5G: Від цифрової демократії до цифрових репресій

Новітні мережі можуть стати небезпечною зброєю в руках авторитарних режимів

Мобільна мережа п’ятого покоління 5G поступово і невідворотно накриває всю планету. Робить світ мобільнішим і сильнішим, та водночас несе загрози, як, урешті, і будь-яка кардинальна новація в історії людства. Як розгортання новітніх мобільних мереж відіб’ється на сучасній і майбутній демократії, дослідив американський Національний демократичний інститут (NDI), що провадить свою діяльність у більшості країн світу. Доповідь інституту «5G і майбутній Інтернет: вплив на демократію і права людини країн, що розвиваються» було оприлюднено наприкінці липня. 

ЩО ВОНО ТАКЕ Й НАВІЩО

Мобільна мережа п’ятого покоління приходить на зміну 4G (яка, у свою чергу, змінила 3G, і т. д.) і дає змогу віртуально з’єднати все на світі – різні механізми, ґаджети, об’єкти інфраструктури, охорони здоров’я, сільського господарства, цифрової логістики тощо.

Вона відзначається надзвичайно високою швидкістю передачі даних – у сто разів швидша, ніж у попередників, кілька гігабітів за секунду, – вищою надійністю і великою пропускною здатністю.

Відповідно, висока продуктивність та ефективність мережі відкривають широкі можливості для її використання в різних сферах.

Технології 5G виводять мобільний зв’язок на новий рівень – зі створенням ефекту присутності, віртуальної та доповненої реальності.

Можливості надання нових послуг можуть цілковито змінити цілі галузі, наприклад, дають змогу віддалено керувати транспортом, медичними процедурами, підприємствами.

5G призначений для постійного підключення до мережі величезної кількості датчиків практично на всьому, де їх тільки можна встановити.

Проте є і свої незручності. 5G потребує набагато більше, ніж 4G, стільникових антен, оскільки використовує радіохвилі вищих частот, які несуть більше даних, але мають коротші діапазони й легше блокуються всілякими перешкодами.

У США жителі кількох міст навіть протестували проти встановлення у них під вікнами антен, які, за їхніми словами, псують вигляд. 

МІЖ ДЕМОКРАТІЄЮ І АВТОРИТАРИЗМОМ

Станом на кінець 2019 року про плани інвестувати у 5G оголосила 131 країна. Водночас, за даними NDI, більш як 60 із сотні країн, у яких працює інститут, до реалізації цих планів залучили компанії, які мають тісні зв’язки з Комуністичною партією Китаю.

5G змінить спосіб нашого спілкування й життя, вважають автори доповіді. Розширить доступ до інформації та можливості контролю, поєднає мільярди пристроїв у різних секторах, автоматизує повсякденну діяльність, розвиватиме «розумні» міста. Ця технологія справить незворотний вплив не лише на економіку, а й на політичні та суспільні процеси в країнах.

Оскільки від цього залежить повсякденне життя людей, «украй важливо, щоб управління технологіями 5G здійснювалося на основі прозорості та демократичної підзвітності», вважають експерти NDI.

Проте дослідження показало, що владні структури ухвалюють рішення щодо впровадження 5G практично без контролю з боку громадянського суспільства.

Власне, якихось спеціалізованих організацій громадянського суспільства, які б займалися питаннями впровадження Інтернету у своїх країнах, немає, а отже, суспільство не бере участі в обговоренні рішень щодо розгортання 5G.

«У міру зростання впливу... неліберальних суб’єктів на цифровий ландшафт і стандарти 5G авторитарні лідери дедалі більше контролюватимуть потік даних і управління мережами, – ідеться в доповіді. – 5G стане привабливою технологією для маніпулювання інформаційним середовищем та масштабних порушень прав людини й масової дискримінації».

Висновки NDI ґрунтуються, зокрема, на аналізі переходу різних країн від 3G до 4G.

Технології невіддільні від майбутнього демократії, вважають автори доповіді, і дедалі частіше використовуються для блокування прозорості та придушення інакомислення, порушення конфіденційності та прав людини, а також поляризації суспільства навіть у «найдинамічніших демократіях».

«Зацікавленим сторонам міжнародної демократії» ще належить розробити стратегії, які захищають конфіденційність, права людини і демократію при використанні 5G.

