Поставки російської зброї: таємні морські шляхи ГРУ
Компанія, зареєстрована у Лівані, використовується ГРУ МО РФ для прикриття морських перевезень зброї
У своїх попередніх публікаціях я вже розповідав про логістичні схеми, які застосовують російські спецслужби для доставки зброї у гарячі точки, де воює приватна військова компанія “Вагнера”, контрольована Євгенієм Пригожиним.
Підставою для попереднього розслідування став кадр сюжету російського телеканалу, на якому вдалося розпізнати бортовий номер вантажного літака. Надалі за цим номером вдалося викрити схему, яка використовується російськими спецслужбами, щоб підставляти Україну під критику міжнародних медіа, коли поставки зброї для вагнерівців зриваються.
На цей раз мене зацікавила публікація, розміщена на сайті білоруського медіа “Хартія’97”, у якій була вміщена світлина чоловіка, якого журналісти видання називають В’ячеслав Сергійович Тихонов.
У публікації йшлося про те, що фотографія була зроблена в суданському порту Порт-Судана, через який до країн Африки потрапляють російська зброя, автомобілі та інші вантажі. А зображений на ній чоловік, якого в публікації назвали В’ячеславом Тихоновим, нібито, працює на Євгенія Пригожина, виконуючи роботу, пов’язану з логістикою.
На жаль, підтвердження його особи на даний момент через відкриті джерела знайти не вдалося, однак морське судно, яке зображене за його лівим плечем, стало цікавою підставою для проведення розслідування, як попереднього разу такою підставою стали кадри з бортовими номерами літаків, що приземлилися у центральноафриканській столиці Бангі у січні цього року.
КОРАБЕЛЬ-ПРИМАРА СНОВИГАЄ МІЖ ГАРЯЧИМИ ТОЧКАМИ
На світлині, що викликала у мене зацікавлення, зображено корму судна “El Youssef” (міжнародний ідентифікаційний номер – IMO: 7422049). Назва судна читається з фотографії досить добре і гуглиться достатньо швидко.
Онлайн-сервіси спостереження за морськими транспортними засобами свідчать, що зараз судно переіменоване та називається “Manassa 2M” та направляється з лівійського порту Місурата до іншого лівійського порту Бенгазі.
Принагідно нагадую, що у Лівії точиться громадянський конфлікт між визнаним з боку ООН Урядом національної згоди та силами генерала Халіфи Хафтара, якого офіційно підтримує міністерство оборони Росії. На його ж боці воюють і підрозділи російських найманців ПВК “Вагнера”. Вантажний літак, що доставив зброю для вагнерівців до Центральноафриканської Республіки (ЦАР), про який ішлося у моєму попередньому розслідуванні, також був помічений у перельотах з Абу-Дабі до Лівії.
КОЖНА ЗАЛІЗЯКА НА ВОДІ – ПІД НАГЛЯДОМ
Онлайн-сервіси показують точне розташування судна “Manassa 2M” на карті, але тільки тоді, коли судно вмикає судовий транспондер AIS, який передає його місцеположення по спеціальних супутникових системах зв’язку. Зазвичай, щоб приховати справжні цілі та переміщення, капітани суден вдаються до відключення AIS. Однак, перебувати у відкритому морі з постійно відключеним AIS є небезпечним. Тому інформація про переміщення є частково доступною.
Різні онлайн-сервіси стеження працюють по різному. Тому оновлення інформації на них відбувається не синхронно. Таким чином, деякі сервіси маркують, що судно “El Youssef” (воно ж “Manassa 2M” після перейменування) має сирійську національну приналежність, додаючи до його назви сирійський прапор.
Крім того, сервіси показують повну інформацію стосовно судна, хоча окремі дані доступні тільки за немаленьку абонентську плату для сервісу.
Російський онлайн-сервіс fleetphoto.ru містить всю історію судна, надаючи інформацію про його переіменування та назву компанії власника.
За цими даними, з квітня 2016 року, коли Росія нарощувала свою присутність у Сирії, власником судна “El Youssef”, яке носило назву “Haj Houryah”, була ліванська компанія “Cedar Marine Services SAL”.
Ще одного власника судна, яке, ймовірно, контролювало “El Youssef” (екс – “Haj Houryah”), я отримав зі звіту про інциденти з судами від 29 травня 2020 року.
У звіті йдеться про те, що на травень 2020 року власником судна була сирійська компанія Falcon Shipping Co. Така компанія дійсно існує, згідно з даними морських онлайн-сервісів.
На жаль більш детальної перевірки щодо сирійської компанії зробити поки що не вдалося, оскільки у Сирії не існує відкритих джерел з даними про юридичні особи. До того ж, компанії з ідентичною назвою здійснюють діяльність ще у В’єтнамі та у суданському Хартумі.
Назву “Haj Houryah” судно носило до квітня 2018 року, а вже з травня 2018-го до листопада 2020-го ходило під назвою “El Youssef”, після чого було переіменоване на “Manassa 2M”. Таким чином, фотографія, що стала приводом для цього розслідування, була зроблена у період з травня 2018-го до листопада 2020-го. В той самий період, коли вагнерівці Пригожина нарощували свою присутність у Судані та ЦАР.
“ГЕОЛОКУЙ МЕНЕ, ЯКЩО ЗМОЖЕШ”
Щоб пересвідчитися в тому, що фото було зроблене саме у Порт-Судані, необхідно зробити геолокацію об’єктів, які на ньому зображені. На щастя, на світлині добре видно велику будівлю, що має характерні ознаки.
Погугливши трохи світлини, зроблені у Порт-Судані, ми без проблем знаходимо таку саму будівлю, але зняту у кращій якості.
