Німеччина розуміє занепокоєння країн Балтії на тлі ескалації ситуації навколо України та загрози з боку Росії, тому підтримує посилення східного флангу НАТО.

Про це заявив канцлер ФРН Олаф Шольц у Берліні на пресконференції перед початком переговорів з президентом Литви та прем’єр-міністрами Естонії та Латвії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Німеччина дуже серйозно сприймає занепокоєння своїх східноєвропейських партнерів по ЄС і НАТО", - сказав Шольц і додав: - "Ми згуртовані та рішучі".

За словами канцлера, зараз ідеться про запобігання війні в Європі. «Ми очікуємо від Росії чітких кроків з послаблення напруженості в регіоні», - заявив німецький політик і попередив про серйозні наслідки в разі подальшої агресії.

Читайте також: Пакет санкцій проти Росії може виявитися ширшим, ніж вважається - Шольц

Водночас він наголосив на готовності до діалогу з РФ з питань архітектури безпеки в Європі, зауваживши, що НАТО підготувало конкретні пропозиції щодо цього.

У свою чергу Своєю чергою президент Литви Гітанас Науседа заявив, що «Росія не лише зосереджує війська уздовж кордонів України, вона ще висуває ультиматуми», тож зараз важливо мобілізувати Захід, партнерів по НАТО та створити новий рівень колективної безпеки. «Наш альянс має бути здатним реагувати швидко та згуртовано», - підкреслив Науседа, наголосивши на критичній важливості посилення східного флангу НАТО як важливого заходу стримування.

При цьому, за його словами, дипломатичні зусилля щодо деескалації на кордонах України потрібно продовжувати, «але водночас треба готуватися до всіх сценаріїв, включаючи воєнну агресію та гібридні напади».

Читайте також: У Сенаті США кажуть, що Шольц підтвердив можливість зупинки Nord Stream 2

Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас зауважила, що «Росія намагається затягнути нас назад у часи існування сфер впливу». Водночас вимога РФ повернутися до позицій 1997 року, коли 14 нинішніх членів НАТО ще не були в Альянсі, «звучить як мета побудувати новий мур у Європі». На переконання глави естонського уряду, треба запобігти всіма силами появі нових ліній поділу. Вона наголосила на важливості збереження європейської архітектури безпеки та зазначила, що дипломатичний діалог матиме успіх лише за наявності дієвих заходів стримування.

Каллас заявила, що Естонія підтримує Україну як політично, так і у військовій сфері. Водночас вона повідомила про плани уряду Естонії інвестувати додатково 380 млн євро в національну оборону.

Прем’єр-міністр Латвії Криш’яніс Каріньш своєю чергою вказав на неоімперіалістичну поведінку Кремля. «Доля України в руках українців, але це право сьогодні поставлене під питання її сусідом, який погрожує їй та висуває вимоги НАТО. Це неприпустимо», - заявив він, звернувши увагу на те, що НАТО ніколи не висувало вимог до Росії.

Читайте також: Шольц – про можливу атаку на Україну: Трансатлантичні партнери діятимуть рішуче

На його переконання, переговори з Москвою слід вести з позиції сильного і не можна допустити, щоб НАТО відмовилося від політики "відкритих дверей".

Як повідомляв Укрінформ, НАТО і США передали Росії письмову відповідь на проєкти договорів про «гарантії безпеки», що були представлені російською стороною у грудні минулого року. Вони відкинули ультимативні вимоги Кремля відмовитися від політики «відкритих дверей» НАТО та від присутності в сусідніх з Росією країнах.