Марцін Пшидач, заступник міністра закордонних справ Польщі

На польсько-білоруському кордоні в останні тижні спостерігається різке погіршення ситуації: сотні мігрантів щодня намагаються нелегально потрапити до Польщі, руйнуючи загородження з колючого дроту за активної підтримки білоруських силових структур.

Варшава звинувачує у цьому режим Лукашенка і Кремль. Водночас Польща намагається сформувати широку міжнародну підтримку і посилити захист кордону на сході.

В інтерв’ю власному кореспондентові Укрінформу Марцін Пшидач, заступник міністра закордонних справ Польщі, який відповідає за східну політику, розповів про ситуацію на кордоні, мету агресивних дій Росії та Білорусі, а також співпрацю Варшави і Києва у контексті цих подій.

ПОЛЬЩА ГОТУЄТЬСЯ ДО БУДЬ-ЯКИХ МОЖЛИВИХ СЦЕНАРІЇВ

- Пане заступнику міністра, як ви оцінюєте нинішню ситуацію на польсько-білоруському кордоні? Чи Варшава готується до якихось гірших сценаріїв її розвитку?

- Ситуація на кордоні ЄС із Білоруссю залишається нестабільною. Щодня і щоночі ми фіксуємо спроби нелегального перетину кордону. Нам відомо, що на території Білорусі перебувають тисячі мігрантів. Їх свідомо зібрав режим Лукашенка, вони мають підтримку від влади Білорусі. Їхня мета – нелегальний перетин кордону, і це дестабілізує ситуацію в регіоні. Польща не змінить свою політику з цього питання, ми рішуче захищатимемо кордони ЄС. Тільки таким чином можемо відбити бажання у Лукашенка до подальших агресивних кроків. Це також єдиний спосіб призупинити потік нових мігрантів, які хотіли б прилетіти до Білорусі з Близького Сходу чи Африки. Коли вони усвідомлять, що кордон не можна перетнути нелегально, то, можливо, відмовляться від подорожей до Білорусі й позбавлять себе непотрібних випробувань. Кордон буде щільно захищений, але ми також готуємося до будь-яких можливих сценаріїв.

- Білорусь і Росія намагаються звинуватити Польщу в гуманітарній кризі на польсько-білоруському кордоні. Яким чином Польща намагатиметься реагувати на це?

- Ми маємо справу з цинічною грою авторитарних режимів, які використовують простих людей у своїй брудній політиці, нехтуючи правами людини. Нам потрібно працювати не лише ефективно, але й мудро. Ми неодноразово намагалися надати гуманітарну допомогу тим людям, висилаючи конвої з продуктами, ліками, наметами, одягом. Однак режим Лукашенка не пропустив нас до них через кордон. У Женеві я нещодавно зустрічався з представниками міжнародних благодійних організацій і просив, щоб вони посприяли в отриманні цієї допомоги, і сподіваюся, так і станеться. Але потрібно також розуміти, що це питання використовується білоруськими та російськими каналами для поширення дезінформації, аби показати Польщу і ЄС у негативному світлі.

ЦІЛІ КРЕМЛЯ – ТЕСТУВАННЯ ВСІХ ДЕРЖАВ НАШОГО РЕГІОНУ

- Чи Варшава бере до уваги також можливий сценарій спрямування мігрантів із Білорусі на південь, тобто через Україну до Словаччини, Угорщини та Польщі?

- Мета гібридної операції Лукашенка – не лише помста чи бажання змусити змінити політику ЄС щодо нього. Він отримав “зелене світло” з Кремля, а цілі Москви щодо нашого регіону зовсім інші: його подальша дестабілізація, негативний вплив на безпекову ситуацію, перевірка наших можливостей, тестування всіх держав нашого регіону.

Перші агресивні дії були на литовській і, частково, латвійській ділянках кордону, а зараз це Польща. Звичайно, в подальшому це можуть бути інші країни, зокрема й Україна. Потрібно брати до уваги те, що зараз відбувається навколо кордонів України. Про це інформують українські служби, про це ми довідуємося від американських партнерів. Інструментальний підхід до міграції може бути використаний також в інших гібридних операціях, на тому ж південному напрямку.

