Обстріл Іраном консульства США: Якщо Третя світова, то все ще гібридна
Росії, звісно, вигідно щоби Америка ув’язалася до протистояння на «другому фронті». Тож Вашингтон діятиме максимально обережно
На півночі Іраку місто Ербіль (столиця курдського регіону) рано-вранці 13 березня обстріляли ракетами. Ракети впали неподалік консульства США та аеропорту. Після ракетного обстрілу в місті сталася серія вибухів. Повідомлень про жертв як серед цивільних, так і серед американських військових, не надходило.
Агентство Reuters із посиланням на іракські ЗМІ повідомило, що ракети були запущені з території Ірану. Тобто удар був здійснений саме Іраном. Втім, низка аналітиків висувають ще таке припущення: Іран тут ні причому. Вони не бачать в цьому сенсу, адже, мовляв, Ірану якраз засвітило вийти з під ембарго, з’явився шанс продавати свою нафту. А от кому це справді вигідно – так це росії. Є ще одна версія: рф могла запросто вдарити по Іраку своїми ракетами з Каспію.
В будь-якому разі, деталей щодо удару по Ербілі наразі небагато. Утім, якщо причетність рф усе ж підтвердиться – як відреагує США та НАТО, бо це вже про них? Може, вони почнуть нарешті відповідати. Це не «переддень» Третьої світової, а Третя світова, по суті, вже йде.
«Давайте по порядку. По-перше, ракетні обстріли не пов’язані з рф. Версії про якусь її тут роль– помилкові, оскільки не мають під собою фактів. Зрозумійте, що росіяни та іранці далеко не союзники. В них доволі складні стосунки», - розповідає Укрінформу експерт Ілія Куса.
В найкращому випадку, каже він, їхні стосунки можна охарактеризувати як конкурентно-прагматичні: Іран має лідерські амбіції в регіоні, так само, як і росія.
«Тобто є низка питань, в яких Іран та рф ситуативно співпрацюють. Наприклад, по тій же Сирії, де вони зуміли дійти до певної згоди. Але не можна сказати, що вони й там великі друзі, вони – конкурують за політичний вплив над Дамаском. Крім того, є чимало питань, в яких рф та Іран розходяться. Приміром, рф має дуже тісні стосунки з Ізраїлем, зокрема по вже згаданій Сирії, а це – неабияк дратує Іран, - стверджує пан Куса. - Або ж таке: нещодавно рф підтримала резолюцію Радбезу ООН, яка оголосила ембарго на поставки озброєння єменським хуситам, які пов’язані з Іраном. У принципі, це теж можна розглядати як крок проти Ірану. Ну, а якщо ми ще й в історію заглянемо… Іран і росія – це традиційні геополітичні суперники на Близькому та Середньому Сході. Свого часу радянський союз взагалі вважався Іраном окупаційною силою. Частина Ірану була під окупацією і під впливом СРСР. Тобто ситуативне партнерство – так, але вони точно не друзі».
По-друге, удари завдали біля новозбудованої будівлі консульства США в Ербілі, в якій ніхто ще не живе. Жертв та пошкоджень, попередньо, немає.
«Це все говорить про те, що іранці, швидше за все, хотіли донести меседж, ніж реально завдати якоїсь шкоди», - додав політолог.
По-третє, наголошує він, ніхто в Ірані жодних «Z» чи «V» не писав, і жодної солідарності із вторгненням рф в Україну не озвучував: «Лише одне, втім, не найбільше ура-патріотичне іракське ЗМІ Sabereen News, якому, аби лишень позловтішатися над США, написало одну фразу. І все. Іранські медіа це не дуже коментують».
По-четверте, найімовірніше, удари стали відповіддю за вбивство Ізраїлем двох офіцерів КВІР у Сирії 8 березня.
«Вже кілька років Іран та Ізраїль ведуть подібну проксі-війну. Ще одна причина ударів – донесення свого невдоволення тим, що США виставляють нові вимоги на переговорах про «ядерну угоду», про що нещодавно відкрито сказали в іранському МЗС. Ще одна причина – невдоволення коаліційними переговорами в Іраку після виборів у жовтні. Коротше кажучи, причин може бути чимало. України тут немає», - вкотре підкреслив Ілія Куса.
Ну і, по-п’яте…
«Зрозуміло, що зрив «ядерних переговорів» між США та Іраном вигідні зараз рф. Однак поки що ніхто переговори не скасовував через ці удари. Крім того, росія і так спробувала зірвати переговори, і поставила їх на паузу кілька днів тому. Ракетні удари жодним чином ситуації не змінюють. Та й слово тут більше за США, ніж за Іраном», - зауважив експерт-міжнародник.
Звідси й відсутність реакції на удари з боку Вашингтону.
