Марія Мезенцева, голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

Парламентська асамблея Ради Європи відхилила список кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від України. Список було відхилено, бо не всі кандидати відповідають критеріям для обрання суддею Європейського суду з прав людини.

Це рішення ПАРЄ є остаточним. Тож Україна має знову провести конкурс та подати новий список кандидатів. Варто зазначити, що той кандидат, який був у старому списку, але щодо якого питань немає, знову може бути в списку.

Раніше комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з відбору суддів до Європейського суду з прав людини оцінив список кандидатів від України на посаду судді ЄСПЛ і рекомендував відхилити його. Серед кандидатів, запропонованих Україною: Микола Гнатовський, Олександр Мережко та Гаяне Нуріджанян.

Однак, ПАРЄ обрала суддю від Росії в ЄСПЛ, хоча раніше комітет відхиляв російських кандидатів.

Отже, чому Парламентська асамблея Ради Європи відхилила кандидатів на посаду судді ЄСПЛ від України? Коли планується перезапустити конкурс? І які головні питання було озвучено під час осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) – в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповіла голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева.

СПИСОК КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ ЄСПЛ ТА ПЕРЕЗАПУСК КОНКУРСУ

- Парламентська асамблея Ради Європи відхилила список кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від України. Що не так було з кандидатами? Коли Україна має подати новий список?

- Комітет ПАРЄ з питань відбору суддів до ЄСПЛ працює за принципом in camera, тобто у закритому режимі, й тому ми не знаємо, що саме відбувалось під час обговорень. Ми мали змогу подати апеляцію на першому засіданні сесії, чим і скористались.

Апеляцій на рішення Комітету по відбору суддів в історії процедури відбору надзвичайно мало, таке майже не відбувається. Попри певні рекомендації не голосувати врозріз із рішенням Комітету, нас підтримали представники всіх політичних груп: соціалісти, консерватори, ліберали, а також представники Європейської народної партії, й навіть об’єднані ліві.

Основний меседж від тих, хто утримався чи голосував проти, був той, що такі виклики рішенню Комітету з відбору суддів до ЄСПЛ створять небезпечний прецедент зневіри в авторитет та силу Комітету.

Найближчим часом конкурс планується перезапустити, щоб встигнути переподати список на січневу сесію 2022 року. Наразі очікуємо на рішення Офісу Президента України, а також Міністерства закордонних справ України щодо перезапуску конкурсу.

- 28 вересня 2021 року було обрано суддів ЄСПЛ від Росії, Чехії та Молдови. Що ви думаєте про обранців? Чи голосувала Україна, коли обирали суддю від РФ?

- Україна на засіданні Постійної делегації вирішила не брати участь у виборах судді від РФ. Натомість від Чехії та Молдови члени нашої делегації голосували, як правило, за ту кандидатуру, яку рекомендував Комітет ПАРЄ з питань відбору суддів до ЄСПЛ.

- Суддів ЄСПЛ обирають на дев'ять років. Список із трьох кандидатів від РФ Комітет ПАРЄ з питань відбору суддів до ЄСПЛ спочатку відхилив. Але після того, як було надано «додаткову інформацію», вони успішно пройшли співбесіду, яка передує голосуванню. Чи, на вашу думку, взагалі можливо, щоб у ЄСПЛ був суддя від Росії, враховуючи порушення РФ прав людини, зокрема, в окупованому Криму?

- Те, що від Росії обрали суддю до ЄСПЛ – це ніяка не «зрада» та не конспірологія. Російська Федерація, як і інші 46 держав-членів Ради Європи, є учасниками Конвенції про права людини та основоположні свободи, відповідно до статті 21 якої кожна з держав-членів повинна надати кандидатури на суддю від своєї країни. Питання виникає у тому, що є певні сумніви у прозорості цієї процедури – адже спочатку Комітет ПАРЄ з питань відбору суддів до ЄСПЛ відхилив російський список, навіть не розпочавши процедуру інтерв’ю з кандидатами від РФ, постановивши, що організація внутрішнього конкурсу в РФ не відповідає стандартам, встановленим Асамблеєю щодо відбору суддів до ЄСПЛ. Але після «додаткової інформації від уряду РФ», надісланої у ПАРЄ, список був допущений, і надалі процедура щодо РФ пішла своїм звичним шляхом. Які саме аргументи та що саме відбувалось на Комітеті – невідомо, оскільки даний Комітет є таємним, і його засідання проходять у закритому режимі, а його членам заборонено розголошувати будь-яку інформацію.

Хочу наголосити, що з нашими кандидатами провели інтерв'ю, а це вже успіх. Багато списків відкидають саме через процедурні порушення самого процесу конкурсу.

