг. Політична сила отримала 41,62%, покращивши на 2,03% результат попередніх виборів.
Таким чином, соціал-демократам, які традиційно мають найбільшу електоральну підтримку у Відні, вдалося підтвердити звання найпопулярнішої столичної партії. На місцевих виборах 2015 року SPÖ набрала близько 40% голосів, 2010-го – понад 44%, 2005 року – 49%.
Друге місце посіла політична сила чинного федерального канцлера Себастіана Курца – правоцентристська Австрійська народна партія (ÖVP). Партія, список якої на виборах у Відні очолював федеральний міністр фінансів Гернот Блюмель, отримала 20,43%. І хоча показник «народників» удвічі менший від «есдеків», – це найбільша перемога на нинішніх віденських виборах. Після найгірших у історії ÖVP виборів у Відні 2015 року, коли партія отримала всього 9,2% голосів, оновленій Австрійській народній партії на чолі з Курцем вдалося покращити результат на більш як 11%.
Тут, щоправда, слід зауважити, що електоральні симпатії у майже 2-мільйонному Відні у цілому відрізняються від загальнонаціональних: на парламентських виборах 29 вересня 2019 року ÖVP отримала 37,5%, SPÖ – 21,2%.
На третьому місці на столичних виборах опинилася партія Зелених, яка набрала 14,8%. Екопартія здобула майже на 3% голосів більше, ніж на минулих виборах, продовжуючи зміцнювати свою присутність у австрійській столиці. З 2015 року Зелені є меншими партнерами Соціал-демократичної партії Австрії в коаліції у Відні, й цей «червоно-зелений» (за партійним кольорами) експеримент, як демонструють результати виборів, отримує схвальні відгуки серед віденців. За прогнозами, коаліція у складі Зелені та SPÖ існуватиме у Відні й надалі.
Ліберальна партія NEOS також зміцнила свою присутність у муніципальній раді Відня, отримавши 7,47% голосів. Зростання на 1,31% від результату 2015 року демонструє, що в лібералів є потенціал для посилення позицій у столичному регіоні.
Найбільшим лузером віденських виборів стали праві популісти з Австрійської партії свободи, які отримали всього 7,11%. А це – на 23,68% менше, ніж п’ять років тому.
Провальними виявилися вибори й для колишнього лідера FPÖ Гайнца-Крістіана Штрахе. Виключений з партії скандальний Штрахе спробував повернутися в політику із власною політичною силою, однак його «Список Гайнца Крістіана Штрахе» (Liste HC Strache) набрав трохи більш як 3% голосів, не подолавши 5-відсотковий бар’єр для проходження в муніципальну раду.
За результатами виборів розподіл мандатів у 100-місній раді комуни Відня виглядає таким чином: SPÖ – 46 (+2), ÖVP – 22 (+15), Зелені – 16 (+6), NEOS – 8 (+3), FPÖ – 8 (-26) мандатів.
ЗМІНА КОНФІГУРАЦІЇ У ФЕДЕРАЛЬНІЙ РАДІ
Відень є унікальним на адміністративній мапі Австрії, оскільки одночасно є й територіальною громадою, і федеральною землею. З огляду на це, в місті-землі переплетено управління, і муніципальні органи влади також виконують законодавчі та адміністративні функції на рівні землі. Так, муніципальна рада (Gemeinderat) також є земельним парламентом (Landtag), виконавчий орган міста – міський сенат (Stadtsenat) – виконує паралельно функції земельного уряду (Landesregierung), а бургомістр, або мер, є водночас очільником федеральної землі.
Таким чином, вибори у Відні вплинули й на склад верхньої палати парламенту Австрії – Федеральної ради (Bundesrat). Остання виконує представницьку функцію земель на федеральному рівні й складається з 61 представника від кожної з дев’яти федеральних земель, пропорційно до кількості населення. Ландтаг Відня має найбільшу кількість мандатів у Федеральній раді – 11.
За результатами виборів правопопулістська та проросійська Австрійська партія свободи втрачає три своїх столичні мандати, зберігаючи лише один такий у верхній палаті парламенту. Також поменшає на один мандат у Соціал-демократичної партії Австрії, яка, утім, матиме п’ять своїх депутатів від Відня. Австрійська народна партія додає два столичні мандати й отримує загалом чотири. Зелені мали два мандати від Відня й отримують ще один. Для лібералів із NEOS нинішні вибори у Відні взагалі стали історичними – партія отримує один мандат і буде вперше представлена у Федеральній раді Австрії.
Загальний же розподіл мандатів у верхній палаті австрійського парламенту виглядатиме так: ÖVP – 25, SPÖ – 19, FPÖ – 11, Зелені – 5, NEOS – 1.
