Уперед, до мети у 40% вакцинованих від коронавірусу землян до кінця року

Очільники МОЗ групи G20 у Римі задекларували цілі з подолання COVID-19

Зустріч міністрів охорони здоров’я 20-ти найбільш потужних економік світу, G20, проходила в Римі 5-6 вересня в атмосфері майже повного взаєморозуміння й готовності врятувати світ від нинішньої пандемії під проводом Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Гендиректор самої ВООЗ Тедрос Адханом Гебреісус у своєму зверненні до політиків був змушений констатувати: попри надії, що пандемія до цього часу, коли глобально зроблено вже 5 мільярдів щеплень, мала би бути взята під контроль, «правда є іншою», і в багатьох країнах спостерігається зростання як кількості нових інфікувань, так і смертей від коронавірусу. Гебреісус знає відповідь на те, чому так відбувається: майже 75 відсотків згаданих доз було введено лише у 10 країнах, тоді як на всьому «Чорному континенті», в Африці, наприклад, – лише 2 відсотки. «Це неприпустимо», – рішуче заявив функціонер ООН.

Він нагадав про глобальні цілі ВООЗ – вакцинувати до кінця місяця щонайменше 10 відсотків населення в усіх країнах, де цей показник ще не досягнутий;  щонайменше 40 відсотків – до кінця року та 70 відсотків – до середини року наступного.

«Ми все ще можемо досягти цих цілей, але тільки за допомогою зобов'язань і підтримки країн G20», адже саме вони є не лише найбільшими споживачами, а й виробниками та донорами вакцин проти COVID-19, заявив очільник ВООЗ.

РИМСЬКИЙ ПАКТ

Міністри з представником структури ООН згодні. У пункті 7 прикінцевої Декларації, яку господар зустрічі, очільник МОЗ головуючої в G20 Італії Роберто Сперанца зажадав назвати «Римський пакт», вони так і записали: «Підтримуємо мету вакцинувати принаймні 40% населення планети до кінця 2021 року».

Також у документі, який охоплює 11 сторінок і містить 33 пункти, заявлені наміри щодо виходу (виводу) людства з лещат пандемії COVID-19, хоча не тільки це. Він частково є продовженням «Римської декларації», яка була ухвалена 21 травня за результатами Глобального саміту з питань охорони здоров’я, який проводила також Італія у рамках свого головування у G20.

Отже основні гасла Пакту: більше солідарності, справедливості, спільної відповідальності, колективної готовності запобігати, виявляти, повідомляти та реагувати на надзвичайні ситуації зі здоров'ям. Більше прозорості в питаннях виявлення нових патогенів і причин виникнення епідемій. Менше політизації та втручання в науку.

Представники Двадцятки найбільших економік розуміють, що «повинні поділитися більшою кількістю доз» з іншими країнами, в тому числі через механізм COVAX.

Підписанти документу констатували, що пандемія коронавірусу похитнула економіки, завдала болючого удару по міжнародним подорожам і торгівлі, ще більше посилила існуючі нерівності між країнами та всередині них, рівень бідності, голоду, захворюваності та смертності тощо.

Окремо була відзначена така проблема, як вплив пандемії на психічне здоров'я людей, непропорційно сильний вплив її на жінок і дівчат, людей похилого віку, осіб з інвалідністю, молодь, дітей, а також найбідніші та найбільш вразливі верстви населення.

Міністри сповнені рішучості «зміцнити глобальну архітектуру та управління охороною здоров'я на основі спільного бачення», аби подолати всі ці негативні наслідки.

РАЗОМ І ШВИДКО

Загалом, вирішили міністри, пандемія COVID-19 та загроза швидкого поширення інших заразних хвороб «мають негайно об’єднати країни». Проблема – не лише в загрозі безпосередньо життю, а й в економічному розвитку. Пандемія COVID-19 суттєво впливає на виконання Порядку денного до 2030 року (Agenda 2030), запропонованого ООН. Така тривала надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я, а це вже 20 місяців, є загрозою для прогресу; подолання наслідків і навіть повернення до пандемічного стану може зайняти у деяких країн, які й без того є найбільш вразливими, десятиліття.