Те, як майбутні Інтернет-технології розроблятимуться, регулюватимуться та використовуватимуться, визначатиме вибір між моделями «цифрової демократії» та «цифрового авторитаризму», доходять висновку автори доповіді.

Вразливість мобільних мереж полягає передусім у тому, що вони контролюються й управляються як державним сектором, що надає дозволи, виділяє частоти тощо, так і приватними компаніями, які продають послуги.

NDI вбачає кілька загроз, що їх несуть мережі 5G.

Насамперед, це підкуп слабких демократій з боку впливових сил, таких як Компартія Китаю, шляхом полегшення боргового тягаря чи інвестицій в обмін на надання переваг китайським технологіям. Насправді таке «хижацьке поводження» перешкоджає інноваціям і сприяє поширенню корупції, вважають експерти.

Оператори чи постачальники послуг, користуючись доступом до мережі, можуть перехоплювати дані й передавати їх органам влади для «неліберального використання».

Неліберальні ж уряди можуть вимагати від операторів контролю, цензури, відімкнення від послуг і таке ін.

Зростає небезпека кібератак на об’єкти, залежні від 5G, зокрема підприємства електроенергетики й водопостачання.

ХУ ІЗ ХУ: «ХУАВЕЙ» ТА ІНШІ…

Нині в розробці та впровадженні 5G лідирують 5 компаній: Huawei, ZTE, Nokia, Ericsson і Samsung.

Китайська компанія Huawei – найбільший виробник телекомунікаційного обладнання мереж (RAN) і другий – з виробництва базової інфраструктури мобільного зв’язку. Розростання Huawei з 2010 року обумовлено масштабними фінансовими вливаннями та субсидіями уряду Китаю, які дали компанії змогу зробити свою продукцію найбільш доступною на світових ринках. Станом на 2020 рік вона поставила різним країнам понад 600 000 базових станцій 5G (антен, які розташовують на вежах і будівлях для покриття мобільним зв’язком). Нині компанія охоплює 30% ринку 5G і представлена у 170 країнах.

Фінська Nokia (разом з Ericsson) домінувала на ринку в епоху 3G і 4G. Однак обидві залежали від поставок важливих компонентів з Китаю. Охоплює 15% ринку і представлена в 130 країнах.

Швецька компанія Ericsson лідирувала на ринку обладнання, але у 2016 році Huawei її обігнала. Нині є найбільшим виробником базової мережевої інфраструктури. Охоплює 14% ринку, представлена у 180 країнах.

Китайська компанія ZTE нині є другим за обсягами виробником телекомунікаційного обладнання в Китаї і активно продає мобільні пристрої в усьому світі. Охоплює 11% ринку, представлена в 140 країнах.

Південнокорейська Samsung – єдина некитайська компанія, яка виробляє все необхідне для 5G, включаючи чіпсети, базові станції, смартфони. Samsung поставила в різні країни понад 100 000 базових станцій, та все ще істотно відстає від інших виробників. Охоплює 2% ринку і представлена у 80 країнах.

РОСІЯ: ЗАЛЯКУВАННЯ І ВТРУЧАННЯ

Аналізуючи розгортання 5G у різних країнах, автори окремо акцентують увагу на Росії.

Москва співпрацює з Huawei щодо 5G, водночас використовує «більш традиційні методи контролю – залякування і втручання». Вона розгорнула інструменти спостереження як у близькому, так і в далекому зарубіжжі, у таких країнах, як Білорусь, Азербайджан і Україна, а також у Непалі, Алжирі, Мексиці.

Російська модель полягає у використанні правових, технічних та адміністративних засобів контролю за інформацією та залякуванні громадянського суспільства, а також провайдерів Інтернету й телекомунікацій. Ця модель, вважають автори, більше властива для авторитарних режимів, які мають обмежені економічні й технологічні ресурси.

Що ж до США, то у 2019 році адміністрація Дональда Трампа заборонила поставки обладнання Huawei саме через проблеми з безпекою і закликала інші країни зробити те саме. Проте до заборони приєдналися лише Японія, Австралія, Нова Зеландія, Швеція, Польща, Велика Британія і Чехія.