COVID-19 ТА СКАНДАЛИ Й РОЗКОЛ У ПРАВІЙ ПАРТІЇ
Австрійська партія свободи (FPÖ) має підписаний у грудні 2016 року 5-річний меморандум про співпрацю з кремлівською «Єдиною Росією». Представники партії неодноразово заявляли про необхідність скасування санкцій проти РФ, а також незаконно відвідували анексований Росією Крим. Саме через цю призму проросійськості в Україні й дивляться на FPÖ та стежать за її впливом і популярністю.
В Австрії ж Партію свободи сприймають як ультраправу. Заснована у 1956 році колишнім есесівським генералом, політична сила поступово еволюціонувала до традиційних у Європі правих популістів, хоча періодично все ще потрапляє в скандали з нацистською темою. Як і серед інших європейських правих популістів, головним спекулятивним активом FPÖ в останні роки була тема міграції, а точніше – обіцянка більш жорсткої міграційної політики. Тріумф партії на парламентських виборах у жовтні 2017-го, за результатами яких вона набрала понад 26% та увійшла до урядової коаліції з партією Курца, передусім був обумовлений саме посиленням антиміграційних настроїв після кризи 2015-2016 років.
Нинішні вибори у Відні не стали винятком, і FPÖ продовжувала «ловити» виборців на своїй антиміграційній риториці. Утім, як виявляється, усталену електоральну поведінку сплутала пандемія коронавірусу, про що свідчить частково й різке падіння підтримки правих популістів. У нинішні часи тема міграції вже не на першому місці інтересів серед австрійських бюргерів, а найбільше виборців цікавить життя в умовах COVID-19, реагування влади на пандемію та шляхи її подолання. Що буде з економікою країни та кишенями простих громадян, як не втратити роботу, як зберегти здоров’я та подолати недугу в разі інфікування – це те, чим живе зараз суспільство.
FPÖ ж якщо й приділяла увагу коронавірусу, то це була, головним чином, критика як віденської влади (SPÖ й Зелені), так і федеральної коаліції (ÖVP та Зелені). Причому не завжди конструктивна. Праві популісти використовували страшилку про те, що влада під прикриттям обмежувальних заходів проти COVID-19 нібито хоче побудувати поліцейську державу та взяти під контроль життя громадян. Або ж просто критикували масковий режим: зокрема, лідер віденської FPÖ Домінік Непп виступав категорично проти носіння масок у школах (в Австрії школярі зобов’язані носити маски в приміщенні школи).
Водночас найбільшою причиною падіння рейтингу Австрійської партії свободи на виборах у Відні, очевидно, залишається минулорічний скандал «Ібіца-гейт», до якого було причетне вже колишнє керівництво партії. Як відомо, 17 травня 2019 року німецькі ЗМІ опублікували відеозаписи дворічної давнини, таємно зроблені на одній із віл на острові Ібіца в липні 2017 року, за кілька місяців до виборів у Австрії. На відео зафіксовано тодішнього очільника FPÖ Гайнца-Крістіана Штрахе та його помічника Йоганна Гуденуса – разом із, як вважали австрійські політики, «племінницею російського олігарха». Учасники зустрічі обговорювали, зокрема, можливість фінансування FPÖ з боку «багатої росіянки» (як виявилося згодом – «підсадної качки») в обмін на різні преференції після приходу до влади Партії свободи – на той час опозиційної сили. Після публікації відео обоє фігурантів – Штрахе на той час уже був віцеканцлером Австрії, а Гуденус головою фракції FPÖ в Національній раді – залишили свої посади. Внаслідок політичної кризи в країні розпалася коаліція ÖVP та FPÖ, федеральний уряд був відправлений у відставку, а в Австрії оголосили дострокові парламентські вибори.
На цих виборах 29 вересня 2019 року FPÖ майже сягнула свого історичного електорального дна, отримавши лише 16,2% та втративши майже 10% голосів. Нинішні вибори до муніципальної ради Відня показали, що Партії свободи все ще не вдалося оговтатися від наслідків «Ібіца-гейту» та стабілізувати свою електоральну підтримку.
При цьому криза в лавах правих популістів посилюється внутрішнім розколом: після Ібіци Штрахе був виключений з партії, а вслід за скандальним, але популярним політиком пішла й частина виборців. Фактично 3,27% голосів, отриманих «Списком Гайнца Крістіана Штрахе» у Відні, є чистим електоратом FPÖ, забраним у колишніх партійців своїм ображеним екслідером.
* * *
Вибори у Відні загалом засвідчили дві речі. По-перше, австрійські виборці мають добру пам’ять і неохоче дають другий шанс політикам і партіям, довіра до яких похитнулася. І це – той важливий елемент електоральної зрілості, якого, на жаль, завжди бракувало українцям, які не раз стикалися зі скандалами, потужнішими від австрійського «Ібіца-гейту». І другий важливий момент: пандемія коронавірусу зміщує інтереси виборців – економіка, робота та охорона здоров’я стають тим, що зачіпає й цікавить усіх.
Василь Короткий, Відень
Перше фото: dpa