ПИТАННЯ КРИМУ У СТІНАХ АСАМБЛЕЇ

- ЄСПЛ 14 січня 2021 оголосив рішення Великої палати у справі України проти Росії щодо Криму, згідно з яким позов України проти Росії щодо порушення прав людини Росією у Криму було визнано обґрунтованим. Україна подала запит на проведення дебатів про політичні переслідування корінних народів у Криму з боку Росії. Чому це питання не отримало належної підтримки?

- Правила та процедури діяльності ПАРЄ – не легкі для розуміння. Їх і не потрібно знати пересічному громадянину. Все, що потрібно знати – це те, що ми вчергове порушили питання Криму в стінах Асамблеї та продовжуємо здійснювати реальні кроки. Під час відкриття четвертої частини сесії ПАРЄ я виступила з чіткою позицією з приводу рішення Бюро ПАРЄ рекомендувати відхилити запит української делегації провести поточні дебати щодо політичних переслідувань кримських татар в окупованому Криму. Хоча напередодні самого засідання Бюро, за влучною рекомендацією Рефата Чубарова, було направлено листи всім членам Бюро про конкретні тортури, від яких потерпають кримські татари! Нагадую: поточні дебати не мають по фіналу голосування/документа Асамблеї – тільки обговорення!

Колеги з найвищого керівництва ПАРЄ повідомили мене, що таке рішення було прийняте через те, що у червні ПАРЄ підтримало документ «щодо переслідувань проти кримських татар у Криму», і ПАРЄ через моніторингову процедуру здійснює все можливе, щоб стежити за виконанням цієї резолюції. А ми стежимо за ПАРЄ! У виступі я висловила незгоду з рішенням Бюро та чітко заявила про те, що Моніторинговий комітет і Комітет з питань недискримінації ПАРЄ повинні чітко відреагувати на нещодавні кричущі затримання кримських татар і вчинити відповідні дії згідно з регламентом. Росія – під моніторингом виконання зобов’язань, і це точно їм не на користь, а замовчувати наша делегація це не збирається. Ба більше, це буде черговим додатковим аргументом до оскарження повноважень делегації РФ у майбутньому. Я також зазначила, що генеральний секретар Ради Європи відвідала саміт Кримської платформи та підтвердила у листі-відповіді на моє звернення, що бере до уваги факти, викладені у моєму листі, для майбутньої річної доповіді про ситуацію з правами людини в окупованому Криму.

Я також звернула увагу колеги Торхільдур Сунна Аеварсдоттір (Ісландія), яка була доповідачкою по Резолюції ПАРЄ «Порушення прав кримських татар в окупованому Криму» щодо можливості перегляду невиконаних зобов’язань Росії з урахуванням нової хвилі затримань та репресій кримських татар і масових порушень прав людини. До речі, Президент ПАРЄ Рік Дамс зробив відкриту заяву щодо цих подій.

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович відповіла на наш лист, зокрема, вона буде більш активно працювати над кримським файлом і робитиме все можливе, щоб відвідати Крим відповідно до її мандату. Я закликала, щоб Комісар невідкладно активізувала свою роботу в цьому напрямі, у тому числі, беручи до уваги нові кричущі порушення прав людини в Криму.

- Як відреагували у ПАРЄ на чергове порушення Росією, зокрема, виборів до Державної Думи Росії на тимчасово окупованих територіях України?

- На багатьох засіданнях політгруп звучало те, що ці вибори ніякі не «чесні, справедливі, вільні». Окремо я повідомляла колегам у моєму виступі про понад 500 тисяч примусово паспортизованих українських громадян з окупованих територій, метод «підвозу для голосування у Ростовську область», тиск, який здійснювався на людей, особливості голосування «онлайн» тощо. Нагадаю, український парламент не визнав вибори до Держдуми РФ і закликав це зробити й інші цивілізовані країни.

ОСТАННЯ СЕСІЯ ПАРЄ У ЦЬОМУ РОЦІ

- Давайте підсумуємо осінню сесію Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка проходила у Страсбурзі з 27 по 30 вересня. Які головні питання було озвучено? Чого досягнуто?

- Четверта й остання сесія ПАРЄ у цьому році видалася напрочуд продуктивною. Це перший наш повний рік, коли, хоча і з обмеженнями, але відбулись усі пленарні засідання сесії 2021 року. Чотири рази наша делегація брала участь офлайн у Страсбурзі з метою кращої комунікації та донесення нашого порядку денного.

Тепер – про основні результати.

Ми порушили питання агресивної політики Кремля проти корінного народу України та висловили свій рішучий протест щодо відхилення Бюро ПАРЄ нашого запиту на проведення поточних дебатів щодо затриманих кримських татар та тортур проти них.

