Телефонний трикутник, парадокси Лаврова та хитрощі Лукашенка

Телефонне спілкування у трикутнику президентів Росії, США та України триває

Керівник російської дипломатії продовжує озвучувати фантастичні сценарії розвитку подій на Донбасі. Лукашенко зіграв у хокей з Путіним після оприлюднення проєкту нової Конституції Білорусі. Німеччина очолила G-7 та повинна дати відповідь на низку викликів.

Владімір Путін ініціював у останні дні 2021 оку телефонну розмову з Джозефом Байденом, і той не став відмовляти. Щоправда, не зовсім зрозуміло, що саме хотів донести господар Кремля до свого візаві, оскільки офіційні повідомлення Кремля та Білого дому не дають підстав говорити про жодне зближення позицій. Байден, зі свого боку, провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським, запевнивши у готовності США спільно з союзниками дати потужну відповідь в разі російського вторгнення. Занепокоєння адептів конспірології може викликати фраза Байдена про Мінські домовленості як основу для врегулювання конфлікту на Донбасі, але ніде правди діти – іншого, більш досконалого документу з цього питання зараз немає.

Міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров став минулого тижня уособленням парадоксального мислення, яке сьогодні панує у Москві. З одного боку, він звинуватив США у намірах розпалити «войнушку» на сході України, з іншого – заявив, що Росія готова захищати сотні тисяч своїх громадян, які проживають на Донбасі. Лавров, звісно, промовчав про те, що процес роздачі російських паспортів у ОРДЛО не мав нічого спільного з демократією та принципами ОБСЄ. Втім, російські керівники далеко не вперше відмовляються від формальної логіки, коментуючи події в Україні та відносини з нашою державою.

Олександр Лукашенко «під ялинку» потішив самолюбство участю у саміті СНД у Петербурзі та переговорами з Путіним, коротка тривалість яких мала бути компенсована участю обох політиків у потішному хокейному матчі. Їх, до речі, звели до єдиної команди, але випускали на лід по черзі. Петербурзькому вояжу Лукашенка передувало оприлюднення проєкту нової Конституції Білорусі, за яку мають проголосувати наприкінці лютого 2022 року. Навіть пильному спостерігачеві у оприлюдненому тексті важко знайти сигнал про готовність Лукашенка відійти від владного стерна, і збільшення ролі Всебілоруських народних зборів не повинне нікого вводити в оману. Щоправда, поєднати ухвалення нової Конституції з переконуванням Путіна у необхідності і надалі спонсорувати білоруську владу буде непросто, попри обіцянку провести спільні навчання на початку року.

P.S. З початком 2022 року Німеччина перебрала головування у G-7. Канцлер Олаф Шольц назвав у новорічному зверненні новим викликом для Європи агресивні дії Росії щодо України. Противниця NordStream2, очільниця німецького МЗС Анналена Бербок скептично висловилась щодо перспектив постачання зброї Україні. Схоже, Берліну ще доведеться відпрацювати синхронність коментарів всередині «світлофорної коаліції», інакше економічний потенціал ФРН не знаходитиме належного політичного втілення.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: president.gov.by