Парламентські вибори в Німеччині: Дебати на трьох і показова політкоректність
Партія Меркель продовжує вільне падіння, есдеки посилюються, «Зелені» тримаються у топ-трійці
До виборів у німецький Бундестаг залишилось чотири тижні, й передвиборча кампанія вступила у вирішальну фазу. До 26 вересня виборцям треба визначитися, а партіям, за змоги, посилити позиції.
До цього часу на тлі цілком різноманітних, але досить драматичних подій у самій Німеччині й у світі, боротьба на політичній сцені ФРН не дуже відчувалась.
Водночас у неділю ввечері німці стали свідками події, яку вже назвали «історичною», – дебатів трьох кандидатів у канцлери. Відповідно, дебати отримали назву «триель». У студії телеканалів n-tv і RTL зійшлися політики, які ведуть свої партії на вибори: Армін Лашет (блок ХДС/ХСС), Олаф Шольц (Соціал-демократична партія) і Анналена Бербок («Союз90/ Зелені»).
ВВІЧЛИВА “ТРИЕЛЬ”
Такого шоу, такого формату в історії ФРН ще не було. Втім, «гарячим» назвати їх аж ніяк не можна: всі три учасники були досить коректними, не намагалися облити суперника брудом і майже не перебивали одне одного – на відміну від подібних дебатів у деяких інших країнах.
Модератори порушили кілька блоків питань: Афганістан (перша та єдина зовнішньополітична тема), пандемія, природні катастрофи, соціальні проблеми, безпека громадян і можливі коаліції після виборів.
Найбільш «войовничою» та емоційною була єдина жінка на подіумі. Наймолодша з усіх, 40-річна Бербок побудувала свою стратегію на критиці політики діючого уряду, до якого входять партії її опонентів. Політики-чоловіки при цьому дивилась на суперницю дещо поблажливо.
Найстарший претендент на канцлерське крісло – 63-річний Шольц був просто уособленням спокою і непохитності.
Пару разів на конкурентів спробував «наїхати» 60-річний Лашет, але без особливого успіху.
Очевидного переможця цієї тріелі не було. Хоча глядачі віддали перевагу в ній Олафу Шольцу (36%), Анналена Бербок сподобалась 30% опитаних, Армін Лашет переконав 26%. На запитання «хто з кандидатів був вам більш симпатичним», голоси розподілилися таким чином: 38%, 37% і 22% відповідно.
Отже Армін Лашет, кандидат від блоку Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів не використав шанс і не впорався з завданням переломити тенденцію впевненого падіння рейтингів політсили, яка керувала країною останні 16 років.
РІЗНОБАРВНІ КОАЛІЦІЇ
Завершальним й одним із найбільш цікавих було запитання про плани кандидатів з огляду на коаліційні переговори та створення уряду. Прямої відповіді, з ким планує кооперуватися, не дав жоден з учасників дебатів. І жоден не захотів назвати прізвища своїх ймовірних міністрів у майбутньому уряді.
При цьому кандидат від СДПН Шольц не відкинув категорично можливість запрошення до уряду Лівих, які ще ніколи не входили до правлячої коаліції.
Загалом можливі 4 коаліції, в яких Шольц міг би бути канцлером: СДПН-«Зелені»-Вільна демократична партія (так званий світлофор згідно з кольорами партій), СДПН-ХДС/ХСС-ВдПН (так звана «Німеччина»), СДПН-ХДС/ХСС-«Зелені», а також і СДПН-«Зелені»-Ліві.
За нинішнього розкладу, Лашет може бути канцлером лише в одному випадку – ХДС/ХСС-«Зелені»-ВдПН («Ямайка»). До слова, після попередніх виборів 2017 року переговори між цими політсилами тривали кілька тижнів і завершилися провалом.
Анналена Бербок наразі не має жодного шансу очолити майбутній уряд, хоча ще в квітні її партія злетіла до історичних висот (28%) і така можливість була дуже реальною. Більше того, варіант, коли без екологічної партії взагалі обійдуться, теж є ймовірним.
У будь-якому випадку, жодна з німецьких партій не є наразі настільки сильною, аби утворити майбутню коаліцію з двох учасників. Отже, можна впевнено прогнозувати тривалі та непрості коаліційні перемовини.
ПРОВАЛ КОНСЕРВАТОРІВ І ВІДРОДЖЕННЯ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІВ
Згідно з останнім опитуванням, всі три партії рухаються до виборів з невеликим розривом підтримки.
Але важливим тут є фактор «гойдалки», який спостерігався з весни.
Ще в квітні ХДС/ХСС мали 34% підтримки, сьогодні вона скотилась до 21%, абсолютного історичного мінімуму. Менше половини (49%) тих, хто проголосував у 2017 році за Ангелу Меркель і її блок, готові підтримати його сьогодні.
Натомість есдеки, які, здавалось, уже ніколи не зможуть повернути втрачені позиції, повільно, але впевнено набирають силу і мають наразі 24%, що є найвищим результатом партії за останні 4 роки.
«Зелені», як зазначалось, стрибнули до 28% і з’їхали до 17%.
Якщо вибори канцлера були би прямими, то за кандидата від СДПН Шольца проголосували би 31% респондентів, за Бербок – 14%, за Лашета – всього 10%.
Такий розклад показує, наскільки важливим є вибір партіями лідерів, і як дорого обходяться помилки.
Так, рейтинги «Зелених» «зашкалювали» після номінації Анналени Бербок і провалилися після кількох її некомпетентних заяв і обвинувачень у плагіаті. Вірогідно, з іншим співголовою партії, більш досвідченим Робертом Габеком «Зелені» мали би більше шансів, тим більше що з огляду на природні катастрофи – німці все більше переймаються ідеями еко-партії.
Консерваторів, без сумніву, послабила внутрішня боротьба за посаду кандидата в канцлери між Арміном Лашетом і головою ХСС, прем’єром Баварії Маркусом Зедером. Останній є набагато більш шанованим і впливовим політиком у країні. Взяв гору егоїзм і владні амбіції однієї людини, а програє вся політична сила.
Зовсім інша ситуація – у лавах соціал-демократів: їхній кандидат Олаф Шольц навіть не є головою партії, але саме з його номінуванням цього року СДПН почала набирати бали. Віцеканцлер-міністр фінансів Шольц – врівноважений, помірний, не робить голосних (і популістських) заяв. Він справляє враження стабільного і … ґрунтовного. Добре проявив себе у часи економічної кризи, спричиненої пандемією і після руйнівної повені на заході країни.
А що канцлерка Ангела Меркель? Вона допрацьовує в офісі останні тижні чи, скоріше, місяці до появи нового уряду, та, схоже, демонстративно відсторонилася від виборчого процесу. Не відчувається жодної її підтримки кандидата від Християнсько-демократичного союзу – партії, яку вона очолювала з 2000 до 2018 років та яку досі продовжують називати «партією Меркель». Здається, вона втратила інтерес після провалу її «проєкта» з наступницею, міністеркою оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка не виправдала сподівань та сама відмовилась від керівництва партією. Або ж Меркель підсвідомо хоче залишитися в історії як така собі неперевершена зірка…
Отже, якщо ХДС/ХСС терміново не зробить щось насправді переконливе з точки зору виборців, не виключено, що з пані Меркель піде в історію не лише «ера Меркель», а й 16-річна ера, 4 каденції консервативного правління у цій країні.
Ольга Танасійчук, Берлін
Перше фото: Frank Tunnat, bild.de