Діяти разом країни мають, на думку очільників МОЗ, зокрема, в питаннях розробки медичних препаратів для загального блага. До слова, було вирішено підтримувати науку в тому, щоб скоротити цикл розробки «безпечних та ефективних вакцин» і їх випробувань із 300 до 100 днів. Але при цьому всіма силами зміцнювати довіру до вакцин і експертів у галузі медицини та боротися з дезінформацією в цій галузі. Навряд чи це буде легко, адже чимало корона-дисидентів відмовляються робити щеплення саме тому, що не вважають за надійні вакцини, створені за лічені місяці, коли нормальний процес займає роки.

Єврокомісар з питань охорони здоров'я Стелла Кіріакідес згадала про вимогу деяких країн тимчасово скасувати патенти на препарати від коронавірусу, що дало б змогу розширити глобальне виробництво вакцин. Утім, це питання продовжує висіти у повітрі, адже не всі основні гравці на цьому полі готові ділитися ноу-хау за просто так. Зокрема, Німеччина, в якій було створено одну з перших найбільш використовуваних на сьогодні вакцин – BioNTech. Берлін радше готовий бути щедрим донором. Єдиним, хто на полях зустрічі оголосив про конкретне зобов’язання – надати у «загальний котел» 100 млн доз до кінця року, – був німецький міністр охорони здоров’я Єнс Шпан. Він зазначив, що це дорівнює тому, скільки до цього часу використано в самій Німеччині.

До цього часу механізм COVAX допоміг передати трохи більше 230 мільйонів доз вакцини проти COVID-19 139 країнам, тоді як до кінця 2021 року треба забезпечити 2 мільярди доз, аби досягти поставленої мети вакцинації.

МАЙБУТНІ ПАНДЕМІЇ

Міністри також наголосили на необхідності кращої підготовки й реагування на майбутні пандемії та напрацювання інструментів, які дозволять ефективного протистояти ним. У тому, що нинішня – не остання, не сумнівається ніхто.

Буквально напередодні зустрічі в Римі, 1 вересня, у Берліні відбулася подія, безпосередньо пов’язана з підготовкою до наступних криз – було відкрито Глобальний центр оперативно-аналітичної інформації про пандемії та епідемії.

Символічну стрічку на церемонії інавгурації перерізали канцлер ФРН Ангела Меркель і гендиректор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреісус. Ця структура, яка діятиме на базі університетської клініки «Шаріте», покликана виявляти, запобігати та реагувати на майбутні пандемії на ранній стадії. Швидкий обмін даними, сподіваються експерти, допоможе вчасно зупинити безконтрольне розширення вірусів, а саме це сталося наприкінці 2019-го - початку 2020 років.

Але поки що нагальним є завдання впоратися з пандемією нинішньою. Італійський міністр Сперанца зізнався, що схильний поділяти прогноз американського імунолога Ентоні Фаучи, який вважає, що пандемія закінчиться аж у 2023 році. Але, додав він, усе залежить від ходу вакцинації в світі, тому зустріч у Римі є такою важливою.

У декларації міністри охорони здоров’я заможних країн підписалися під політичними намірами, але не взяли жодних нових фінансових зобов’язань. Сперанца зауважив, що такі можуть бути оприлюднені на спільній нараді міністрів охорони здоров’я та фінансів G20, яку планується провести наступного місяця, напередодні саміту Двадцятки 30-31 жовтня.

Станом на ранок 7 вересня, у світі було зафіксовано 221 978 794 випадків зараження коронавірусом і 4 588 888 смертей від нього. Лідерами за кількістю випадків захворювання залишаються США, Індія і Бразилія, країни-члени G20…

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото з відкритих джерел