Литовський прорив, німецька перспектива та «Путін – вбивця»

Візит до Києва президента Литви Гітанаса Науседи став зразковим для відносин країни НАТО та ЄС з Україною. 

Прем’єр Денис Шмигаль та урядова делегація створювали перспективи для розвитку відносин з Німеччиною. Джозеф Байден погодився з твердженням «Путін – вбивця» журналіста АВС Джорджа Стефанопулоса.

Українсько-литовські взаємини мають не лише потужне історичне підгрунтя, але і можливість ефективно розвиватися на сучасному етапі. Це засвідчив візит в Україну офіційної делегації найбільшої балтійської республіки на чолі з президентом Гітанасом Науседою. Кульмінацією візиту став його виступ у Верховній Раді, значна частина якого прозвучала українською мовою. Не зайвим буде відзначити і підписання президентами України та Литви декларації про європейську перспективу України, яка засвідчила готовність наших литовських друзів сприяти просуванню України до НАТО та ЄС. Можна припустити, що офіційний Вільнюс геть не проти посісти вакантне протягом останнього часу місце «європейського адвоката України», звісно, розраховуючи у такий спосіб посилити власні позиції. Відсутність спільного кордону у даному випадку є швидше перевагою, ніж недоліком, його цілком заміняють спільна історія та готовність до порозуміння і діалогу.

Прем’єр Денис Шмигаль минулого тижня взяв участь у засіданні Четвертого українсько-німецького бізнес-форуму. Хоча його спілкування з німецькою колегою Ангелою Меркель пройшло в режимі відеоконференції, візит можна назвати насиченим, адже серед візаві українського прем’єра були федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр та прем’єр землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет – лідер ХДС, який може стати наступником Ангели Меркель на посаді федерального канцлера. Щоправда, не зайвим буде відзначити помітну волатильність рейтингів провідних німецьких політичних сил за півроку до виборів до бундестагу, у яких фрау Меркель участі вже не братиме. Тому головним для української делегації було позначити власні пріоритети, серед яких ключовими залишаються розвиток економічних відносин з ФРН та протидія будівництву NordStream2.

Швидка згода президента США Джозефа Байдена з твердженням журналіста АВС Джорджа Стефанопулоса «Путін – вбивця» спричинила інформаційну бурю в світі. Проте 46-й президент США, як видається, лише розіграв гарну комбінацію, привернувши увагу до майбутніх санкцій Штатів проти Росії, спричинених втручанням останньої до перебігу президентської кампанії 2020 року. Про цей факт заявили представники розвідувальних служб США. Байден дуже досвідчений політик, і він невипадково дозволив собі різку оцінку Путіна, на яку той відповів не лише дитячою приказкою, але і хором своїх поплічників з «Єдиної Росії».

РФ не до снаги змагатися з Сполученими Штатами, і це у Кремлі добре знають. Тому відповідь Москви на випад з Вашингтону, швидше за все, буде асиметричною. Росія битиме по реальних та гіпотетичних союзниках США, серед яких і Україна. Останні ініціативи Дмітрія Козака про «оптимізацію» роботи Нормандської четвірки – не лише елемент зондування, але і демонстрація потенційного напряму гібридних ударів з боку Росії. Хоча у Києві на них не пристали, спочивати на лаврах зарано.

Євген МАГДА, Інститут світової політики