Винищувачі НАТО цьогоріч перехопили сотні російських військових літаків
Винищувачі військово-повітряних сил країн НАТО цьогоріч перехоплювали сотні російських військових літаків, які без попередження наблизилися до повітряного простору Альянсу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті НАТО.
«ВПС НАТО по всій Європі вимушені були вилітати більше 400 разів у 2020 році для перехоплення невідомих літаків, що наближалися до авіаційного простору Альянсу. Майже 90 відсотків таких вильотів, - близько 350, - були спричинені появою російських військових літаків. Це більше, ніж у 2019 році», - йдеться у повідомленні.
У НАТО наголошують, що російські військові літаки не передають дані транспондерів щодо місця знаходження або висоти, не повідомляють про польотні плани та не виходять на зв'язок із диспетчерами повітряного руху, спричиняючи потенційні ризики для цивільних літаків.
Як зазначається, по всій Європі розміщені близько 40 радарів повітряного спостереження, і майже 60 бойових літаків НАТО цілодобово перебувають у постійній готовності до швидкого реагування на появу літаків, що ігнорують міжнародні польотні правила поблизу авіаційного простору країн Альянсу.
Зокрема, НАТО виконує місію повітряного патрулювання над Естонією, Латвією і Литвою з 2004 року, коли ці балтійські країни приєдналися до Альянсу. Подібну місію Альянс здійснює також у регіоні Західних Балкан в інтересах країн, які не мають власних бойових літаків – Албанії, Словенії і Чорногорії. Наразі подібна місія започатковується в інтересах Північної Македонії. Також літаки Альянсу у 2020 році надавали допомогу у контролі повітряного простору для Румунії, Болгарії та Ісландії.
Бойові літаки НАТО залучаються до реагування на неоголошену появу поблизу повітряного простору іноземних військових літаків, а також для допомоги цивільним літакам, які з тих чи інших причин втрачають зв'язок з диспетчерськими службами. Для контролю за повітряним простором Альянс має два оперативні центри ВПС: у Німеччині та в Іспанії, що дозволяє надійно захищати небо над Європою.
Як повідомляв Укрінформ, з 2014 року, після російської агресії проти України, НАТО припинило будь-яке військове співробітництво з Російською Федерацією і проводить двоєдину політику щодо цієї країни: стримування й оборони, з одного боку, і підтримання зв’язку для запобігання інцидентам – з іншого.
За рішенням Варшавського саміту НАТО 2016 року, у відповідь на агресивну поведінку Росії Альянс посилив передову присутність на Східному фланзі, зокрема розмістив чотири багатонаціональних батальйони у Балтійських країнах та у Польщі.
Крім цього, ВПС країн Альянсу залучені до повітряного патрулювання і спостереження над Балтійським та Чорним морями, а також у регіоні Балкан.
Фото: UK Royal Air Force