Після мого офіційного листа як керівниці Постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї Ради Європи до президента ПАРЄ Ріка Дамса, а також персональної зустрічі на полях Асамблеї, ним було випущено офіційну заяву: він висловив серйозну стурбованість нещодавніми арештами та затриманнями у Криму кримських татар, включаючи заступника голови Меджлісу Наримана Джелялова, а також наголосив на неприпустимості застосування тортур та нелюдського поводження до арештованих кримських татар. Від імені ПАРЄ він закликав повністю виконувати всі відповідні рекомендації та резолюції Асамблеї, зокрема Резолюцію 2387 (2021) про порушення прав людини, вчинені проти кримських татар у Криму.

Ми зібрали чудову підтримку для рішення щодо апеляції рекомендації Комітету ПАРЄ з відбору суддів відхилити український список і заклали гарний інформаційний фундамент на майбутнє.

Ми домовилися покращити реалізацію положень про імунітети членів ПАРЄ, які випливають з їх мандату.

Прямо під час засідання у Страсбурзі нашим колегою паном Роберто Рампі з Італії у Сенаті Італії було проведено захід щодо дотримання свободи слова в окупованому Криму та затриманого громадського журналіста Амета Сулейманова. Нагадаю, пан Рампі входить до неформальної групи підтримки Кримської платформи у ПАРЄ.

Ми виступили активно в дебатах і проголосували резолюції щодо соціально-економічної нерівності в Європі, щодо питання Афганістану та його наслідків для Європи, щодо кризи, яка склалася на кордонах Білорусі з Литвою, Латвією та Польщею (українські правки були враховані), а спільно з нашими партнерами в тексті фінальної резолюції були підтримані всі ключові поправки. Україна знову проявила лідерство та підтримку!

Ми взяли найактивнішу участь в «екологічному дні» в Асамблеї (7 екологічних доповідей та резолюцій з екологічної тематики були розглянуті під час дебатів), на що звернули увагу всі доповідачі та президент Асамблеї особисто. Як відзначили наші колеги, це була історична можливість змінити підходи Ради Європи до питань захисту довкілля, почати роботу над окремим протоколом щодо захисту екологічних прав до Конвенції про права людини.

Після комунікації з керівництвом ПАРЄ та політичних груп ми, хоч це було нелегко, домоглися скасування, буквально за один день, проведення виїзного засідання Комітету із соціальної політики та питань охорони здоров’я у Москві, як це було запропоновано на засіданні цього комітету! Натомість Комітет з міграції, біженців та внутрішньо переміщених осіб буде проведено у травні цього року в Одесі!

Українські делегати отримали призначення «доповідачами» з наступних файлів: cтратегія Ради Європи щодо морів та океанів в умовах змін клімату; транснаціональні репресії як зростаюча загроза верховенству права та правам людини; боротьба та запобігання надмірному й невиправданому застосуванню сили співробітниками правоохоронних органів; як зробити парламенти інклюзивними для осіб з інвалідностями та дружніми для робітників з дітьми.

Тепер перед делегацією стоїть завдання переформатуватись у пріоритетах і підходах до сесії 2022 року, адже на ній будуть стояти питання виборів нового президента ПАРЄ, оскарження повноважень нової делегації РФ, доповідь щодо виборів у РФ, а також інші виклики, які можуть сприяти послабленню тиску на РФ, чого ми як делегація допустити не можемо.

- Розкажіть про захід, який організував Комітет з питань міграції. Ви подарували Амаль українську ляльку-мотанку. Що вона символізує?

- В останній день осінньої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи тепло зустріли Маленьку Амаль – 3,5-метрову анімаційну ляльку дев’ятирічної біженки з Сирії, останню зупинку її 8000-кілометрової подорожі континентом, щоб підвищити обізнаність про становище дітей-біженців. «Прогулянка» – це епічна подорож Амаль від сирійського кордону до Сполученого Королівства у пошуках матері, яку організатори назвали «мандрівним фестивалем мистецтва та надією на підтримку біженців». Амаль – означає надію з арабської мови. Лялька «Маленька Амаль» та «Прогулянка» – це спільний проєкт відомої південноафриканської лялькової компанії Handspring і театру «Good Chance Theatre», які працюють з біженцями з 2015 року. Українська делегація не залишилась осторонь цієї проблеми та, скориставшись інструментами культурної дипломатії, подарувала їй ляльку-мотанку, зроблену спеціально для нею українською майстринею, що проживає у Страсбурзі, на наше замовлення. Це символ усіх українських дітей, які постраждали і продовжують страждати від війни та окупації на територіях Донбасу й Криму.

Ірина Драбок, Гаага

Фото Марії Мезенцевої