Генсек ООН: Світ має об'єднатися, аби протистояти порушенню росією міжнародного права
Вторгнення росії в Україну змушує держави-члени ООН «об'єднатися у співпраці та солідарності», щоб підтримати всіх постраждалих і подолати порушення міжнародного права.
Про це заявив Антоніу Гутерреш на засіданні Генасамблеї ООН, присвяченому зміцненню міжнародної співпраці, передає кореспондент Укрінформу.
«Мир є найважливішим глобальним суспільним благом, і Організація Об'єднаних Націй була створена для його забезпечення… Війна приносить смерть, людські страждання та неймовірні руйнування, і ми не можемо дозволити собі розв’язувати глобальні проблеми, з якими ми стикаємося (ідеться про зміни клімату – ред.)», – сказав він, зазначивши, що засідання проходить «в тіні вторгнення росії в Україну».
За його словами, в серці Європи «вирує багатопланова війна, що порушує Статут Організації Об'єднаних Націй».
За словами Гутерреша, щоб світ був «вільний від нужди та страху і сповнений можливостей для реалізації свого потенціалу, ми маємо терміново зосередитися на створенні та зміцненні основ багатосторонньої системи».
Гутерреш закликав не помилитися й ухвалити необхідні й невідкладні рішення: «Ми повинні ухвалити тяжкі рішення, які дадуть нам змогу рухатися вперед».
У зв'язку з відчайдушним становищем України стан багатостороннього співробітництва набув ще більшого значення, зазначив генсек ООН.
«Ми повернулися до головної обіцянки Статуту ООН – позбавити майбутні покоління лихоліть війни. Багато людей в усьому світі ставлять собі питання: як таке могло статися у ХХІ столітті? Як сталося, що ми все ще дивимося в ядерну прірву, мільйони людей тікають через кордони, і зневажаються найфундаментальніші постулати міжнародного права?» – зазначив він.
Гутерреш вважає, що системи глобального управління потребують термінового перегляду, оскільки ця ситуація викликає «серйозні глобальні наслідки на кількох фронтах».
По-перше, вона призведе до ще більшого скорочення гуманітарного фінансування, що посилить страждання багатьох найуразливіших верств населення. По-друге, може опосередковано посилити глобальний голод, оскільки Україна – одне з найбільших у світі джерел зернових. По-третє, посилюється кліматична криза через постійну залежність від викопного палива й, відповідно, від геополітичних потрясінь.
За словами генсека, зростання цін на енергоносії і продовольство найсильніше вдарить по країнах, що розвиваються.
Настав час шукати конкретні рекомендації щодо покращення глобального управління, додав Гутерреш і оголосив про створення нової Консультативної ради високого рівня з глобальних суспільних благ, яку очолять колишній президент Ліберії Еллен Джонсон-Серліф та колишній прем'єр-міністр Швеції Стефан Лефвен.
Рада «розглядатиме прогалини в управлінні, пріоритети та рівні терміновості» напередодні саміту майбутнього, який відбудеться у вересні 2023 року. Саміт «надасть лідерам можливість взяти на себе зобов'язання щодо відходу від небезпечного курсу, яким ми рухаємося, через багатосторонню співпрацю, засновану на цінностях, закріплених у Статуті ООН».
Результатом саміту може стати Пакт в ім'я майбутнього, який, на думку Гутерреша, має охоплювати нове бачення миру і безпеки у світлі наявних загроз, застування цифрових технологій, які мають стати «рушійною силою добробуту, солідарності та прогресу», принципи мирного використання космічного простору, вдосконалення реагувань на надзвичайні ситуації тощо.
Як повідомлялося, 24 лютого російський президент путін оголосив про початок вторгнення в Україну. Російські війська обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, здійснюють масовані обстріли житлових районів українських міст та сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.