Водночас треба розуміти, що Лукашенко сам починає мати проблеми з мігрантами у своїй країні. Він пообіцяв їм можливість перетину кордону, взяв від них гроші – адже кожний мігрант платив за таку послугу чималу суму – і при цьому вони й далі залишаються на території Білорусі. Отже, у них зростає розчарування. Зростає також роздратування білоруських прикордонників, на яких тиснуть згори, аби вони перекидали мігрантів через кордон. Це посилення напруження може знайти вихід і на інших кордонах. Тому ми постійно контактуємо з українським урядом, по гарячих слідах координуємо свої дії. Кілька днів тому в нас відбулася розмова у форматі Люблінського трикутника. Я розмовляв з моїм українським колегою Миколою Точицьким, нашим литовським партнером, Варшава інформує Київ про можливу небезпеку.

- Польща і країни Балтії наполягають на розширенні санкцій проти режиму Лукашенка за дестабілізацію східного кордону ЄС. Якими є санкційні пропозиції Варшави? Чи Польща розглядає можливість повного закриття польсько-білоруського кордону, що, безумовно, вдарило б економічно також і по Росії?

- На рівні ЄС нещодавно було ухвалено політичне рішення щодо п'ятого пакету санкцій проти Білорусі. Усі 27 країн ЄС вирішили, що не можна піддаватися на шантаж білоруського автократа, що потрібна тверда відповідь на такі агресивні дії. Тому, санкційний список був ще раз уточнений та підтверджений. Ці санкції відчуватимуться режимом Лукашенка.

Водночас, що стосується кордону, то на сьогодні ми закрили два прикордонні переходи між Польщею та Білоруссю (залізничний й автомобільний у пункті пропуску Кузниця-Брузги – авт.). Їх подальша експлуатація неможлива з міркувань безпеки. Якщо Білорусь не припинить агресивні дії навколо ЄС, то може виникнути потреба в подальших кроках на кордоні та координації дій з іншими країнами нашого регіону. Необхідною є співпраця з членами ЄС та Україною, як з дружньою країною, щоб захиститися від цієї гібридної атаки.

КРЕМЛЬ ЗАРАЗ ВЕДЕ ГРУ ГАЗОВОЮ КАРТОЮ

- Чи нинішня складна ситуація є слушним моментом для того, щоб німецький регулятор призупинив на невизначений період сертифікацію “Північного потоку-2”?

- Ситуація в Європі загострюється, особливо спостерігаємо це останнім часом. З одного боку, відбувається гібридна операція на кордоні, а з іншого – посилення російської військової присутності навколо України, кібератаки, поширення дезінформації зі східного напрямку, а також хитка ситуація на ринку газу. Неозброєним оком видно, що Кремль зараз веде гру газовою картою. Я стурбований тим, що Німеччина підтримує завершення проєкту «Північний потік-2». У попередні роки Україна й Польща голосно говорили, що газопровід стане інструментом геополітичної гри. Але були й такі, які хотіли нас переконати, що це звичайний економічний проєкт. Цей газопровід ще не запрацював, але Путін уже його використовує. Сподіваюся, що Західна Європа зрозуміє наслідки цієї гри. Зараз у Німеччині формується новий уряд, при владі буде також Партія зелених. Побачимо, як вони відреагують на «Північний потік-2». До того ж, маємо останнє рішення США щодо накладення нових санкцій на деяких учасників цього проєкту. Це все сприяє тому, щоб дати зрозуміти нашим західним партнерам, що дозвіл на реалізацію проєкту «Північний потік-2» був великою помилкою.

- У США нещодавно заявили, що криза на білоруському кордоні була ініційована для того, щоб відволікти увагу від чогось гіршого, що може готуватися на східному кордоні України. Йдеться про планування Росією широкого військового наступу в Україні. Навіть називаються терміни початку збройної агресії – початок наступного року. Чи Варшава погоджується з таким твердженням і як оцінює можливість такого сценарію розвитку дій?

