НАТО сподівається підписати нову декларацію з Євросоюзом до кінця року

НАТО співпрацює з євроінституціями для підготовки нової, третьої за рахунком, декларації з ЄС, яка має визначити головні напрямки взаємодії між двома організаціями.

Про це у Брюсселі під час пресконференції за підсумками другого дня зустрічі на рівні міністрів оборони заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Дуже важливо, що ми працюємо над третьою спільною декларацією між НАТО і ЄС. Я мав задоволення укласти попередні такі декларації з президентом (Єврокомісії - ред.) Юнкером та президентом (Європейської ради - ред.) Туском у 2016 та у 2018 роках. Тож я вітаю можливість працювати над новою, третьою, декларацією, з Урсулою фон дер Ляєн та Шарлем Мішелем. Ці декларації є важливими, тому що вони визначають рамкові умови для нашої співпраці», - сказав керівник Альянсу.

Читайте також: У НАТО розробили «всеосяжний план» захисту від криз та конфліктів

Він відзначив, що до спільних інтересів НАТО і ЄС належить багато сфер, серед яких - питання військової мобільності, безпеки на морі, протидія кібернетичним та гібридним загрозам. Одним із прикладів такої співпраці є поточна ситуація в Косові, де сили НАТО підтримують зусилля дипломатів ЄС. Такі контакти стосуються також забезпечення військово-морської присутності, підтримання регіональної стабільності, обміну інформацією у всіх питаннях, де НАТО і ЄС працюють разом.

«Переконаний, що настав слушний час оновити нашу декларацію та визначити подальші амбітні цілі співробітництва між НАТО і ЄС. Ми поділяємо однакові цінності, перед нами постають одні й ті самі виклики... І значною мірою ми маємо спільних членів: більше 90% людей, які живуть в Європейському Союзі, живуть і в країнах НАТО. Тож є прямий сенс працювати разом. Наша спільна мета – ухвалити цю декларацію у грудні, до кінця року», - наголосив Столтенберг.

Читайте також: Столтенберг застеріг Євросоюз від дублювання функцій НАТО

Як повідомлялося, Європейський Союз має намір підвищити стратегічну автономію у сфері оборони, зокрема, створити корпус швидкого реагування, так звані «сили першого входження» чисельністю до 5 тисяч військовослужбовців, для підтримки місії ЄС та ймовірного реагування на кризи. Лідери євроінституцій послідовно заявляють, що ці зусилля не мають на меті підмінити НАТО, але посилять спроможності ЄС діяти там, де Альянс не може або не вважає за доцільне втручатися.