РФ використовує «заморожені конфлікти» для втручання у внутрішні справи сусідів – розвідка Литви

З моменту розвалу Радянського Союзу Росія використовує «заморожені конфлікти» для втручання у внутрішні справи сусідніх країн, однак цей інструмент поступово втрачає свою ефективність, зокрема щодо України.

Про це йдеться у «Національній оцінці загроз-2021», підготованій спільно Департаментом державної безпеки і воєнною розвідкою Литовської Республіки, передає Укрінформ з посиланням на повідомлення Служби зовнішньої розвідки України. 

Як зазначається, Департамент державної безпеки і воєнна розвідка Литовської Республіки опублікували спільну «Національну оцінку загроз-2021». У контексті України литовські колеги зосереджують фокус уваги на окупованих Росією територіях у Донецькій та Луганській областях, які визначені як «осередок військової нестабільності на порозі НАТО». Натомість спроби Москви нав’язати свої умови Києву у контексті примусу реінтегрувати Донбас з місцевими владними структурами під російським контролем й донині залишаються безуспішними.

Департамент державної безпеки Литви, зокрема, акцентує увагу на таких чинниках: «Підпорядковані Москві 1-й (Донецьк) та 2-й (Луганськ) армійські корпуси, які складаються з бригад, батальйонів, рот та менших підрозділів, діють на території окупованих Росією районів Донецької та Луганської областей, нараховуючи приблизно від 30 до 35 тис. військовослужбовців. При цьому більшість із них становлять місцеві жителі, мотивовані фінансовою винагородою. Вказані підрозділи в організаційному плані відповідають моделі ЗС РФ, вони керуються та навчаються російськими офіцерами й інструкторами. Підрозділи оснащені російським озброєнням, екіпіровкою, системами зв’язку та діють на основі статутів ЗС РФ. Таким чином, вони можуть бути безпроблемно інтегровані до складу російських сил або взаємодіяти із відправленими з РФ підрозділами. Москва може легко посилити свій військовий тиск на Київ, використовуючи військові формування, що повністю й беззастережно контролюються Росією. Деякі з військових, які брали участь у боях проти ЗСУ або служили у вказаних АК, були найняті російськими приватними військовими компаніями (на кшталт «Вагнер»), з якими вони виконували завдання в інтересах кремлівського режиму та олігархів в інших конфліктах (Сирія, Лівія тощо)».

За результатами аналізу литовські колеги доходять таких висновків: «З моменту розвалу Радянського Союзу Росія використовує «заморожені конфлікти» для втручання у внутрішні справи сусідніх країн. Водночас цей інструмент поступово втрачає свою ефективність. Спроби Москви нав’язати свої умови Києву у контексті примусу реінтегрувати Донбас з місцевими владними структурами під російським контролем й донині залишаються безуспішними. Кремль буде нездатним використати важіль свого контролю за Донбасом для контролю за зовнішньою і внутрішньою політикою України, допоки вимоги Москви залишатимуться неприйнятними для більшості українців…».

Як повідомляв Укрінформ, литовська розвідка у 2020 році у щорічній доповіді щодо оцінки національних загроз країні визначила загрози енергобезпеці Литви, серед яких — прагнення РФ зберегти панування на енергоринку, зокрема на литовському ринку скрапленого природного газу, а також небезпеку, що йде від Островецької АЕС, яку будують у Білорусі недалеко від Вільнюса і яка не відповідає міжнародним стандартам безпеки.

Звіт з оцінкою національних загроз Литві оприлюднюють щороку відповідно до Закону про кримінальну розвідку Республіки. Департамент державної безпеки та Другий департамент при Міноборони Литви проводять оцінку загроз національній безпеці, як один спільно розроблений документ, з 2015 року.

Фото: Sean Gallup / Getty