РЕПРЕСІЇ П’ЯТОГО ПОКОЛІННЯ

Швидке впровадження цифрових технологій докорінно змінило світову політику, вважає старший науковий співробітник програми з демократії, конфліктів та управління Фонду Карнегі Стівен Фельдштейн, який написав книжку «Зростання цифрових репресій: як технології змінюють владу, політику і опір». 

Під час арабських повстань експерти проголосили цифрові технології потужним інструментом соціальних змін і звільнення, зазначає він. Проте десять років потому глобальна демократія почала відступати, і сценарій змінився: авторитарні уряди пішли в наступ, розгортаючи цифрові інструменти для моніторингу, відстеження та контролю своїх громадян.

«Насправді, швидка поява цих інструментів відкрила нову еру політичних репресій», – відзначає Фельдштейн.

У своїй книжці він пояснює, як працюють цифрові репресії, роль Китаю в експорті відповідних технологій і те, які наслідки вони мають для демократії.

Він визначає цифрові репресії як «використання інформаційних та комунікаційних технологій для стеження, примусу або маніпулювання щодо окремих людей чи груп з метою стримування певних дій або переконань, що кидають виклик державі».

Експерт виділяє п’ять методів цифрових репресій: стеження, цензура, соціальні маніпуляції і дезінформація, відключення Інтернету й цільове переслідування онлайн-користувачів. Цифрові репресії є важливим елементом у системі політичних репресій, вважає він. Причому у таких країнах, як Китай чи Росія цифрові інструменти не тільки посилюють наявні репресії, а є важливим знаряддям відстеження політичних опонентів та придушення протестних рухів.

За словами аналітика, уряди таких країн, як Індія, Бразилія, Туреччина, Філіппіни, Нігерія, Сербія, Угорщина - вдавалися до цілої низки недемократичних кроків, починаючи з відімкнення Інтернету (Індія лідирує у світі за цим показником) і дезінформації в соціальних мережах.

Автор у своїй книжці докладно розповідає про використання цифрових технологій у Китаї. Пекін активно пропонує іншим державам модель застосування цифрових репресій для контролю над громадянами, постачаючи цифрову інфраструктуру, особливо 5G, яка містить засоби стеження та цензури. З часом це може дати Пекіну можливість підключитися до управління даними за кордоном і диктувати свої умови, вважає автор.

5G ПІД НАГЛЯДОМ G7?

На цей «темний» бік розвитку мобільних мереж, зокрема 5G, давно звертають увагу лідери демократичних країн.

Про це, зокрема, невпинно розповідав експрезидент США Дональд Трамп, не відстає від Трампа і його наступник – Джо Байден. У червні на саміті G7 він висловив глибоке занепокоєння зростанням глобального впливу Китаю, представивши Build Back Better World – ініціативу, покликану протидіяти стратегічному впливу Китаю шляхом сприяння розвитку інфраструктури в країнах з низьким і середнім рівнем доходів. Цифрові технології названо одним з чотирьох напрямків інвестування.

«План Байдена – важливий крок у боротьбі зі зростаючим впливом Китаю. Але необхідно приділяти більше уваги саме 5G, яка переносить світ у наступну еру Інтернету, – написали у Foreign Policy колишня співробітниця Ради національної безпеки США Румана Ахмед та директор з питань демократії та технологій NDI, колишня співробітниця Держдепу та Міністерства національної безпеки США Мойра Вілан. – Байдену необхідно визнати, що технології та інфраструктури, засновані, зокрема, на небезпечних мережах 5G, мають величезний потенціал для заподіяння шкоди демократії. Головне питання нашого часу – як підтримати і зміцнити успішні демократії, оскільки Інтернет дедалі більше проникає в повсякденне життя громадян».

В останні роки люди, що займаються питаннями безпеки США, усвідомили загрози, пов’язані з підходами Компартії Китаю до технологій, ідеться в публікації. Ці підходи ґрунтуються на двох тактиках: вимогах від китайських компаній надавати Пекіну безперешкодний доступ до даних, а також глобальному експорті обладнання 5G.

За словами експерток, лідери китайського бізнесу їдуть до інших країн з недорогим обладнанням та обіцянками сприяти економічному розвитку – і все це як плата за контроль над даними, до яких може отримати доступ Пекін або місцеві авторитарні режими.

«Упровадження 5G у країні, схильній до авторитаризму, робить автократів більш ефективними, – вважають авторки публікації. – 5G – це простий інструмент для використання його як зброї. Оскільки попит на нього зростає у всьому світі, громадяни та інфраструктура стають дедалі більш залежними від нього».

