Nord Stream 2, Конгрес США та політичні ризики для Байдена
Рішення адміністрації Байдена дивують і віддаляють його політику від консолідованої позиції Конгресу
США завжди перебували в жорсткій опозиції до Nord Stream 2 – як наприкінці каденції Обами, коли цей проєкт лише починав своє існування, так і за президентства Трампа, коли він був добудований на понад 90%. Й хоча обидва президенти керувалися різними мотивами, вони так чи інакше перешкоджали його просуванню. У 2019-2020 рр. недобудований Nord Stream 2 взагалі майже канув на дно Балтійського моря, коли над європейськими компаніями нависла загроза реальних санкцій від адміністрації Трампа. Втім, із приходом Джо Байдена політика Вашингтона змінилася, й тепер завершенню російського проєкту майже нічого не заважає. Однак відтепер позиція Білого дому кардинально розходиться з баченням обох партій Конгресу США. Отже, якими політичними наслідками це може загрожувати президентству Байдена?
КАПІТУЛЯЦІЯ ПЕРЕД КРЕМЛЕМ?
Попри пояснення Білого дому, що таким чином США хочуть відновити справжній союз із Німеччиною, рішення Байдена по Nord Stream 2 все ж було сприйняте у Вашингтоні як капітуляція інтересів на догоду Кремлю. Не додали переконань ані обіцянки про гарантії безпеки для України, ані запевнення Німеччини, що Росія продовжить використовувати українську ГТС, ані розмиті зобов’язання завадити Кремлю використовувати газ у якості зброї.
Законодавці в Конгресі США – що важливо, однопартійці Байдена – не приховують розчарувань, що на словах адміністрація називає Nord Stream 2 «поганою угодою», а на ділі – робить усе, щоби цей проєкт запрацював.
«Я незадоволений, – заявив у цьому зв’язку сенатор-демократ Тім Кейн, член комітетів з питань збройних сил і міжнародних відносин Сенату. – Я незадоволений цим через політику Росії, я також незадоволений цим із точки зору кліматичних змін».
Сенаторка Джин Шахін, яка є співавтором норм про санкції для Nord Stream 2, публічно зауважила, що скептично ставиться до того, що угоди між урядами США й ФРН буде достатньо для вирішення ситуації, «коли ключовий гравець за столом, Росія, відмовиться грати за правилами».
Республіканці, своєю чергою, звинувачують уряд Байдена в прямому порушенні законодавства, яке зобов’язує вводити санкції проти всіх компаній, причетних до російського проєкту. Так, сенатор Джон Бароссо, який обіймає керівну посаду в Комітеті з питань енергетики, назвав угоду Байден-Меркель «великою помилкою», що надає Росії нову геополітичну зброю.
«Подарувати Росії можливість використовувати цю зброю – ніяк не відповідає національним інтересам США», – заявив впливовий республіканець. До того ж, за його словами, це забезпечить грошові надходження режиму Путіна з метою продовження зловмисної діяльності РФ проти США та союзників, а також для подальшої військової агресії проти України.
Противники російського газопроводу при цьому звертають увагу, що Кремль уже зараз використовує газ як зброю. Це проявляється, зокрема, у створенні штучного дефіциту пального для Європи з метою підвищення цін на газ, а також у блокуванні «Газпромом» доступу європейських компаній до газосховищ української ГТС.
Утім, у Байдена й Меркель обрали «правильний» момент для оголошення домовленості по Nord Stream 2. З одного боку, Конгрес ще довго не зможе заблокувати проєкт на законодавчому рівні, бо не працюватиме в серпні. З іншого, компанії-підрядники матимуть час щонайменше до другої половини вересня, щоби швидко добудувати газогін. Однак, попереду залишається ще етап сертифікації та страхування трубопроводу, а це також має зайняти певний час.
ЧИМ РИЗИКУЄ БАЙДЕН?
Президент Джо Байден дуже залежить від підтримки багатьох його ініціатив Конгресом США, де поки що зберігається більшість демократів у Палаті представників, а також мінімально можлива більшість у Сенаті. Нині на розгляді перебуває низка законопроєктів від Білого дому, зокрема, щодо відновлення інфраструктури країни після пандемії; розширення виборчих прав; амністії для нелегальних мігрантів. Їх затвердження має таке саме значення для Байдена зараз, як для Трампа було вкрай важливо побудувати нову стіну на кордоні з Мексикою, а також обмежити потоки мігрантів до США.
Однак, «оборудка» по Nord Stream 2 створює ризики для нинішньої адміністрації, яка через конфлікт інтересів може поступово розтратити одностайну й беззаперечну підтримку однопартійців, особливо в Сенаті. Якщо демократам доведеться силою примушувати Білий дім на законодавчому рівні вводити санкції проти Nord Stream 2 AG, це суттєво зашкодить внутріпартійній консолідації. Звідти недалеко до появи ліній розколу всередині політичної сили, що відчули на собі республіканці під час президентства Дональда Трампа.
Іншими словами, будь-які серйозні розбіжності з однопартійцями коштуватимуть Байдену обмежень можливостей просувати власний порядок денний і паралельно загрожуватимуть падінням політичних рейтингів його політичної сили перед виборами. Тож у Білому домі не хотіли би відмовлятися від своєї політики, але водночас там зацікавлені в максимальному уникненні конфлікту з однопартійцями в Конгресі.
