Справи Саркозі: проросійського політика засудили за корупцію
Уперше в історії Франції експрезидент отримав реальний термін ув’язнення
Після завершення президентської каденції у 2012 році колишній лідер та нині все ще впливовий політик французьких консервативних правоцентристських сил Ніколя Саркозі опинився в центрі уваги правоохоронців. З експрезидентом пов’язують корупційні діяння, до яких, як вважає французька прокуратура, він був причетний, починаючи з виборчої кампанії 2007 року. Загалом щодо Саркозі порушено п’ять справ. Усі вони стосуються корупції, хабарництва, отримання неправомірного фінансування, зловживання владою та впливом, у тому числі на посту глави держави.
ТЕРМІН – РЕАЛЬНИЙ, АЛЕ У В’ЯЗНИЦЮ ЗАСУДЖЕНОГО НЕ ПОМІЩАЮТЬ
Перше з п’яти розслідувань доведене до судового вироку 1 березня. Саркозі став першим в історії Франції політиком найвищого рівня – колишнім президентом – який отримав реальний термін ув’язнення: три роки, з яких два – умовно. Але один рік позбавлення волі Саркозі не проведе у в’язниці, а перебуватиме під домашнім арештом у своєму маєтку та під контролем електронного браслета.
Суд визнав 66-річного Саркозі винним у корупції та зловживанні впливом. Проте політик ще може подати апеляцію на рішення суду.
Звинувачення стосувалися подій 2014 року. Слідчі прокуратури довели, що Саркозі намагався отримати через свого адвоката Тьєррі Герцога конфіденційну інформацію від судді Гілберта Азіберта стосовно іншої справи. За даними прокуратури, судді за цю послугу була запропонована допомога в отриманні привабливої посади в Монако.
ПОДЯКА ВІД ДИКТАТОРА
Але судову тяганину для експрезидента не завершено. Імовірно, такі клопоти переслідуватимуть політика кілька років. Він є фігурантом ще кількох кримінальних справ. За двома з них судові вердикти очікуються вже у березні.
За однією з них Саркозі, як лідер тодішньої партії «Союз за народний рух», обвинувачується у протиправному отриманні фінансування в розмірі близько 43 млн євро своїх виборчих перегонів 2012 року від компанії Bygmalion. Така «подяка» призвела до перевищення удвічі виборчого фонду, і цей факт, як вважають слідчі, був прихований.
Власне, ті президентські вибори колишній глава держави програв своєму опонентові Франсуа Олланду.
Інша справа є більш відомою і вийшла на міжнародний рівень. Вона стосується корупції, нелегального фінансування й діяльності спецслужб Лівії у Франції. Якщо коротко, то це отримання Саркозі на свою виборчу кампанію 2007 року близько 50 млн євро від режиму тодішнього лівійського диктатора Муаммара Каддафі.
Публічний резонанс ці факти отримали завдяки розслідуванню журналістів.
Ще один корупційний скандал стосується звинувачень Саркозі в отриманні готівки, також на підтримку виборчої кампанії, від спадкоємниці компанії L’Oréal Ліліан Беттанкур.
РОСІЙСЬКІ РУЧКИ
У січні 2021 року Національна фінансова прокуратура Франції розпочала щодо Саркозі чергове кримінальне розслідування. Нині ексглаву держави підозрюють в отриманні неправомірної винагороди від російської страхової компанії.
Розслідування стосується дорадчої діяльності Саркозі в Росії. Ідеться про виплату політикові у 2019 році 3 млн євро російською страховою компанією «РЕСО-Гарантія», де він працював радником.
Власне, така робота не заборонена. Але французькі слідчі з’ясовують, чи не суміщалася ця дорадча діяльність із лобіюванням інтересів російських олігархів.
Сам Саркозі категорично відкидає всі обвинувачення. Він уже заявив, що скаржитиметься на Францію до Європейського суду з прав людини.
ПОЛІТИК ІЗ СУДИМІСТЮ НЕ МОЖЕ БУТИ ПРЕЗИДЕНТОМ
Після оголошення першого вироку Саркозі у Франції розпочалися дискусії на політичному, експертному й навіть побутовому рівнях про вплив такого засудження колишнього президента на політичну культуру держави, сьогодення і майбутнє консервативної правоцентристської демократії та навіть на історію республіки.
Чи вже остаточно знищили, чи ще призведуть до політичного забуття самого Саркозі всі ці корупційні скандали? Очевидно, так. Принаймні, він уже ніколи не стане президентом Франції. Власне, Саркозі втратив найвищий політичний вплив у лавах своєї партії «Республіканці» ще у 2017 році. Тоді він не висувався кандидатом у президенти від цієї впливової політичної сили.
Нині політичне життя Франції поступово входить у перегони наступних виборів президента, перший тур яких відбудеться у квітні 2022 року. Як випливає з публічних дискусій, Саркозі немає серед імовірних кандидатів від консервативних правоцентристів. Та і як він може балотуватися із наявною судимістю та корупційною репутацію?
КРИМСЬКЕ ПИТАННЯ
Чи може цей політик вважатися другом України. Відповідь однозначна – ні. У 2015 році він відкрито підтримав окупацію Криму Росією. Тоді Саркозі заявив, що «Україна повинна бути мостом між Росією та Європою», і підтримав візит групи політиків від своєї партії до анексованого півострова. Такі формулювання використовують політики й експерти, котрі заперечують європейську й євроатлантичну інтеграцію України. Роль «мосту» означає перебування в сірій зоні, на периферії Євросоюзу, під впливом «російського мира».
Наближені до Саркозі французькі депутати Європарламенту, навіть представники найбільшої проукраїнської політичної сили – Європейської народної партії – як правило не голосують у законодавчому органі ЄС рішення на підтримку України. Це стосувалося й Угоди про асоціацію, і про безвізовий режим.
Тож Україні журитися з приводу засудження Саркозі точно не варто.
Андрій Лавренюк, Страсбург