Розворот у ПАРЄ, great-call з перспективою та риторичний Лукашенко

Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно підтримала вигнання росії з власних лав 

Лідери США та КНР провели сеанс зв’язку з значними перспективами. Олександр Лукашенко продовжує риторичні вправи.

Війна росії проти України продовжує кардинально змінювати світ. Сьогодні ми перебуваємо всередині цього процесу, попри це вже зараз можемо говорити, що напад путіна на нашу державу спричинить зміни у світовій системі безпеки. Війна між найбільшою державою світу та найбільшою державою Європи викликає резонанс далеко поза межами континенту. І – що виглядає парадоксальним – змусить повернутися до обговорення питання про глобальні гарантії безпеки, адже країна, яка добровільно відмовилася від третього за розмірами ядерного арсеналу в світі, стала жертвою нападу росії, на територію якої він вивозився.

Парламентська Асамблея Ради Європи та Комітет Міністрів РЄ оперативно ухвалили рішення про виключення росії з власних лав. Буквально кілька років тому Німеччина та Франція доклали чимало зусиль для повернення російської делегації у ПАРЄ, однак напад рф на Україну суттєво змінив парадигму сприйняття дій путіна політикумом Старого Світу. Російські парламентарії з цілком очевидних причин у надзвичайній сесії ПАРЄ участі не брали, кремль обмежився пропагандистськими випадами. Показово, що у ПАРЄ вистачило сил цього разу визнати територію Придністров’я окупованою росією, і хоча цього рішення замало для відновлення територіальної цілісності Молдови, вектор дій європейської політики можна оцінити схвально.

Джозеф Байден та Сі Цзіньпін провели телефонну розмову, в якій обговорили ключові виклики міжнародній безпеці. Зрозуміло, що йшлося про ситуацію в Україні, думками про ситуацію у якій обмінялися лідери США та Китаю. Байден, як стверджує пресслужба Білого дому, попередив свого візаві про наслідки підтримки Росії, а лідер КНР наголосив, що у війні в Україні не зацікавлена жодна людина в світі. Збоку цей діалог виглядає як прогулянка двох гігантів, які розуміють загрозу від дій кремля, проте обмежені у своїх діях власними особливостями.

Олександр Лукашенко без надмірного оптимізму ввів в дію нову редакцію Конституції Білорусі, у статті 18 якої йдеться про те, що Республіка Білорусь виключає будь-яку військову агресію з власної території щодо інших держав. Цей конституційний парадокс ще оцінять не лише правники, але ї громадяни Білорусі. Оскільки її дії як союзника росії у питаннях тилового забезпечення агресії проти України ні для кого не є секретом, Лукашенко взявся робити гучні заяви. І про «єдине ціле» з росією у економіці та військовій сферах (це він точно дарма, яким би дефіцитним не виглядав білоруський бюджет), і про те, що Володимир Зеленський не керує Україною (відома конструкція російської пропаганди, до якої досвідчений політик нічого від себе не додав). Попри виїзд з України персоналу білоруського посольства (історію про 30 срібняків запам’ятали чимало людей), не полишає відчуття, що риторичними вправами самопроголошений президент Білорусі намагається відтягнути момент втягування країни у війну. Станом на зараз йому це вдається.

Євген Магда, Інститут світової політики