"Наша норма - 120 коментів на день". Життя кремлівського троля

Колишній працівник "фабрики тролів" розповів про особливості роботи підрозділів "кухаря Путіна" Євгенія Пригожина

Раніше російська служба Радіо Свобода вже давала кілька зізнань і розповідей колишніх "кремлеботів" про їхню роботу в "пригожинській фабриці тролів". Сьогодні ж Укрінформ републікує нове інтерв'ю, яке Радіо Свобода дав екстроль Сергій К.

"Спочатку, коли я туди потрапив, я не дуже повірив, що це взагалі реально. У мене був своєрідний культурний шок. У Оруелла описано, як це працює. Думав, що це антиутопія, а насправді так і влаштовано", – розповідає Сергій К., донедавна співробітник петербурзького агентства ФАН, одного з підрозділів "фабрики тролів", яку фінансує "кухар Путіна" Євгеній Пригожин.

При прийомі на роботу майбутніх "тролів" змушують підписати документ про нерозголошення того, що відбувається в офісах агентства, проте кілька людей наважилися порушити ці зобов'язання. У 2015 році колишній співробітник "фабрики" Марат Буркхард детально розповів Радіо Свобода про те, як він працював тролем, публікуючи на різних форумах коментарі на задані теми. Невдовзі ще кілька людей дали інтерв'ю про те, що відбувається в різних відділах "фабрики", а журналістка Людмила Савчук, яка влаштувалася на фабрику для вивчення роботи пропагандистів, навіть подала до суду на неї і виграла справу.

Минуло кілька років, але в роботі "фабрики" принципово нічого не змінилося, вона кілька разів переїжджала і продовжує розширюватися.

Сергій К. погодився розповісти про те, як сьогодні працюють тролі, які, серед іншого, штурмують і соцмережі Радіо Свобода. Він надав нам зразки завдань, які щодня отримують "кремлеботи", а також їхню звітність – необхідно вказувати в таблиці, скільки коментарів ти опублікував за кожну годину роботи. Частина цих матеріалів має образливий або непристойний характер: один з відділів фабрики спеціалізується на мемах, в яких обличчя журналістів або опозиційних політиків накладаються на кадри з порнофільмів.

- Сергію, чому ви вирішили розповісти про свою роботу на "фабриці"?

- Я звернувся до вас, бо, коли ознайомився з кухню держпропаганди зсередини, зрозумів, чому вони так вас затикають і гноблять. Вони скрізь брешуть. Тепер від телебачення мене просто нудить, та й карма забруднена на три життя вперед.

- Як організована "фабрика"?

- Багато відділів, у кожному кабінеті сидять приблизно по 15 осіб. Один відділ займається YouTube, інший відділ займається "ВКонтакте", третій - Фейсбуком і так далі. У кожного відділу свій керівник. У нашому відділі через робочий телеграм-чат були вказані майданчики, на яких варто працювати: RT, РЕН-ТВ, "Известия", а також опозиційні: "Новая газета", Радио Свобода, навіть "Сталингулаг", хоча там зазвичай банили швидко. По цих майданчиках починали працювати з різних акаунтів. Для створення цих акаунтів існує величезний стос сім-карт, який поповнюється.

- Ви багато працювали по соцмережах телеканалів?

- Так, від RT до каналу "Домашний". Подивіться на RT коментарі про Захід - одразу видно, чия це робота. Зайдіть в групу RT у будь-якій соцмережі, вони цілодобово там б'ються за Росію-матінку. Під будь-якою новиною - про ракети, США, Путіна - скрізь, як таргани.

- Крім відділів, які займаються соцмережами, які ще є підрозділи?

- Є відділ, де збирають бази даних: особисті справи неугодних, з компроматом на всіх. Є список ресурсів, які, пробачте за вислів, треба обсирати, там в топі Радио Свобода і "Новая газета". Використовується продукція спеціального відділу, який випускає стрьомні меми, в тому числі порнографічні. Хлопці сидять і клепають ці меми, потім скидають в загальний робочий чат, ми вже з нього починаємо пуляти. На все є свій відділ. Це дуже добре організована структура. Просто не вкладається в голові, якою дурнею займаються там люди і за які величезні бабки.