«З одного боку, відсутність реакції зумовлена тим, що серйозних втрат не було. А з іншого – Штати не хочуть зараз провокувати Іран, щоби не зірвати переговори щодо «ядерної угоди» у Відні. На ці переговори адміністрація Байдена дуже сильно сподівається, адже це дозволить вивільнити підсанкційну іранську нафту на ринки, а також знизити ціни на нафту, що є частиною боротьби США проти рф», - підсумував Ілія Куса.
«Пуск ракет, особливо балістичних, за сучасних умов досить легко фіксується країнами, які мають на озброєнні цілу супутникову армаду», - каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Простими словами, якби запуск був із Каспію, то ми б про це вже всі знали.
«Але ми не тільки знаємо, що запуск ракет був із території Ірану, але вже маємо відеодокази цих пусків», - додав військовий експерт.
То навіщо це потрібно Ірану напередодні можливого скасування/пом'якшення санкцій? Пан Коваленко вважає, що логіки, звісно, в такому вчинку мало, але Іран це аж ніяк не логічна та раціональна країна, як і багато інших диктатур.
«Слід розуміти, що система правління в Ірані не така монолітна і однорідна, як може здатися. Там є клани, які вітають мову дипломатії, а є радикали, наприклад КСІР (Корпус вартових Ісламської революції — військова гілка виконавчої влади Ісламської республіки Іран. Згідно зі статтею 150 конституції країни існує паралельно зі збройними силами Ірану та відповідає за захист Ісламської революції та її звершень, - Ред.), для яких війна проти невірних – головніше за будь-які економічні бонуси. До того ж в Ірані цей удар називають помстою за двох вбитих офіцерів. Тобто, знову ж таки, цей акт агресії виходив від частини керівництва республіки, яка сповідує радикалізм».
Експерт не вважає, що США та їхні союзники в цій ситуації розгорнуть якусь військову операцію та посилять конфронтацію до повноцінного конфлікту: «Швидше за все, про пом'якшення санкцій мова більше не вестиметься».
Інше питання, чи не продовжаться ці обстріли об'єктів США в Іраку надалі?
«Якщо це і справді була разова акція, то її ще можна буде стабілізувати на дипломатичному рівні, але якщо обстріли набудуть постійного характеру – тоді Білий дім подібні акції розцінюватиме зовсім по-іншому. За такого розвитку подій, вже можна буде говорити про підбурювання з боку Росії. Оскільки подібного роду ескалацію Іран сам ніколи б не почав. Але, на цьому етапі це лише версія і потрібно дивитися на наступні дії», - наголосив Олександр Коваленко.
«Яка була мета ракетного удару? Місцеві ЗМІ повідомляють, що ціллю начебто була авіабаза США. Втім є в іранських ЗМІ і більш екзотична версія – атака велася по об’єктах Моссаду (ізраїльська спецслужба. Ред) в Іраку. Це акт помсти за знищення ВПС Ізраїлю високопоставлених іранських офіцерів у Сирії», - запевняє капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Чи це рішення було прийняте самостійно, чи під впливом «третьої сторони»? Експерт упевнений, що московський слід тут точно є.
«Навіщо іранським муллам загострення з США саме в той момент, коли Вашингтон шукає альтернативу російській нафті, веде переговори з Іраном і Венесуелою? Коли зняття чи пом’якшення антиіранських санкцій як ніколи можливе? Відносно слабка реакція Вашингтону на військове вторгнення росії в Україну стала тригером для інших гравців, які мають територіальні претензії до своїх сусідів. Це все більше скидається на початок Третьої світової... – каже військовий експерт. - Рашистські тварюки розпочали війну не проти України, а Третю світову, як би це не хотіли бачити наші західні партнери. Кремль, як завжди, намагається вести «гібридну війну зі світом»: у відповідь на військову невдачу в Україні намагається роздмухати осередки війни всюди, де це можливо».
Тобто можна чекати загострення і в Сирії, і на півночі Африки, і в Середній Азії…
«А до чого тут Ізраїль? Ізраїль завжди до чого. Ізраїль та сама больова точка Штатів, на яку тиснутимуть у будь-якому випадку. Чи міг Кремль вдарити по Іраку ракетами з Каспію – навряд. Їм простіше було переконати Тегеран в «зручності моменту». Та й військові експерти і офіційні джерела впевнені – це були іранські Fateh-110», - додав керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Як відреагує США та їхні союзники? Москва, каже він, провокує Вашингтон на війну «на два фронти».
«Чи поведеться на це Білий дім? Сьогодні очікується заява Байдена – побачимо. Сподіваюсь, що в Пентагоні і на Капітолійському пагорбі розуміють, хто за цим усім стоїть…» - наголосив Павло Лакійчук.
Очікуємо на звернення Джо Байдена.
Мирослав Ліскович. Київ