Amnesty заявляє про використання зброї проти цивільних обома сторонами конфлікту у Карабасі
Amnesty International заявляє про незаконне використання зброї обома сторонами конфлікту в Нагірному Карабасі проти цивільного населення.
Про це йдеться у доповіді Amnesty International «На лінії вогню: Цивільні жертви незаконних атак у вірмено-азербайджанському конфлікті навколо Нагірного Карабаху», передає Укрінформ.
«Багаторазове використання неточної та невибіркової зброї в конфлікті, включаючи касетні бомби та вибухонебезпечну зброю з масштабними наслідками в житлових районах, є порушенням міжнародного права. Ця зброя вбила та поранила багато людей та зруйнувала будинки і важливу інфраструктуру в останніх сутичках», - стверджують автори доповіді.
Загалом щонайменше 146 цивільних, у тому числі кілька дітей та людей похилого віку, загинули у 44-денному конфлікті, що тривав з кінця вересня до початку листопада 2020 року.
«Застосовуючи цю неточну та смертоносну зброю поблизу цивільних районів, збройні сили Вірменії та Азербайджану продемонстрували зневагу до людського життя», - заявила експерт зі Східної Європи та Центральної Азії в Amnesty International Марі Струтерс.
За її словами, дослідження виявило характер «невибіркових та непропорційних» нападів з обох сторін, вбивства та поранення цивільних осіб та пошкодження цивільних об’єктів. Були здійснені неодноразові напади на житлові райони далеко від ліній фронту, поблизу яких часто не було військових цілей.
Доповідь базується на дослідженні на місцях, розслідуванні дій обох конфліктуючих сторін. У звіті описуються 17 нападів збройних сил Вірменії та Азербайджану. Amnesty International задокументувала 8 нападів вірменських військ на села та міста в Азербайджані, внаслідок яких були вбиті 72 мирних жителів, та 9 атак азербайджанських військ в Нагірному регіоні та один у Вірменії, внаслідок яких були вбиті 11 мирних жителів. За даними місцевої влади, загинули щонайменше 53 представників цивільного вірменського населення. Основною мішенню був Степанакерт, який подекуди обстрілювали по декілька разів на день.
«Вірменія та Азербайджан повинні негайно розпочати неупереджене розслідування використання важкої вибухової зброї їх збройними силами в житлових районах. Враховуючи поточну розробку угод про безпеку з боку вірменських та азербайджанських лідерів, важливо, щоб винні в цих атаках були швидко притягнуті до відповідальності, а жертви отримали компенсацію», - заявила Струтерс.
Вірменські сили використовували неточні балістичні ракети, некеровані реактивні системи залпового вогню та артилерію. Азербайджанські збройні сили також застосовували некеровану артилерійську зброю та реактивні системи залпового вогню. Обидві сторони офіційно заперечують невибіркові атаки на цивільні райони і використання касетних бомб, попри чіткі докази цього, йдеться у доповіді.
Amnesty International відвідала десятки місць терактів в Азербайджані та Вірменії наприкінці листопада та на початку грудня 2020 року, після укладання тристоронньої угоди від 10 листопада 2020 року, яка закінчила конфлікт. Кризова група Amnesty International проаналізувала залишки боєприпасів, що використовувались під час терактів, та вивчила відео, фотографії та супутникові знімки, зроблені під час конфлікту, поспілкувалась з численними очевидцями.
Як повідомляв Укрінформ, Вірменія та Азербайджан 27 вересня 2020 року розпочали бойові дії у Нагірному Карабасі, взаємно звинувативши один одного в обстрілі прикордонних територій та провокуванні насильства. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін та численних жертв серед мирного населення.
9 листопада 2020 року президенти РФ, Азербайджану та прем'єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення воєнних дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська та вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, у регіоні з'явилися російські військові у статусі миротворців.
Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом з містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору до Карабаху, а Азербайджану - до ексклаву Нахічевань.