НАРОДЖЕННЯ ФАБРИКИ І БРУДНІ СПРАВИ ЇЇ СПІВРОБІТНИКІВ

Ольга Литвиненко - колишня депутатка петербурзького парламенту, а нині - політемігрантка, донька одного з "друзів Путіна", ректора гірничого університету Владіміра Литвиненка, в інтерв'ю Радіо Свобода розповідала, як ще у 2007 на базі молодіжного громадського руху "Жизнь молодая" під наглядом ФСБ створювалася перша фабрика тролів в Ольгіно. Для роботи вербували пропутінськи налаштованих студентів і проводили з ними політзаняття. "З цих людей брали потім розписки, що вони зобов'язувалися не розголошувати жодні відомості та інформацію, яку почують на цих зустрічах, а також те, чим вони надалі будуть займатися. Також деякі погоджувалися співпрацювати з ФСБ і надавали про це письмову згоду".

У 2018 році "Новая газета" взяла інтерв'ю у фахівця з піару Андрія Михайлова, одного з творців "фабрики". Михайлов стверджує, що орендував "фабриці" приміщення на вулиці Савушкіна у Санкт-Петербурзі. За його словами, тоді в організації працювало близько 200 осіб. Михайлов розповів, як Євгеній Пригожин використовував чорний піар для підтримки свого кейтерингового бізнесу. У 2012 році Михайлов організував круглий стіл, обслуговувати який покликав конкурентів. Учасники заходу симулювали отруєння. У 2013 році Михайлов забезпечував інформаційну атаку на постачальників їжі в самарські лікарні. Для цього до Самари привозили куплених на ринку в Петербурзі тарганів і відпускали їх у приміщеннях лікарень.

За словами Михайлова, він займався розміщенням неперевірених новин у державному агентстві РИА "Новости", отримавши на це вказівку від начальника Служби безпеки Пригожина. Михайлов вважає, що фінальним завданням було прибрати з посади генеральну директорку агентства Світлану Миронюк. У 2013 році Миронюк була звільнена зі своєї посади, агентство реорганізували, її місце зайняв Дмітрій Кисельов.

Михайлов розповів, як за вказівкою Пригожина його підлеглі прилетіли до сочинського блогера Антона Грищенка, який критикував організацію Олімпіади в Сочі і Владіміра Путіна. За Грищенком встановили зовнішнє спостереження, співробітники Пригожина примусили його видалити блог, вдаривши залізним прутом по руці.

У травні 2017 року, як стверджує Михайлов, після конфлікту з Пригожиним і його оточенням, його самого вивезли до лісу і побили.

- Скільки людей працює на "фабриці"?

- Точно не знаю, я у всіх відділах не був, до того ж вони розташовані в різних будівлях. Не менше 150 осіб у денну зміну лише в одній будівлі, а якщо загалом, як на мене, до тисячі осіб. Одні люди скидають дані, інші ці дані перекидають по відділах, треті проводять збори, на яких розповідають, з якою тезою кому слід працювати, а чого робити не треба, що слід висвітлювати, на чому акцентувати.

- Які навички при прийомі на роботу необхідні? І як вони з'ясовують, що ви - не агент противника?

- Я проходив тест, де треба було імпровізувати в коментарях до певних інфоприводів. Їхня служба безпеки мене перевірила по базах. Мене оформили і одразу пустили в бій в коментарі в групи RT, "Известия", РЕН-ТВ і подібні. Робота не пильна, сиди собі, клацай по клавішах один і той самий брєд по 11 годин. Усі співробітники працюють у дві зміни - хтось вдень, хтось вночі.

- Для прийому на роботу потрібен диплом?

