Політика Росії прямо шкодить інтересам ЄС – доповідь Європарламенту
Депутати Європарламенту на пленарному засіданні 15 вересня ухвалили доповідь євродепутата від Литви Андрюса Кубілюса, яка визначає пріоритети та головні напрямки політики Євросоюзу стосовно Російської Федерації.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у четвер з ранку були оголошені результати голосування.За документ, що містить політичні рекомендації Європарламенту для Ради ЄС, Європейської комісії та високого представника ЄС у відносинах з Росією, проголосували 494 депутати, проти - 103, утрималися - 72.
«Європарламент робить різницю між народом Росії та режимом президента Володимира Путіна, який перетворився на стагнуючу авторитарну клептократію, яку очолює довічний президент в оточенні кола олігархів», - йдеться у документі.
У доповіді наголошується, що Росія є інтегральною складовою Європейського континенту, найбільшим сусідом ЄС, з яким європейські держави поєднані спільною історією, культурними та гуманітарними зв’язками. Водночас політика російського політичного керівництва прямо шкодить інтересам ЄС та його найближчого сусідства.
Як зазначається, свобода стабільність та мир на Європейському континенті перебувають під загрозою внаслідок агресивної політики російської влади, яка є одним із найбільших викликів для стратегічного та зовнішньополітичного порядку денного ЄС.
Водночас, як зауважує автор доповіді, у РФ може бути демократичне майбутнє, оскільки росіяни поділяють універсальні цінності свободи й демократії.
«Відносини між ЄС та Російською Федерацією ґрунтуються на принципах міжнародного права, на базових принципах ОБСЄ, демократії, мирного врегулювання конфліктів та добросусідства, при цьому російська влада демонструє неповагу до цих принципів, попри свої зобов’язання їх дотримуватися… Хоча Росія повернулася до Ради Європи у 2019 році, вона продовжує грубо порушувати права людини та відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини», - наголошується у документі.
Серед злочинів кремлівського режиму у доповіді згадано, зокрема, спробу анексії Криму, військові дії та окупацію територій в Україні, Грузії та Молдові, провокації, акти агресії, диверсії та вбивства як на території Росії, так і в країнах ЄС, агресивну політику та використання найманців в інших регіонах світу, підтримку злочинного диктаторського режиму Олександра Лукашенка у Білорусі, неповагу до міжнародного права, репресії та утиски тощо.
Окрему увагу в доповіді приділено залежності ЄС від російського газу, яка є руйнівною для єдності ЄС.
«Рішення деяких країн-членів щодо будівництва «Північного потоку – 2» є несумісним з цінностями солідарності й довіри в межах Енергетичного союзу, крім того, «Північний потік – 2» є несумісним із цілями Європейської зеленої угоди, яка передбачає зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року та позбутися їх до 2050 року», - йдеться у документі.
В частині рекомендацій для європейських інституцій Європарламент наголошує на необхідності вибудовувати взаємини з Росією, виходячи із трьох головних засад: обмеження, стримування та залучення, а також на основі п’яти керівних принципів, що були визначені лідерами ЄС у 2016 році.
Зокрема, високого представника ЄС закликають провадити автономну та відповідальну зовнішню політику, спрямовану на зміцнення солідарності між країнами-членами та на заперечення спроб Росії будувати взаємини з країнами ЄС виключно на двосторонній основі, ігноруючи інтереси та позицію усього Євросоюзу. Таким чином, на думку автора документу, Брюссель має бути європейською столицею, де прийматимуться рішення щодо відносин між ЄС і РФ.
Зазначається, що ЄС разом із НАТО та міжнародними партнерами має брати участь у стримуванні Росії, зміцнювати власні оборонні спроможності та чинити тиск на російську владу у контексті застереження від втручання у справи сусідів ЄС на сході та півдні, вимагати від Росії припинити конфлікти у регіоні Східного сусідства ЄС та повернути всі окуповані території країнам регіону.
Як наголошується, ЄС має бути готовим використати наявні важелі та закликати до виключення Росії з платіжної системи, аби змусити російську владу утримуватися від агресивної поведінки, а також бути готовим припинити імпорт нафти й газу з РФ, якщо погрози щодо країн-членів та військові дії проти країн Східного партнерства триватимуть.
«ЄС має продовжувати підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності країн Східного партнерства в їх міжнародно визнаних кордонах, засуджувати пряме та непряме залучення Росії до військових конфліктів на територіях регіону, незаконну окупацію та анексію Криму, фактичну окупацію окремих частин Донецької та Луганської областей, порушення прав людини та міжнародного права на анексованих або окупованих територіях. ЄС має чітко зазначити, що повернення до «бізнесу як завжди» не може передбачатися, поки Росія не припинить агресивну політику та застосування гібридних засобів проти ЄС, його країн-членів, та країн Східного партнерства, поки територіальна цілісність Грузії, Молдови й України не буде відновлена в межах їх міжнародно визнаних кордонів. ЄС має забезпечити збереження санкцій, доки Росія не виконає всіх відповідних умов для їх скасування», - йдеться у документі.
Наголошується, що ЄС має визнати європейські прагнення сусідніх країн та заперечити російську політику поділу Європи на «сфери впливу». ЄС несе стратегічну відповідальність за стабільність та розвиток у сусідстві, особливо в регіоні Східного партнерства, та має вимагати конструктивного долучення Росії до нормандського процесу та виконання міжнародних зобов’язань за Мінськими угодами, сказано у доповіді.
Окрема увага в документі приділяється парламентським виборам, що мають відбутися в Росії наступної неділі.
«ЄС має бути готовим не визнати парламент Росії та зважити на звернення щодо виключення Росії з міжнародних організацій, де є парламентські асамблеї, зокрема, з Парламентської асамблеї ради Європи, якщо парламентські вибори в Росії у 2021 році будуть визнані шахрайськими та такими, що проведені з порушенням демократичних принципів та міжнародного права», - підкреслюється в документі.
Водночас пропонується Євросоюзу та країнам-членам вжити заходів для посилення контактів із громадянським суспільством Росії, сприяти розвитку свободи преси, демократичних та правозахисних інституцій, запропонувати росіянам бачення та стратегію руху до вільної, заможної, мирної та демократичної Росії, яка матиме добросусідські та взаємовигідні відносини з ЄС.
У цьому контексті ЄС має надати особливу увагу розвитку та інтеграційним прагненням країн Східного партнерства, успіх яких має стати добрим прикладом для російського народу та надихнути його на боротьбу за демократичні перетворення та розвиток власної країни.
Як повідомляв Укрінформ, у 2016 році лідери країн та урядів ЄС погодили п’ять головних принципів у взаєминах між ЄС і Російською Федерацією. Вони стосуються повної імплементації Мінських угод; зміцнення відносин із партнерами і сусідами на сході і в Центральній Азії; стійкості до загроз у сфері енергетики та кіберпростору; продовження цілеспрямованої взаємодії з РФ за обраними напрямками зовнішньої політики, зокрема на Близькому Сході, та у боротьбі з тероризмом; підтримки Євросоюзом російського громадянського суспільства, зокрема розвитку контактів між людьми.