Остін з «причепом», законсервований Путін та Європейський Саміт у кращих традиціях

Три події світу

У Києві побував міністр оборони США Ллойд Остін, який підтвердив підтримку України Сполученими Штатами.

Владімір Путін продемонстрував не лише відданість консервативним цінностям, але і законсервованим геополітично. Європейський Саміт не зумів дати відповіді на енергетичні виклики.

Шеф Пентагону Ллойд Остін минулого тижня побував у трьох чорноморських країнах – Грузії, Україні, Румунії, що переконливо свідчить про увагу Сполучених Штатів до південного флангу НАТО та Чорноморського басейну, де поведінка Росії стає дедалі більш нахабною. З властивою професійним військовим прямотою Остін поклав на Росію відповідальність за відсутність прогресу у мирному врегулюванні на Донбасі та наголосив, що двері НАТО відкриті для України. Показово, що візит відбувся у «оздобленні» постачання в Україну кількох партій американської військової допомоги, до якої цього разу потрапили і ПТРК Javelin. Не менш цікавою «прикрасою» візиту Ллойда Остіна до Європи стали обшуки, проведені ФБР у вашингтонському будинку Олега Дерипаски – російського мільярдера, якого адміністрація Трампа фактично вивела з-під дії санкцій.

Владімір Путін провів сеанс спілкування з учасниками міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у форматі проповіді консервативних цінностей. Прагнення позиціонувати себе як мислителя притаманне господарю Кремля, очевидно, воно дозволяє йому краще відчувати власну значущість. Проповідування «здорового консерватизму» Путін органічно поєднав з випадами на адресу України, повторивши тезу «українська ГТС може луснути», якщо збільшити нею обсяги транзиту газу. Не менше занепокоєння Путіна викликає перспектива вступу України до НАТО, яку сьогодні складно назвати короткотерміновою. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг був змушений закликати Путіна не хвилюватися, адже НАТО має оборонний характер.

Путін може бути задоволений розвитком подій всередині іншого союзу західних держав - Європейського. Учасники Європейського Саміту (останнього за участі Ангели Меркель як канцлера) не зуміли дійти згоди у питаннях посилення енергетичної безпеки та формування позиції стосовно останніх рішень польського Конституційного трибуналу. Натомість у Брюсселі анонсували запровадження нових санкцій проти режиму Лукашенка у Білорусі через нові спроби нелегальних мігрантів перетнути кордони РБ з Польщею та Литвою.

P.S. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба не лише закликав Європейський Союз надати нашій державі чітку європейську перспективу, але і висловив впевненість, що члени Асоційованого тріо (Грузія, Молдова, Україна) будуть у наступній хвилі розширення ЄС. Оптимізм міністра знайшов реалізацію у рішенні РНБО підтримати газом Молдову, яка змушена запровадити надзвичайний стан через брак «блакитного палива». Проте останні події у внутрішньому житті України не дозволяють розраховувати на прискорення європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави. 

Євген МАГДА, Інститут світової політики