Як російський газ руйнує європейську енергобезпеку

Світ потребує комплексних, системних дій у відповідь на агресивне втручання Росії у внутрішні справи інших країн

Російські пропагандистські ЗМІ, більшість із яких фактично перебувають під контролем спецслужб РФ, залюбки тиражують заздалегідь обрану та відкориговану інформацію. Наприклад, зараз у топ їхніх повідомлень потрапила новина про те, що Угорщина узгодила з Росією умови контракту про постачання газу в обхід України. Очевидно, що таким чином Кремль вкотре намагається спровокувати Україну на негативну реакцію та дії по відношенню до Угорщини. Та усі ці неодноразові спроби російських спецслужб через пропаганду втрутитися і порушити доброзичливі відносини двох країн викликають лише несприйняття та є підтвердженням того, що і Україна, й Угорщина обрали свій шлях, яким і рухаються далі. 

Провокативні дії Москви до загострення українсько-угорських відносин були й раніше. Зокрема, навесні, коли Угорщина заступила до головування у Комітеті міністрів Ради Європи, Москва усіляко підтримувала серед багатьох аспектів роботи один – захист національних меншин, очевидно розраховуючи на посилення антиукраїнської риторики та розкручування дискредитаційної кампанії з провокуванням Будапешта до різких заяв та звинувачень. Постійне підтримування напруги в українсько-угорських відносинах навколо питання національних меншин дозволяє російським пропагандистам та проросійським лобістам поширювати чутки про неіснуючі утиски національних меншин, зростання ксенофобських настроїв в Україні. Найменші приводи для конфліктів, зокрема й між Будапештом та Києвом, в першу чергу вигідні Москві, бо ідеально лягають у канву російської пропагандистської кампанії, яка спрямована на дезінформування та дискредитацію дій України і водночас ніби виправдовує та легітимізує російську агресію в Криму та на сході України.

Як відомо, Угорщина погодила з Росією всі умови для того, щоб нова довгострокова угода про постачання газу в обхід України набула чинності вже з 1 жовтня 2021 року. До цього Угорщина десятиріччями отримувала газ майже виключно через Україну, яка жодного разу не порушила умови постачання та зарекомендувала себе як надійний партнер. Тепер же новий угорський маршрут передбачає транзит через Чорне море, далі – через Туреччину, Болгарію та Сербію. Зрозуміло, що цей маршрут не може бути дешевшим за український, але «Газпром» приховує усі свої транспортні витрати, які все ж відіб’ються у кінцевій ціні газу. Крім того, очевидним є й те, що чим більше транзитних країн будуть залучені, тим більше можливих ризиків виникатиме, а транспортування газу за новим маршрутом буде вимагати додаткових витрат паливного газу, що відповідно збільшить викиди СО₂.

У компанії «Оператор газотранспортної системи України» заявляють, що нова угода між Угорщиною й російським газовим монополістом «Газпромом» про постачання російського газу терміном на 15 років має далекоглядні наміри. Фінальна мета Кремля – повністю позбавити Україну транзиту й таким чином посилити тиск: політичний, економічний, мілітаристський. Фактично новий контракт на постачання газу між Угорщиною та Росією передбачає не лише виключення України із маршруту транспортування, а й є ще одним доказом того, що Росія і її монополіст «Газпром» можуть вказувати та диктувати свої умови іншим країнам.

Ще один геополітичний проєкт Кремля під назвою «Північний потік-2» несе загрозу не лише для України, а й фактично прагне розділити Європу і значною мірою підірвати її безпеку. Кремль безумовно зацікавлений і у розколі в НАТО й ЄС. Тут пріоритети Москви полягають, з одного боку, в припиненні чи скороченні підтримки України в безпековій сфері, а з іншого – у згортанні санкційної політики ЄС щодо Росії. Москва не втомлюється вставляти свої палиці в колеса та активно робить спроби посилити конфронтацію всередині Європейського Союзу, особливо з огляду на потужну відповідь та недавню консолідацію країн у рамках «Кримської платформи», коли країни-учасники фактично зруйнували наративи РФ про те, що питання Криму закрите та про нібито роз’єднаність і незгуртованість країн Заходу в цілому. Основна мета «Кримської платформи» досягнута: питання окупації півострова повернуто до світового інформаційного порядку денного, а декларація саміту ще раз підтверджує, що Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя.

Російський газ уже давно став предметом шантажу, залякування та маніпуляцій з боку Кремля. Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з офіційним візитом у США, під час зустрічі з міністром енергетики Сполучених Штатів Америки Дженніфер Гренхольм заявив, що «російський газ є найбруднішим у світі через значні викиди метану в процесі видобутку й транспортування, а також через корупцію, шантаж і маніпуляції».

Під час зустрічі президент України закликав якнайшвидше започаткувати регулярні консультації між Україною, Німеччиною та США щодо збереження газового транзиту та забезпечення європейської енергобезпеки. Президент Америки Джо Байден у своїй заяві завірив, що «партнерство між нашими країнами міцніше, ніж будь-коли, і воно стане ще міцніше. Україна і США мають спільні цінності й ми віддані досягненню нашої довгострокової місії по Європі, щоб вона була цілісною і мирною».

Україна сьогодні стоїть фактично на форпості захисту Європи від свого східного сусіда та бореться за захист і просування західних цінностей. І хоч як би намагався Кремль повернути Україну в свою орбіту – залякуванням, шантажем, утисками чи солодкими обіцянками й розмовами про «єдиний народ», російська модель державно-політичного розвитку для нас категорично неприйнятна, оскільки європейська та євроатлантична інтеграція України є безальтернативною і незворотною. Та ефективно протистояти російській агресії можливо лише спільними міжнародними зусиллями, а світ потребує комплексних, системних дій у відповідь на агресивне втручання Росії у внутрішні справи інших країн, а також скоординованої та цілеспрямованої міжнародної співпраці задля вирішення глобальних проблем і відновлення довіри до традиційних суспільних інститутів.

Тарас Попович