Через доволі характерну форму будівлі, її добре видно і на Google Maps, тому зрозуміти, звідки було зроблене це фото – не важко. Таким чином, на скріншоті з Google Maps зеленим прямокутником відмічено будівлю, а червоним колом – місце, з якого могла бути зроблена фотографія.
ВІД ОДНІЄЇ РОСІЙСЬКОЇ ВОЄННОЇ БАЗИ ДО ІНШОЇ
Проміжний підсумок отриманої з відкритих джерел інформації говорить, що судно “El Youssef” у період останніх п’яти років належало спочатку компанії “Cedar Marine Services SAL” (Ліван), а потім було продане чи іншим чином перейшло у власність компанії Falcon Shipping Co. (Сирія).
За цей же період, онлайн-сервіси геолокації суден фіксують його у портах Стамбула (Туреччина), Тріполі (Ліван), Александрії (Єгипет), Карайлара (Туреччина), Порт-Судана (Судан), Місурати (Лівія), Бенгазі (Лівія). Вдалося також встановити, що з 13 по 19 грудня 2020 року судно “Manassa 2M” (екс – “El Youssef”) заходило до порту Новоросійськ (Росія).
Часто онлайн-сервіси не зберігають інформацію у відкритому доступі, так як заробляють на її архівуванні і продажу на замовлення. Але іноді все ж вдається знайти окремі шматки відомостей, які раніше були проіндексовані в пошуковику Google.
Так, наприклад, сніпети (маленькі частини проіндексованого тексту) Google містять інформацію про маршрут судна “Manassa 2M” (екс – “El Youssef”) з Порт-Судана до Тартуса.
Між Порт-Суданом і Тартусом – близько двох тисяч кілометрів морем. Це означає, що треба дуже постаратися, щоб долати такий час 1 місяць і 17 днів. Скоріше за все, судно “Manassa 2M” (екс – “El Youssef”) могло вимикати свій AIS, щоб таємно заходити у інші порти.
Слід відзначити, що у морському порту Тартус (Сирія) знаходиться 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ Росії, який існує з 1971 року, коли відповідні домовленості з сирійським урядом – про присутність військової бази – підписав СРСР, виступаючи на боці сирійців у війні з Ізраїлем. Це саме те місце, де загадковим чином, нібито, втопився заступник голови ГРУ Юрій Іванов під час морського купання на відпочинку. За даними інших джерел, під час інспектування морської бази. В період 2016-2020 року рух морських суден та воєнних кораблів Росії в цьому порту помітно інтенсифікувався.
У 2020 році Росія уклала з Суданом договір про розміщення у Порт-Судані ще однієї російської військової бази, яка має знаходитися на місці колишнього селища на узбережжі Червоного моря, за 20 кілометрів на Північ від морського порту Порт-Судана.
Іншими словами, сніпет у пошуковику Google свідчить про те, що судно “Manassa 2M” (екс – “El Youssef”) подорожувало з однієї військової бази Росії до іншої.
Якщо підсумувати, то судно, переміщення якого ми детально розглядаємо, відмічалося в усіх локаціях, пов’язаних з присутністю ПВК “Вагнер”: Лівія, Сирія, Судан. А також заходило до Новоросійська, який є джерелом зброї та матеріально-технічного постачання для “гарячих точок”.
КОМПАНІЇ ПРИКРИТТЯ?
Як стало відомо в процесі дослідження, останнім власником судна “Manassa 2M” була сирійська компанія Falcon Shipping Co., про яку, на жаль, поки що мало що відомо.
Однак, попередній власник судна – компанія “Cedar Marine Services SAL” з Лівану – вже добре відома уважним українським журналістам та тим, хто постійно працює над припиненням окупації Криму.
Волонтерка Центру “Миротворець” Катерина Яресько ще у 2017 році вперше “спіймала” ліванську компанію на гарячому, коли її судно “EMAD-Y”, в порушення міжнародних санкційних норм, застосованих у зв’язку з окупацією Криму, заходило у порт Керчі. За документами, з Керчі судно доставляло вантаж близько 4000 тонн пшениці до ліванського порту Тріполі, який знаходиться за 40 кілометрів від військової бази російських ВМФ у Тартусі (Сирія).
У 2018 році Катерина Яресько тричі “ловила” судна цієї компанії на тих самих злочинах. А у 2019-му навіть помітила заміну прапора судна, яким володіла компанія “Cedar Marine Services SAL”.
Крім Центру “Миротворець”, повною інформацією щодо правопорушень міжнародного законодавства компанією “Cedar Marine Services SAL” володіє також громадська організація “Майдан закордонних справ”, а також “Інститут Чорноморських стратегічних досліджень” та редакція порталу BlackSeaNews.
Отже, до заходів у порти країн, в яких ПВК “Вагнера” та інші російські військові підрозділи беруть участь у бойових діях у “гарячих точках” світу, додалися ще заходи в порти окупованого Криму з метою організацій поставок продовольства до тих самих “гарячих точок”.
Слід зазначити, що, за словами експертів з питань фрахту та морських перевезень, транспортування пшениці та інших зернових якнайкраще підходить для маскування і приховування переміщень зброї й товарів військового призначення до “гарячих точок” та підембаргових територій. Під зерном зброю ніхто не буде шукати, оскільки це майже неможливо фізично.
Таким чином, є висока доля вірогідності, що компанія “Cedar Marine Services SAL”, зареєстрована у Лівані, використовувалася Головним управлінням Генштабу МО Росії (ГРУ) для забезпечення прикриття морських перевезень зброї та продовольства між своїми військовими базами у Новоросійську, Криму, Тартусі, Бенгазі та Порт-Судані.
А судно “Manassa 2M” (екс – “El Youssef”) є тим самим перевізником, яке потрапило на світлину з рибалкою у Порт-Судані.
Дмитро Золотухін