Ядерна загроза: експерт сказав, що саме ускладнює нові домовленості з Іраном
Іран є стратегічною загрозою як ядерна країна, тому світ зацікавлений повернути його у межі Віденських угод 2015 року, якими стримується розвиток ядерного потенціалу країни в межах мирних цілей.
Як передає Укрінформ, про це у програмі "На самом деле: Мир" телеканалу "Дом" заявив завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
Він зазначив, що "ядерний Іран не потрібен нікому" - ані Сполученим Штатам, ані Росії, ані Китаю, ані Франції, ані Німеччині, ані тим паче ближнім Ізраїлю та Саудівській Аравії.
Зараз немає прямої ядерної загрози, оскільки для створення ядерної зброї Тегерану буде потрібно кілька років. Але є загроза безпеці іншого масштабу, додав Іжак.
"Безпосередню загрозу просто зараз Іран становить для Ізраїлю і Саудівської Аравії. Це не ядерна загроза, це загроза, так би мовити, в загальному розумінні безпеки, частково - терористична: це дія через проксісили та різні форми впливу. І в цьому плані Іран, з погляду США і європейських країн, дійсно дестабілізує ситуацію на Близькому Сході... Є дуже потужний регіональний вплив через проксісили в Ємені, Іраку, Сирії", - пояснив експерт.
Ці загрози є додатковим аспектом, який ускладнює укладання нових домовленостей з Іраном щодо його повернення в межі Спільного всеосяжного плану дій (Віденських угод 2015 року). А також щодо зняття з Тегерана санкцій, які були накладені після 2018 року, коли Іран відмовився виконувати частину зобов'язань з СВПД.
"Сполучені Штати та європейські країни заперечують проти того, щоб одночасно зняти всі санкції, накладені і в межах ядерної програми, й у межах того, що в США називають тероризмом", - сказав Іжак.
Експерт зазначив, що Іран сильно залежить від санкцій, "вони сильно йому шкодять", проте країна має тривалий досвід існування в таких обмежених умовах.
"Іран, по-перше, має звичку довго існувати в умовах санкцій і, по-друге, має дуже потужну опору на Китай, вона з'явилася буквально наприкінці березня, коли було укладено торговельну угоду, яка оцінюється в 400 млрд дол. китайських інвестицій в іранську економіку протягом тривалого часу", - повідомив Іжак.
За його словами, допомога Китаю і звичка жити в умовах санкцій загалом дають змогу Ірану і далі існувати в нинішній ситуації.
"Але Іран не хоче існувати так, як зараз, він хотів би легалізації своєї економіки на міжнародній арені, тому він теж хотів би перемовин. Інша справа - умови таких перемовин - того, що йому пропонують", - резюмував Іжак.
Як повідомлялося, Спільний всеосяжний план дій (СВПД) був підписаний у Відні у 2015 році. Його підписали Іран, США, Велика Британія, Франція, Німеччина, ЄС, Росія та Китай. Договір передбачає виконання Тегераном низки кроків щодо обмеження своєї ядерної програми в обмін на скасування санкцій, запроваджених США та ЄС.
У 2018 році США вийшли з цього договору, у відповідь Тегеран відмовився виконувати частину зобов'язань, а Вашингтон - ще більше посилив санкції стосовно Ісламської Республіки. Чергові перемовини у спробі реанімувати СВПД стартували на початку квітня 2021 року.