Війна Путіна, переворот у Європі та нівельований Лукашенко

Владімір Путін оголосив війну Україні, назвавши її «спеціальною військовою операцією» та отримав відсіч без термінологічних пошуків. 

Напад на Україну Росії та мужній опір українських захисників змінили ставлення світу до дій Росії. Лукашенко перетворився з амбітного союзника на килимок Путіна.

Після визнання «незалежності» так званих ДНР та ЛНР Владімір Путін вирішив не зупинятися: в ніч на 24 лютого він оголосив про «спеціальну військову операцію» проти нашої держави, метою якою господар Кремля визначив «демілітаризацію та денацифікацію України». Варто звернути увагу, що Путін наголосив на необхідності «забезпечити право на самовизначення кожного народу, який проживає на території України», яке свідчить про прагнення Кремля розвалити нашу державу на максимально   велику кількість частин. Для агресивних дій Росія використала авіацію, бронетехніку, по мирних українських містах завдають ракетних ударів. 

Відчайдушний та результативний опір українських захисників створив якісно нову геополітичну атмосферу в Європі та світі. І питання не лише в тому, що російській пропаганді більше не вірять політики Старого та Нового Світу – мітинги на підтримку України зібрали сотні тисяч людей у різних європейських столицях. Не лише ухвалено рішення про відключення Росії від міжнародної системи платежів SWIFT, яке потребувало консолідації країн-членів ЄС, але і Україна отримала згоду на поставку зброї, стратегічних матеріалів, амуніції від європейських країн, які ще вчора відмовлялися бачити загрозу безпеці з боку РФ. Європейський Союз висловив готовність надати військову допомогу Україні на 450 мільйонів євро, серед обіцяного озброєння – винищувачі. Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що бачить Україну членом ЄС, а прем’єр Словаччини Едуард Хегер запропонував спеціальну процедуру приєднання нашої держави до ЄС.

До своїх перемог останніх днів Кремль може зарахувати хіба що повне підпорядкування власним інтересам Лукашенка та Білорусі. Невизнаний президент сусідньої з Україною держави повністю підпорядкував її інтересам агресора, проте намагається грати роль посередника, прикриваючись ідеями слов’янського братства. Лукашенко, який намагається зіграти роль простачка з власним інтересом, прорахувався: його шанси перетворитися на згальноєвропейського цапа-відбувайла зростають щодня.