- Ні, диплом не потрібен. Достатньо було мати атестат про повну середню освіту і грамотність. Люди зовсім різні сюди приходять. Є дуже освічені, доктори наук, є люди без вищої освіти. Люди різного інтелекту, але всі працюють під вказівку. Вектор заданий, а ти просто виконавець, оператор.

- Не лише молодь беруть на роботу?

- Ні, там навіть пенсіонери є.

- І скільки платять?

- Хто 40 тисяч отримував, хто більше працював і старанніше - 45, 50 і більше.

- Скільки коментарів треба написати за зміну?

- Норма - близько 120.

- Марат Буркхард розповідав, що один троль пише негативний комент про щось, а троль, який сидить біля нього, пише як би спростування, щоб на форумі створилася видимість дискусії. Ця практика збереглася?

- Так, з одних фейкових акаунтів нашої ж контори писалися пасквілі, а з інших фейкових акаунтів це все парирувалося. Вид бурхливої діяльності у розрахунку на те, що користувачі заглянуть в коментарі під новиною.

- Чи правда, що на "фабриці" дуже суворі заходи безпеки, ретельно стежать, щоб не проник хтось сторонній, шукають засланих агентів і заохочують доноси на колег?

- Це правда. Щодо доносів - не скажу, бо на моїй пам'яті таких випадків не було, але контроль техніки абсолютний. Аналізують, що відбувалося на екрані (вибірково) деяких співробітників на зміні.

- Як перевіряють якість роботи?

- Кожен коментар (його текст і посилання) вводиться у звіт за зміну і потрапляє в базі до таблиці супервайзера. Тобто, зробив комент, клацнув на поширення, відкрилося віконце з темами (Захід, ЗМІ, опозиція тощо), вибрав тему і натиснув "надіслати".

- Чи є надійний спосіб визначити, що коментар належить тролю?

- Звичайно, не кожен пропутінський коментар залишають тролі. У нас вистачає переконаних людей, так званих ватників. Якщо є підозра, що перед вами троль, подивіться на акаунт цієї людини. Зазвичай у тролів закриті акаунти - є установка їх закривати. Тролі для своїх акаунтів використовують фотографії, які крадуть у когось в "Одноклассниках". Крадуть фотографії реальних людей, роблять ліві імена, вставляють ці фотографії, але, віддзеркалюючи, щоб не можна було знайти через "Яндекс. Картинки", або якось обробляють в кольорі, наприклад, роблять фотографію чорно-білою, так теж важче знайти. Є хлопці, які працюють проти "фабрики тролів", вони віддзеркалюють, шукають фотографії, знаходять оригінал в Інтернеті і розміщають в коментарях: "Вот, фотографию украл, придурок. Давай я этому человеку напишу, покажу твою фотографию. Не хочешь объяснить, кто ты и что ты здесь делаешь?"

- Були випадки, коли люди, у яких вкрали фотографії, протестували?

- Було навіть гірше. Я написав коментар під постом чи то на RT, чи то на РЕН-ТВ, потім мені в особисті пише дівчина: "Откуда у вас этот аккаунт? Это аккаунт моей сестры". Я поняття не маю, що їй відповісти. Йду на її сторінку, знаходжу фотографії і розумію, що це справді її сестра і що вона померла недавно, розбилася в аварії.

- А як у тролів опинився її акаунт?

- Вони просто його вкрали. Це кошмар: вони беруть акаунти мертвих людей. Тоді я вперше ніби вивалявся в бруді, досі відмитися не можу.

- Скільки було акаунтів, з яких ви працювали?

- Понад сотня. Коли їх видаляли, мені підкидали інші. Для кожного акаунта була своя тематика. Якби дівчина почала писати про договір РСМД, це було б нелогічно. Вони беруть фотографії мужиків якихось, прямо видно, що ватних, і починають вести тему щодо зброї, наприклад. А дівчина може просунути щось з благоустрою. Тобто, намагаються зображати реальних людей, але при цьому в закритих акаунтах.