Експорт китайських технологій та інструментів у Латинську Америку, Африку й Південно-Східну Азію збігся з підйомом цифрового авторитаризму. Це дало можливість диктаторам, у тому числі Ніколасу Мадуро у Венесуелі та Йовері Мусевені в Уганді, контролювати потоки даних та мережі. При цьому там використовуються технології китайських компаній Huawei і ZTE, які також обслуговують своє обладнання.

Сполученим Штатам і регіональним лідерам у всьому світі необхідно встановити глобальні стандарти й забезпечити доступ до ринку технологічної інфраструктури якомога більшої кількості постачальників та різних варіантів обладнання, а також сприяти інвестиціям у дослідження й розробку безпечних технологій, вважають експертки.

КИТАЙ: ЦЕ СУТО ЕКОНОМІЧНЕ ПИТАННЯ І ЙОГО НЕ ВАРТО ПОЛІТИЗУВАТИ 

Попри санкції з боку Вашингтона, Huawei намагається відновити співпрацю зі Сполученими Штатами, вважаючи звинувачення на свою адресу безпідставними.

У червні в китайському місті Тяньцзінь відбулася зустріч на рівні заступників міністрів закордонних справ США й Китаю для з’ясування позицій і пошуку компромісних рішень.

За оцінкою китайської сторони, відносини двох країн «нині зайшли в глухий кут і стикаються з серйозними труднощами». «По суті, це тому, що деякі американці зображують Китай як уявного ворога. Ми закликаємо Сполучені Штати змінити своє помилкове мислення та небезпечну політику», – заявив Китай, підкресливши, що, як і раніше, хоче співпрацювати із США за умови, що його лідери «змінять курс» і враховуватимуть китайські інтереси.

За даними інформаційного агентства Сіньхуа,  Китай, зокрема, закликав США відкликати запит про екстрадицію фінансового директора Huawei Мен Ваньчжоу, яку заарештовано в Канаді, скасувати санкції щодо китайських посадовців, зняти візові обмеження для китайських студентів і припинити дискримінацію китайських компаній.

Проте й нинішня адміністрація США залишається на старих позиціях у цьому питанні. Більше того, в середині червня Федеральна комісія з питань зв’язку ухвалила план щодо заборони надання дозволів на обладнання в телекомунікаційних мережах США від китайських компаній, що «становлять загрозу національній безпеці», таких як Huawei і ZTE. Попередні дозволи також будуть відкликані.

«Сполучені Штати без будь-яких доказів все ще зловживають питаннями національної безпеки та державною владою для дискримінації китайських компаній», – відкоментував це рішення речник МЗС Китаю. – Ми ще раз закликаємо США припинити політизацію економічних питань».

Huawei заявила «що блокування продажів обладнання, пов’язаного з країною походження або брендом, на основі припущень є необґрунтованим, дискримінаційним і не нічого не дасть для захисту цілісності комунікаційних мереж».

Водночас наприкінці липня представник компанії повідомив, що Huawei прагне сприяти «глибшому порозумінню» з Вашингтоном і продовжує витрачати мільйони на лобіювання у США широкосмугового зв'язку та мобільних технологій 5G.

«Huawei нещодавно уклала угоди з кількома лобістськими компаніями зі зв'язків з урядом. Ми сподіваємося, що ці фірми сприятимуть більш глибокому взаєморозумінню між Huawei і урядом США», – сказав представник компанії. – Ми очікуємо, що кожна фірма зареєструється (як лобіст) і заявить про себе як партнер у встановлені терміни, оскільки Huawei дотримується законів і правових актів понад 170 країн, у яких працює, а також суворих бізнес-вимог до співробітників і ділових партнерів».

***

Розвиток цифрових технологій невіддільний від сучасної демократії. І технології, звісно, не винні в тому, що хтось використовує їх не з вельми благородною метою.

Та ця проблема, очевидно, вічна, як світ... Схоже, не було в історії людства такого винаходу, який би не міг бути використаний зі злими намірами. Навіть колесо чи електрична лампочка. Не кажучи вже про ніж, телевізор, прискорювач заряджених частинок чи комп’ютер…

Важливо, у чиї руки той винахід потрапляє.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк