Екслідерка М'янми вперше особисто постала перед судом
Повалена лідерка М'янми Аунг Сан Су Чжі особисто постала перед судом у понеділок, вперше з того часу, як військові заарештували її, захопивши владу 1 лютого.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє АР.
Один з її адвокатів повідомив по телефону, що Су Чжі змогла зустрітися зі своєю групою захисту до того, як почалося її слухання в суді.
Су Чжі було пред'явлено обвинувачення в кількох кримінальних злочинах, але до цього вона з'являлася в суді тільки через відеозв'язок, і їй не дозволили зустрітися особисто з жодним з її адвокатів.
За словами захисту, Су Чжі «виглядає свіжою, здоровою і впевненою».
Слухання у понеділок стосувалося кількох з шести обвинувачень, які пред'явлено Су Чжі.
Найсерйознішим звинуваченням, з яким стикається Су Чжі, є порушення закону про державну таємницю колоніальної епохи, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 14 років, але це розглядається окремим судом.
Прихильники Су Чжі заявляють, що судовий розгляд проти неї політично мотивований і спрямований на те, щоб спробувати узаконити захоплення влади військовими і дискредитувати її. Якщо вона буде визнана винною в будь-якому з правопорушень, їй можуть заборонити брати участь у виборах, які будуть проведені протягом одного чи двох років після захоплення влади.
Як повідомляв Укрінформ, 1 лютого військові в М'янмі відсторонили від влади цивільне керівництво держави і оголосили надзвичайний стан. Вони обгрунтовували свої дії заявами про маніпуляції на парламентських виборах у листопаді.
Керівник правлячої партії М'янми "Національна ліга за демократію", глава МЗС і фактичний лідер країни Аун Сан Су Чжі і президент Він М'їн були заарештовані.
Колишній генерал і віце-президент М'їн Све тепер виконує роль перехідного глави держави. Проте вся повнота влади належить керівнику збройних сил Мін Аун Хлайну, поки діятиме надзвичайний стан.
Багато країн засудили цей переворот. У М'янмі противники перевороту проводять масові протести, які силовики жорстоко придушують, застосовуючи зброю.
Під час протестів проти військового перевороту починаючи з 1 лютого загинули 783 особи.
Фото: Радіо Свобода