Столтенберг назвав три складові політики НАТО у сфері ядерного роззброєння
Країни-члени НАТО мають продовжувати сталу політику у сфері контролю над озброєнням, із ядерного роззброєння та нерозповсюдження, аби досягти трьох головних цілей.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на щорічній конференції НАТО з контролю над озброєнням, роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Під час Брюссельського саміту минулого червня ми погодили ініціативу "НАТО 2030" – трансатлантичний порядок денний для майбутньої безпеки. Це означає ширше використання НАТО як унікальної платформи для діалогу з контролю над озброєнням, із роззброєння та нерозповсюдження, для наближення (позицій) союзників та інших країн у цих критично важливих питаннях. Я бачу три цілі, що вимагають від нас продовження тісного співробітництва», - сказав керівник НАТО.
Першим завданням у цьому контексті він назвав зусилля зі збереження Договру про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який залишається основою глобальної архітектури нерозповсюдження та роззброєння.
«Союзники НАТО рішуче налаштовані щодо його повної імплементації та (досягнення) змістовних результатів Десятої конференції з перегляду ДНЯЗ (мала відбутися в ООН у 2020 році, але через пандемію перенесена на період не пізніше лютого 2022 року – ред.). Це буде головна нагода для міжнародного співтовариства зміцнити ДНЯЗ, і ми маємо скористатися цим», - наголосив Столтенберг.
За його словами, метою НАТО є позбавлення світу від ядерної зброї, тож союзники готові докласти зусиль, щоб створити умови для переговорів з ядерного роззброєння. Але при цьому будь-які дії з такого роззброєння мають бути збалансованими та зазнавати верифікації.
«Угода про заборону ядерної зброї не відповідає жодній з цих вимог. Світ, у якому союзники по НАТО позбудуться засобів ядерного стримування, в той час як у Росії, Китаї або країнах на кшталт Північної Кореї залишатиметься ядерна зброя, не буде більш безпечним», - зауважив генеральний секретар Альянсу.
По-друге, за його словами, НАТО має зміцнити та модернізувати механізми контролю над озброєнням. Союзники вітали та повною мірою підтримали угоду між Сполученими Штатами і Росією щодо продовження на наступні п’ять років дії угоди START (СНО – обмеження стратегічних наступальних озброєнь), яка обмежує кількість стратегічної ядерної зброї у сторін.
Водночас, на переконання Столтенберга, НАТО має наполягати на розширенні цієї угоди, включенні в систему контролю нових видів озброєння, наприклад нестратегічної зброї. Йдеться також про нові руйнівні технології, такі як автономні платформи або використання штучного інтелекту, які можуть бути перетворені на зброю. Тож міжнародне співтовариство має розвинути систему правил щодо розвитку, стандартів та використання таких технологій.
«Нам також необхідно залучити більше країн до майбутнього контролю над озброєнням. Особливо Китай. Як глобальна сила Китай має глобальну відповідальність у контролі над озброєнням. Пекін також лише виграє від взаємного обмеження кількості (зброї), від більшої прозорості та передбачуваності. Вони є основами для міжнародної стабільності», - підкреслив генсек Альянсу.
Третім ключовим напрямком політики в сфері контролю над озброєнням він назвав здатність країн-союзниць спільно реагувати на порушення договорів.
«Численні порушення з боку Росії призвели до руйнування ДРМСД (Договір про обмеження ракет малої та середньої дальності – ред). Москва продовжує розвивати нові ракети, які створюють виклики для нашої безпеки. Ми маємо бути готовими їх вирішувати. Саме тому союзники по НАТО погодили збалансований, скоординований та оборонний пакет заходів у відповідь на російську ракетну загрозу. Ми будемо й надалі відповідати на неї відповідально та стримано. В той же час, наші двері відкриті для змістовного діалогу з Москвою,… щоб поновити прогрес у контролі над озброєнням», - сказав генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що всі ці принципи у сфері контролю над озброєнням стануть складовою нової Стратегічної концепції НАТО, яка буде ухвалена наступного року на саміті у Мадриді.
Як повідомляв Укрінформ, під час Брюссельського саміту НАТО союзники по Альянсу виступили за посилення системи міжнародного контролю над ядерною зброєю. Вони привітали продовження дії нового договору START до 5 лютого 2026 року.