Криза ціни на газ у Європі зумовлена залежністю від імпорту – єврокомісар
Поточна енергетична криза, яку Європа переживає у зв’язку із надвисокими цінами на газ, не має відношення до її Зеленого курсу, але прямо пов’язана із залежністю ЄС від зовнішнього імпорту вуглецевих енергоресурсів.
Про це в середу, виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту у Страсбурзі, під час обговорення ситуації з цінами на газ у Європі, заявила Єврокомісар з енергетики Кадрі Симсон (Kadri SIMSON), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми маємо чітко зазначити, що поточний пік у ціні на енергію має мало спільного із нашою кліматичною політикою, але набагато більше стосується нашої залежності від імпорту вуглецевих ресурсів і коливання цін. Зелений курс надає єдине довгострокове рішення для Європи на цей енергетичний виклик – більше поновлювальних джерел та поліпшення енергоефективності… Кращий шлях для подолання цієї кризи – дотримуватися поставленої мети у досягненні 65 відсотків поновлювальної електроенергії до 2030 року», - заявила Єврокомісар.
Вона зауважила, що завдяки поновлювальним джерелам у Європі наразі виробляється найдешевша електроенергія, ціни на яку не піддавалися значним коливанням. Протягом року країни-члени із найвищою часткою поновлювальних джерел в енергетичному балансі мали найнижчі оптові ціни на електроенергію, незважаючи на негативні цінові тенденції на ширшому ринку.
При цьому Єврокомісар визнала, що поточний ціновий шок у Європі вже тепер завдає удару по громадянах та по домогосподарствах, послаблює конкурентоспроможність промисловості та бізнесу та додає інфляційного тиску.
«Якщо залишити цю кризу без належної уваги, вона може нести ризики підриву усього процесу відновлення Європи. Тож нам необхідно обговорити політичні заходи. Європа вже багато разів проходила через високі ціни на енергію у минулому та відповідала на них диверсифікацією джерел постачання та взаємопоєднанням», - сказала Кадрі Симсон.
Вона поінформувала, що вже наступного тижня Єврокомісія представить на розгляд країн-членів скоординовані короткострокові та середньострокові заходи з подолання цінової енергетичної кризи. Вони передбачатимуть, зокрема, надання адресної підтримки та здійснення прямих виплат для тих, хто перебуває під ризиком «енергетичної бідності», скорочення податків на енергію та розподіл навантаження у загальному оподаткуванні. Європейський бізнес, малі та середні підприємства можуть отримати підтримку у вигляді державної допомоги, або отримати можливість укладення довгострокових контрактів на закупівлю енергії. За словами Єврокомісара, всі ці заходи можуть бути застосовані швидко та у повній відповідності із законодавством ЄС.
Паралельно з цим, наголосила Єврокомісар, європейські структури та енергетичні регулятори мають відіграти свою роль у забезпеченні прозорості та справедливості на Спільному ринку ЄС, у забезпеченні дотримання правил конкуренції, у своєчасному запобіганні їх порушенням та зловживанням. Головний акцент у цьому має робитися на захисті споживачів та на уникненні важких соціальних наслідків.
«Для нас важливо підвищити готовність та стійкість Європи до подібного підвищення цін у майбутньому. Нам необхідно інвестувати у гнучкість енергетики та у сховища, у виробництво більш надійної поновлювальної енергії на ринку електрики. Нам потрібен добре ефективний та функціональний ринок зрідженого газу. До кінця року я запропоную реформу газового ринку, із акцентом на газові сховища та безпеку постачання», - наголосила Єврокомісар з енергетики.
Симсон визнала, що поточний ціновий шок на енергоносії став «несподіваною кризою критичного масштабу», яка потребує від країн ЄС спільної відповіді та послідовності на шляху до чистішої, більш безпечної та більш доступної енергії у майбутньому.
Як повідомлялося, 6 жовтня ціни на газ у Європі поставили новий рекорд і злетіли майже до 1600 доларів за 1000 кубометрів.