Доповідачі ООН висловили обурення імовірними тортурами над Протасевичем
П'ять спеціальних доповідачів висловили обурення з приводу арешту, ймовірних тортур і примусового зізнання опозиційного журналіста Романа Протасевича, затриманого під час перехоплення білоруською владою літака авіакомпанії Ryanair.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це йдеться в повідомленні, поширеному ООН.
«Безрозсудна манера, у якій Романа Протасевича заарештовано, повідомлення про те, що він, можливо, відчув на собі тортури з метою отримання хибного зізнання, відмова в доступі до адвоката, а також побоювання, що йому може бути оголошено суворий судовий вирок, свідчать про повне нехтування владою Білорусі міжнародними нормами в галузі прав людини», - заявили експерти ООН.
Вони висловили глибоке занепокоєння стосовно життя Протасевича й закликали до негайного звільнення його та інших журналістів, правозахисників і активістів, затриманих у Білорусі.
«Обурливий спосіб, у який Протасевича було перехоплено й заарештовано, показує, що немає межі, за яку не може переступити цей уряд, аби змусити замовкнути критиків. Це кричущий приклад жорсткого й нещадного придушення всіх незалежних голосів від моменту початку протестів проти оголошення результатів президентських виборів у серпні 2020 року», - додали вони.
Експерти нагадали, що минулого місяця влада провела обшук в офісі Tut.by, найбільшого в країні незалежного новинного інтернет-сайту, який висвітлював протести після виборів. Обшуки також пройшли у будинках кількох співробітників, внаслідок чого були конфісковані документи.
За повідомленнями, щонайменше 13 співробітників були затримані, деякі з них не мали доступу до адвоката, імовірно, у зв'язку з кримінальним розслідуванням у справі про ухилення від сплати податків. У грудні минулого року сайт був позбавлений ліцензії ЗМІ за поширення «неправдивої інформації».
«Останні події показують, що свобода ЗМІ в Білорусі потрапила в чорну діру, кінця якої не видно», - заявили експерти.
Експерти також висловили серйозну стурбованість з приводу недавніх поправок до законів про ЗМІ та про масові заходи, які дають владі змогу блокувати роботу будь-якого ЗМІ, який подає матеріали, «що загрожують національній безпеці».
Крім того, влада може блокувати доступ до вебсайтів, які поширюють інформацію, що «спрямована на заохочення екстремістської діяльності» або «здатна завдати шкоди національним інтересам».
Експерти закликали країни «посилити тиск на білоруську владу, аби вона припинила напади на свободу ЗМІ, звільнила журналістів, правозахисників та інших осіб, які зазнали безпідставного затримання, і забезпечили незалежне, прозоре й неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, скоєні в контексті виборів, включаючи твердження про тортури та затримання».
П'ять спеціальних доповідачів, які виступили із заявою, відстежують проблеми дотримання прав людини у Білорусі, а також права на свободу мирних зібрань та асоціацій в усьому світі.
Вони були призначені Радою з прав людини ООН у Женеві, не є співробітниками ООН і не отримують платню в Організації.
Як повідомлялося, 23 травня білоруська влада вдалася до примусової посадки літака компанії Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Після посадки борту в Мінську були заарештовані активіст й опозиційний журналіст Роман Протасевич і його подруга Софія Сапега. Білоруські правозахисники визнали Сапегу і Протасевича політв'язнями.