Водночас болісна критика позиції Байдена з боку республіканців, а також відсутність підтримки з боку демократів пробуджує серйозні сумніви серед американського електорату. Це може призвести до істотної перестановки сил у Конгресі на виборах уже наступного року, де обиратимуться всі 435 конгресменів у Палаті представників, а також 34 зі 100 членів Сенату США. Це означає, що демократи ризикують втратити більшість у верхній або навіть у двох палатах головного законодавчого органу.
Початок виборчої кампанії до Конгресу вже не за горами. Тож для Республіканської партії позиція Байдена по Nord Stream 2 лише додає можливостей для обґрунтованої критики, а також шансів на перемогу. І буде цілком логічно, якщо ключовим формулюванням у кампанії республіканців фігуруватиме термін «змови» між Байденом і Меркель на догоду Кремлю.
У КИЄВІ ПОКЛАДАЮТЬСЯ НА КОНГРЕС
В Офісі президента України прогнозовано покладаються на тверду позицію американського Конгресу. «Вельми двозначний меморандум по Nord Stream 2, підписаний паном Байденом і пані Меркель, викликав надзвичайно негативну реакцію в політичних елітах США», – зауважив у коментарі, переданому Укрінформу, радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
Адже, зазначив він, тільки за останній тиждень у західних ЗМІ з’явилося стільки негативу по відношенню до угоди Байден-Меркель, скільки не було впродовж усіх понад шести місяців роботи нинішньої адміністрації США. «Конгресмени, журналісти, аналітики, політики європейських держав – усі оцінюють вкрай скептично ту неконкретність і юридичну невизначеність, яку залишає ця угода в контексті загроз від «Північного потоку 2», – підкреслив представник Банкової.
На підтвердження цього, він послався на публічну заяву глави Комітету з питань міжнародних відносин Сенату США Боба Менендеса, який є впливовим однопартійцем президента Байдена. «Я продовжую виступати проти газопроводу Nord Stream 2, який негативно впливатиме на безпеку України й Європи. Я все ще вважаю, що його слід зупинити. Угода з Німеччиною може пом'якшити деякі з викликів, створені Nord Stream 2, але вона не варта цього», – наголосив у цьому зв’язку американський законодавець.
Водночас Подоляк звернув увагу, що республіканці висловлюють набагато жорсткішу позицію та згадують при цьому рішучість Байдена зупинити нафтопровід Keystone XL у США та його «нелогічне» ставлення до Nord Stream 2 у Європі.
Для України це є ще одним «дуже великим аргументом» на користь того, що боротьба ще не закінчилася, а питання про безпеку не вирішене, зауважив радник глави ОПУ. Він підкреслив, що це визнають у Конгресі США, в американських ЗМІ, а також серед політиків та експертів у Європі.
«Про це буде розмова й під час візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона», – резюмував представник Офісу президента України.
Водночас, як повідомили Укрінформу обізнані джерела, не виключається можливість проведення зустрічей президента Зеленського з окремими членами Конгресу США під час його візиту наприкінці серпня, якщо законодавці зможуть приїхати до Вашингтона в цей період. Крім того, можливість таких зустрічей розглядається й наприкінці вересня, коли президент України має прилетіти до США на відкриття нової сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Відчутний вплив на ситуацію у Вашингтоні може створити також українська громада в Сполучених Штатах, яка ще до оголошення спільної декларації Байден-Меркель назвала її документом, що суперечить законодавству, підтриманому обома партіями. В американській столиці періодично відбуваються «Українські дні в Конгресі США», коли представники громади спілкуються напряму зі своїми обранцями та сприяють таким чином консолідації Конгресу навколо українського питання. Фактично, цей інструмент діє не гірше лобістських фірм у Вашингтоні, й він неодноразово доводив свою ефективність.
Ще одним потужним «лобістом» може виступити неформальне об’єднання FOUN («Мережа друзів України» – ред.), яке було створене кілька років тому Фундацією США-Україна. До складу Мережі входять колишні американські посли, провідні фахівці в галузі політики та міжнародної безпеки, експерти з питань міжнародних відносин. У роботі FOUN також беруть участь колишні члени Конгресу США, що в окремих ситуаціях є надважливим чинником для просування ініціатив у Капітолії.
Не слід відкидати й потенціалу польської громади в Америці, яка також виступає з активними заявами проти Nord Stream 2 та підтримує прямий зв’язок зі своїми законодавцями в Конгресі.
Отже, рішення адміністрації Байдена дати «зелене світло» російському газопроводу в обхід України прямо суперечить попереднім обіцянкам президента, а також кардинально відрізняє його політику від консолідованої двопартійної позиції Конгресу. Це означає, що конфлікт інтересів Білого дому із законодавцями, у тому числі представниками Демократичної партії, зберігатиметься впродовж наступних місяців, потрібних на добудову й процес сертифікації газогону. Конгрес США продовжує зберігати одностайну підтримку України, й це надає невелике, але водночас реальне вікно можливостей для нашої країни. Ним потрібно скористатися й продовжувати спільне зі США протистояння російському гібридному впливові у Європі. Адже зараз багато чого залежить саме від консолідованої позиції уряду й Конгресу Сполучених Штатів.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Перше фото: depositphotos.com