- Українці знають, що можуть розраховувати на політичну підтримку з боку Польщі в контексті агресивних дій Росії. Ми із занепокоєнням спостерігаємо за всіма рухами в Україні та навколо неї, на різного роду військові переміщення та дестабілізуючу діяльність Росії. У цьому контексті ми координуємо наші дії в рамках ЄС, НАТО, обмінюємося з партнерами інформацією. У мене таке враження, що сьогодні ми ще можемо впливати на цю ситуацію рішучими політичними сигналами, аби змінити негативні рішення чи сценарії Росії. Важливо, щоб не лише Україна, але й Захід був готовий сигналізувати це Москві й ефективно протидіяти будь-яким агресивним діям Кремля.

Однак я не згоден з тим, що ситуація на кордоні Білорусі з ЄС є елементом відволікання уваги. На мою думку, це добре скоординована операція як проти України, так і проти Заходу. Сподіваюся, що Захід відреагує на це належним чином – так, як це робить Польща.

ВІДОМІ СИЛИ НА СХОДІ ХОЧУТЬ ПОСВАРИТИ ПОЛЬЩУ З УКРАЇНОЮ

- Чи погоджуєтеся ви з тим, що одним з елементів цієї багатошарової дестабілізації є намагання погіршити українсько-польські відносини? У цьому контексті я маю на увазі нещодавні провокації: розмальовування пам’ятників маршалку Юзефу Пілсудському і легіонерам у Кракові чи розміщення повідомлень антиукраїнського змісту у зламаних акаунтах відомих польських діячів та ЗМІ. Як на це реагувати?

- Відомо, що є сила на Сході, яка хоче посварити поляків з українцями. Не секрет, що хороші відносини Польщі з Україною сприяють сильному опору агресивним намірам сусідів.

Стратегія поділів, використання емоцій, особливо на історичному ґрунті, є доволі відомою, її активно просувають наші східні сусіди. Наші держави, прості люди повинні це добре усвідомлювати і не піддаватися на провокації. Нам потрібно шукати такі моменти в історії, які нас об’єднують. Водночас навіть в Україні деякі патріотичні сили використовують у публічному просторі такі історичні події, які віддаляють їх від польських партнерів.

- Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький зараз здійснює турне європейськими країнами. Чи не планується також візит в Україну?

- Активність прем’єр-міністра Моравецького зараз концентрується на переговорах з союзниками по НАТО і ЄС. Тому спочатку відбуваються наші розмови в регіоні, наприклад з країнами Балтії, Вишеградською групою, далі будуть візити на заході Європи. Ключем цих зустрічей є те, як ми, західні країни, можемо реагувати на ці виклики, які рішення можемо приймати найближчим часом, наприклад щодо санкцій.

Якщо йдеться про переговори з українською стороною, то зовсім недавно відбулася розмова президента Дуди з президентом Зеленським. Знаю також, що прем'єр Моравецький перебуває у постійному контакті з прем'єр-міністром Шмигалем. Тому контакти на міжурядовому рівні є так само добрими, як і на дипломатичному рівні. Нещодавно з польської ініціативи відбулася спеціальна зустріч із міністром Кулебою на Раді ЄС із закордонних справ. Польща намагається втягувати Україну до європейської та євроатлантичної дискусії. Водночас розраховуємо на співпрацю з боку Києва і в розумінні вразливих для Польщі історичних питань.

- У наступному році Польща головуватиме в ОБСЄ. Які будуть пріоритети Варшави під кутом ситуації в Україні, чи буде їх коригування – з огляду на те, що відбувається зараз у нашій частині Європи?

- Ми постійно аналізуємо те, що відбувається навкруги й адаптуємо свою стратегію до цієї дійсності. На початку січня у Відні глава МЗС Польщі матиме важливий виступ з нагоди початку нашого головування, де також зверне увагу на пріоритети. Те, що зараз відбувається, також буде відображено в майбутніх завданнях організації. До цього часу ми говорили, що важливим у планах нашої діяльності в ОБСЄ буде питання конфліктів. Йдеться не лише про заморожені, а й про ті, що відбуваються зараз у регіоні: Донбас, Придністров'я. Важливою у планах Польщі буде робота місії, яку ОБСЄ проводить на сході України. Однак маємо нестабільну ситуацію і, як кажуть експерти та аналітики, може бути ще гірше. Тому перед нами стоїть нелегке завдання, і ОБСЄ має відіграти свою важливу роль.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото: PAP, MSZ