- А самі акаунти треба заповнювати чимось для достовірності?

- Акаунт вважається хорошим, якщо там набиті якісь люди в друзях, є якісь фотографії, причому не в одну дату, а з проміжками. Такі акаунти на вагу золота. Їх намагаються акуратно використовувати, щоб не заблокували.

- Тролів скрізь банять. Доводиться постійно заводити нові акаунти?

- Блокують на різних ресурсах часто. Коли проводилися якісь атаки: наприклад, як на Радио Свобода, там у нас акаунти просто вилітали. Навіть з урахуванням того, що ми працювали через VPN.

- А всі працюють через VPN?

- Звичайно. Відображено, що коментар з Мозамбіку, а насправді він прилетів з Петербурга.

- Усі діють строго за вказівками, ініціатива не вітається?

- Ні, можете підійти з творчим підходом, порадившись з супервайзером. Якщо є творчий потенціал - будь ласка, використовуй.

- У ваших колег він був чи всі за 40 тисяч просто відпрацьовували свою зміну?

- Хто як. Були люди, які справді від ентузіазму летіли, а хтось приходив відпрацьовувати, розуміючи, що робить дурню. Люди різні. Я там зустрічав людей, які були переконані, що проблема не в тому, що у нас все херово влаштовано, а в американському Держдепі і оці в піраміді.

- Були випадки, коли когось звільняли за політичну неблагонадійність або карали?

- Такого я не зустрічав. Єдине, що могли зробити, – це позбавити премії.

СПОВІДЬ КРЕМЛЕБОТА

Кілька років у Телеграмі існував анонімний канал "Исповедь кремлебота". Джерела підтвердили Радіо Свобода, що його вів справжній «троль». Як каже Сергій К., вся "фабрика" читала цей канал. Наразі записи стерті, хоча сам канал не видалено. Ось кілька фрагментів з того, про що розповідав «кремлебот».

● Перед працевлаштуванням ніхто толком не пояснює, чим ти будеш займатися. Суть роботи розумієш, тільки коли почав її виконувати. Не всі витримують займатися такою тупою діяльністю. Нормальних людей вимотує за 2-3 місяці.

Ще один фактор: часом набирають настільки нерозумних людей, що вони не можуть і два слова зв'язати. Доводиться їх позбавлятися.

Також не всі встигають виконувати план за кількістю коментів, теж перегорають з часом. Але є люди, які роками сидять, і їх, мабуть, все влаштовує.

● Саме найменування "кремлебот", по суті, є не зовсім вірним. Оскільки замовлення може прийти не лише з Кремля. Може звернутися і будь-яка впливова людина, наприклад, власник банку, аеропорту, заводу тощо.

● Знаєте, навіщо кремлеботи у коментах постійно ображають Навального одними й тими самими словами? "Анальный", "овальный", "сисян" тощо. Зрозуміло, що за методичкою, але з якою метою?

Для "установления стойкой ассоциативной связи". Ось чуєш ти "Навальный", і тобі одразу згадується який-небудь бридкий епітет. Принаймні ідея така, не знаю, чи працює на практиці.

● Іноземний відділ існує давно: принаймні, як я влаштовувався на фабрику, він вже був. Набирають туди людей зі знанням англійської належного рівня. Сидять вони окремо, у них там своя кавоварка, і ми особливо не перетинаємося. Останніми роками відділ лише розростається, але все одно до російського поки далеко. Чи бачив я на власні очі, що вони бомбили американські соціальні мережі і топили за Трампа? Ні, не бачив і підтвердити не можу. Але цілком можу це допустити, інакше навіщо стільки англомовних. Періодично у них проходять збори не лише по роботі, а й розбори англійської. Ймовірно, важливо не спалитися, що вони не справжні американці.

● Люди почали сприймати будь-які провладні коментарі як проплачені. Забавно, коли накидаються на звичайну людину з прокремлівською позицією – "кремлебот, мразь, тебя купили!" Дивитися на це дуже смішно. Чим більше ми видаємо повідомлень у світ, тим більше шкодимо владі. В плюс вже нічого не йде. Яка іронія, чи не так? Зараз у нас установка писати: "Я реальный человек, я реально за Путина, почему ты называешь меня ботом?"

● Путін дав інтерв'ю австрійській телерадіокомпанії. Нас направили в коменти активно сумніватися в компетентності журналіста та його професійних якостях. Було запитання про фабрику тролів. Путін відповів, що російська держава тут ні до чого, "это личное дело господина Пригожина".

- "Кремлебот "писав, що саме слово "троль" співробітники фабрики не використовують. А як ви себе називали?

- Та ні, так і казали - "тролі". Не знаю, можливо, у нас у відділі хлопці такі зухвалі були. Адже ми цим і займалися - писали неприємні речі, іноді дуже образливі, людям у відповідь. На війні всі засоби хороші, аби брудом облити.

- Ніяких заборон немає, ненормативна лексика заохочується?

- Можна варіювати мат по-різному, аби не блокували. У нас були хлопці, які не гребували міцним слівцем.

- Те, що "фабрика" розташована у Петербурзі, позначається на роботі? Треба багато писати на петербурзькі теми і працювати на місцевих форумах?

- Так, особливо про губернатора Бєглова. Ще коли його призначали, дали купу тез, треба було описувати його досягнення, розповідати, як він всюди встиг. Якщо хтось пише в інтернеті, що у Бєглова рожа крива, треба було відповідати: "Ой, да вы на свою посмотрите, человек работает, мы не за внешность его ценим, а за дела". І потім у звіті треба було скидати цей коментар під хештегом "Беглов–внешность". Ми вуса Бєглова захищали, розповідали, що він дуже акуратно їх стриже. Або ініціативу вирішили проявити, що Бєглов – прізвище промовисте, він спритно бігає, всюди встигає. Потім хлопці зіткнулися з віддачею, що Бєглов від проблем бігає, і перестали використовувати цю тезу. Ви розумієте, наскільки це абсурдна, але водночас потужна система? Я просто з ґлузду їхав від того, як це все влаштовано.

- Часто помічаєш, що тролі атакують якийсь конкретний пост.

- Так, атакується, зазвичай на замовлення. Якщо ви пишете щось незручне, наприклад, про "повара Путина", одразу вас починають закидати першосортним гівном. Починають летіти меми, погрози. І це буде і в "ВКонтакте", і в Інстаграмі, і в YouTube. Акаунтів у них вистачить, як патронів. Ось такий мем, наприклад: "Ой, что это, я в говно наступил?" Дивиться на підошву, а там написано: "Новая газета" або Радио Свобода. З фантазією хлопці працюють.

- Пригожин приїжджав до вас у контору?

- Ні, до нас в офіс він не приїжджав, чого на цих холопів дивитися? Приїжджав лише його помічник. Я не можу згадати, як його звати, теж лисий мужик, років 45-50. Усі його чомусь дуже боялися, хоча, окрім втраченого робочого місця, боятися було нічого.

- Коли ви зрозуміли, що не хочете цим займатися?

- Спочатку навіть було цікаво. У колективі відверто про того ж Путіна жартують, і майже всі розуміють абсурдність того, чим займаються, цього вилизування влади. Але робота приносить гроші. Це як лікарі працюють з трупами, з часом починають жартувати, розслаблятися, розряджати обстановку. Через якийсь час я перестав відчувати напругу, але потім совість почала жерти. Приходиш з роботи задовбаний. У мене від докорів сумління і стресу напруга постійно була, я йшов звідти з відчуттям мігрені. Мабуть, якийсь психічний захист, організм має себе якось остуджувати, я почав частіше сміятися з цього. Людині, яка не бачила, як це працює, складно уявити, що дорослі люди сидять і займаються відвертою хернею.

Дмитро Волчек

Радіо Свобода